Аналітика

28 січня 2021 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» (законопроект 3087-д від 02 липня 2020 року), яким створюється Бюро економічної безпеки України як єдиний орган досудового розслідування, з підслідністю щодо кримінальних правопорушень економічного характеру. Наразі такий проект переданий на підпис Президенту України. Тож бізнес знову в очікуваннях «чергової» реформи, а на податкову міліцію (через 4 роки після втрати повноважень і правового статусу) протягом шести місяців з дати набрання чинності цим Законом чекатиме ліквідація.

А поки зупинимось на результатах роботи податкової міліції за 2020 рік.

Так, за даними офіційної статистики Офісу Генерального прокурора у 2020 році було зареєстровано всього 1019 кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків. Такий показник на 20,8 % менший за показник відкритих проваджень у 2019 році.

Таке зменшення зумовлене не стільки фактом пандемії COVID-19 чи карантинними обмеженнями, а швидше відсутністю значної кількості податкових перевірок, результати яких слугують приводами для ініціації податковою міліцією кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків.

Кількість же закритих кримінальних проваджень за 2020 рік склала 112 проваджень, що відповідає 11 % від розпочатих кримінальних проваджень. При цьому податковою міліцією за 2020 рік було вручено 48 повідомлень про підозру в ухиленні від сплати податків. Тож розуміємо, що численні «авгієві стайні» перейдуть у спадок від податкової міліції до Бюро економічної безпеки України під час передачі за підслідністю новоствореному органу.

Щодо результатів роботи податкової міліції, хоча, безумовно, їх складно назвати власне результатами, то по завершенню 2020 року прокуратура разом із податковою міліцією змогли завершити розслідування лише у 38 кримінальних провадженнях, з яких у 10 провадженнях сторона обвинувачення звернулась до суду із обвинувальним актом. В інших 28 провадженнях обвинувачення просило звільнити від кримінальної відповідальності. Тобто більшість переданих до суду кримінальних проваджень не є власне результатами досудового розслідування.

Що ж стосується судового розгляду справ за ухилення від сплати податків, то тут прослідковується значне зменшення кількості постановлених судових рішень, як розуміємо, у зв’язку із фактом пандемії COVID-19 та карантинними обмеженнями.

Так, за 2020 рік було постановлено всього 7 вироків, з яких є 5 обвинувальних вироків та 2 виправдувальних. Зазначимо, що такий показник щодо розгляду справ у суді є найнижчим за останні чотири роки:

Разом з цим, попри незначну кількість вироків, судами було постановлено суттєву кількість (97) ухвал про звільнення від кримінальної відповідальності, більша частина яких постановлена або у зв’язку із відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою, або за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Для зручності, детальний опис усіх вироків та ухвал про звільнення від кримінальної відповідальності за 2020 рік пропонуємо Вашій увазі у Додатку¹.

Цікаво відмітити, що протягом останніх років бачимо цікаву тенденцію до зникнення такого явища як обвинувальні вироки на підставі угод про визнання винуватості, що були повальним явищем років 3-6 назад (детальніше щодо цього у матеріалах «Угоди про визнання винуватості за статтею 212 КК України. Основні тенденції» та «Кримінальне провадження на підставі угод про визнання винуватості за новим КПК. Перший досвід у справах з економічних злочинів»).

Так, протягом 2020 року було постановлено лише 1 обвинувальний вирок на підставі угоди про визнання винуватості. При цьому і такий вирок мав певну специфіку, адже угода була укладена між обвинуваченими та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, що підтримувала обвинувачення у зв’язку з розслідуванням злочину також по ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою або в особливо великому розмірі). Справа № 760/13922/20² стосувалась обвинувачення двох осіб (керівника та власника) юридичної особи – сумнозвісної ТОВ «Оптимумспецдеталь», яка була пов’язана із виведенням коштів державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ» через здійснення безтоварних операцій. В рамках цієї справи обвинувачуваним було інкриміноване ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість даних податкових накладних, які містять недостовірні відомості про придбання TOB «Оптимумспецдеталь» товарів у суб`єктів господарювання та безпідставного віднесення до складу податкового кредиту підприємства відповідних сум «фіктивного» ПДВ. Загальна сума ухилення від сплати податків за такими операціями склала 46 402 556,07 грн.

Втім, як вбачається з тексту вироку із Єдиного державного реєстру судових рішень, обвинувачені пішли на угоду зі слідством, внаслідок чого призначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та конфіскації майна, із звільненням від відбування покарання з випробуванням в 1 (один) рік іспитового строку.

При цьому, зазначимо, що відповідно до ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України укладення угоди про визначення винуватості у провадженнях щодо злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, можливе лише за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Тож замість належного забезпечення компенсації збитків бюджету від ухилення від сплати податків на суму 46 402 556, 07 грн слідством отримані викривальні покази щодо інших осіб. Однак свідчення – ще не реальний вирок щодо таких осіб.

Також цікавою для аналізу є Ухвала про звільнення від кримінальної відповідальності у справі №371/1635/17³, де суд сам встановив, що обвинувачений не визнає винуватості, проте наполягає на закритті кримінального провадження на цьому етапі, без розгляду справи по суті. Наведене є підтвердженням того, що для більшості осіб простіше погодитись на звільнення від відповідальності, аніж доводити свою невинуватість в розгляді справи по суті, нехай і навіть зі звільненням від відповідальності за нереабілітуючою обставиною. Така ж ситуація була декілька років назад із фіктивним підприємництвом у провадженнях за ст. 205 КК України. Очевидно, що такий стан речей «на руку» слідству, адже це ніби як є досягненням та активом у статистику слідства та обвинувачення.

Якщо ж говорити про гроші та власне економічну компенсацію збитків, заподіяних державі внаслідок ухилення від сплати податків, то маємо наступне: загалом за 2020 рік було відшкодовано 894 748 821 грн 68 коп., а завдані збитки державі складають 1 083 843 099,78 грн. Отже, кримінальні провадження за ухилення від сплати податків повністю не компенсують завдану державі шкоду – і це без врахування вартості утримання всього штату податкової міліції та адміністративного персоналу Державної фіскальної служби України.

Практика показує, що, на жаль, податкова міліція завершує існування не на позитивній «ноті», сподіваємось, Бюро економічної безпеки все ж не стане новою «старою» податковою міліцією.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Посилання на судові рішення

²Див. за посиланням.

³Див. за посиланням.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2021

Прокоментувати