Аналітика

Питання строків досудового розслідування у воєнний час розглядалося нами в огляді «Строки досудового розслідування [у ВСІХ провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру] зупинені на час дії воєнного стану. А якщо подивитися під іншим кутом?», де згадували, зокрема, проект закону № 9314-д від 04 серпня 2023 року про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану.

І ось, менш ніж за місяць від дати реєстрації законопроекту, він був прийнятий 23 серпня 2023 року як Закон України № 3341-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 3341-ІХ), швидко підписаний Президентом і набрав чинності 24 серпня 2023 року.

На жаль, дива не сталося і Закон № 3341-IX також виявився недосконалим, залишивши прогалини та можливості для неоднозначного тлумачення. Нижче прокоментуємо деякі основні моменти.

1.

Зміни до ст. 615 КПК України – знову множинність трактування?

Законом № 3341-ІХ внесені зміни до ст. 615 КПК України, якою визначено особливості перебігу строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, у яких жодній особі не повідомлено про підозру, в умовах воєнного стану.

У редакції Закону № 3341-ІХ положення ч. 8 ст. 615 КПК України виглядають наступним чином:

«8. У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу.

У кримінальних провадженнях, в яких відомості про кримінальне правопорушення, за виключенням злочинів, передбачених статтями 437-439 чи частиною першою статті 442 Кримінального кодексу України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесена постанова про початок досудового розслідування у порядку, встановленому цією статтею, від дати введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру становить тридцять місяців.

Строк досудового розслідування, зазначений в абзаці другому цієї частини, може бути продовжений у порядку та в межах строків, передбачених параграфом 4 глави 24 цього Кодексу».

Що саме мав на увазі законодавець при внесенні змін до цієї норми?

З першим абзацом ч. 8 ст. 615 КПК України начебто зрозуміло – він поширюється на кримінальні провадження, розпочаті ДО введення воєнного стану, в яких на момент введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру. Тобто для таких «довоєнних» кримінальних проваджень загальні строки досудового розслідування зупинені до дати припинення чи скасування воєнного стану.

А от щодо трактування другого абзацу ч. 8 ст. 615 КПК України – знову відкривається «вікно можливостей» для креативу.

Єдине, що можна встановити напевно, – це те, що положення абз. 2 ч. 8 ст. 615 КПК України поширюються на «нові» кримінальні провадження, розпочаті ПІСЛЯ введення воєнного стану, на що вказує посилання до спеціальних «воєнних» положень ст. 615 КПК України:

«У кримінальних провадженнях, в яких відомості про кримінальне правопорушення, за виключенням злочинів, передбачених статтями 437-439 чи частиною першою статті 442 Кримінального кодексу України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесена постанова про початок досудового розслідування у порядку, встановленому цією статтею, від дати введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру становить тридцять місяців».

Однак залишається питання саме обчислення строків, і вбачаються два варіанти прочитання цієї норми.

Варіант 1: для кримінальних проваджень, розпочатих після введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування, встановлений фіксований 30-місячний строк досудового розслідування, який діятиме протягом періоду від дати введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування. Тобто після припинення чи скасування воєнного стану 30-місячний обрахунок строку припиняється, і, якщо строк до цього моменту ще не сплив, строк досудового розслідування буде обчислюватись вже за загальними правилами. Тобто спеціальний строк досудового розслідування по таких кримінальних провадженнях застосовується у часових межах воєнного стану:

«У кримінальних провадженнях, в яких відомості про кримінальне правопорушення, за виключенням злочинів, передбачених статтями 437-439 чи частиною першою статті 442 Кримінального кодексу України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесена постанова про початок досудового розслідування у порядку, встановленому цією статтею, від дати введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру становить тридцять місяців».

Щоправда залишається незрозумілим, чи буде відповідна частина вже пройденого 30-місячного строку підсумовуватись до загального строку, який почне обліковуватись після припинення чи скасування воєнного стану.

Проте, ладно, за такого прочитання це питання, мабуть, може бути вирішене, коли стане реальним завершення воєнного стану.

Варіант 2: для кримінальних проваджень, розпочатих в будь-який момент від дати введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування, передбачено введення фіксованого 30-місячного строку досудового розслідування.

«У кримінальних провадженнях, в яких відомості про кримінальне правопорушення, за виключенням злочинів, передбачених статтями 437-439 чи частиною першою статті 442 Кримінального кодексу України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесена постанова про початок досудового розслідування у порядку, встановленому цією статтею, від дати введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру становить тридцять місяців».

За такого прочитання 30-місячний строк досудового розслідування буде поширюватись навіть на ті кримінальні провадження, які будуть зареєстровані за день до скасування воєнного стану, що як мінімум є несправедливим, а як максимум – порушує конституційне право особи на рівність перед законом.

У будь-якому випадку зміни за Законом 3341-IX не враховують таких невід’ємних аспектів принципу правової визначеності, як передбачуваність, сталість, послідовність принципів права.

Крім того, допустимість двоякого прочитання таких нових норм говорить про те, що законодавець знову не забезпечив якості закону, яка є складовою принципу верховенства права.

Якість закону означає чіткість, однозначність та передбачуваність правових норм національного законодавства. Тобто лише ті нормативні положення відповідають вимогам «якості закону» та вважаються законом, обов’язковим для застосування та/або дотримання, які є:

і) чіткими;

іі) точними; та

ііі) передбачуваними у застосуванні (мають однозначне тлумачення).

А нові норми, запроваджені Законом 3341-IX, таким вимогам не відповідають.

2.

Зміни зачеплять ВСІ кримінальні провадження (в яких не було підозри) «під одну гребінку»

Попри те, що в пояснювальній записці до законопроекту основний акцент був на врегулювання строків досудового розслідування у воєнних злочинах, зміни, передбачені Законом № 3341-ІХ щодо встановлення «фіксованого» 30-місячного строку, стосуватимуться абсолютно всіх кримінальних проваджень (в яких не було повідомлено про підозру), незалежно від виду кримінального правопорушення, його тяжкості тощо (тобто і для тих, для яких за «нормальних умов» встановлений менший граничний строк досудового розслідування залежно від тяжкості інкримінованого злочину).

На практиці це може призвести до зловживань з боку органів слідства у вигляді необґрунтованого затягування досудового розслідування до максимальної встановленої межі (і навіть по злочинах меншої тяжкості).

Зрівняння строків у всіх кримінальних провадженнях також порушуватиме приписи ст. 3 Конституції України «Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави», та положення п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України про розумність строків досудового розслідування.

* * *

Підсумовуючи викладене, знову маємо ситуацію, коли КПК України, який за своєю суттю має бути максимально лінійним, чітким і точним (що є вимогою для будь-якого закону, але є особливо важливим, коли йдеться про кримінальну відповідальність), на практиці зазнає змін нашвидкуруч, від чого страждає якість закону і можливість його належного розуміння суспільством. Як наслідок, особи, щодо яких існують відкриті кримінальні провадження, не можуть формувати чіткі законні очікування та алгоритми своєї поведінки і захисту власних інтересів через множинність трактування норм законодавства.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2023

Прокоментувати