Аналітика

Електронне декларування – шлях до кримінальної справи?

26 квітня, 2017 Інформаційні листи

За останні декілька тижнів проблеми з поданням електронної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції», здійняли немало галасу.

Представники влади вставали навіть о другій ночі, аби вчасно подати декларацію через систему, яка чомусь не «бажала» приймати декларації або просто була «в шоці» від відомостей, які в них містяться.

При цьому такий ажіотаж відповідальності пов’язаний із тим, що за несвоєчасне подання декларації ст. 176-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу

«від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Тобто у розмірі від 850 грн до 1700 грн (оскільки НМДГ = 17 грн).

Проте, чи цих штрафів насправді треба боятися?

Так, можновладці без будь-яких докорів сумління задекларували мільйони гривень та доларів США готівкою, розкішні авто, картини та навіть брендові сумочки вартістю понад 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб.

Така чесність пов’язана з тим, що у Примітці до п. 3) ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції» зазначено, що:

«Декларування цінного рухомого майна, зазначеного у цьому пункті (крім транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), права на яке набуті до подання суб’єктом декларування першої декларації відповідно до вимог цього Закону, здійснюється з обов’язковим зазначенням інформації про набуття такого майна до початку періоду здійснення діяльності із виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або у такий період. При цьому зазначення даних щодо його вартості та дати набуття у власність, володіння або користування не є обов’язковим».

Вказана норма була прочитана багатьма суб’єктами декларування як право на «нульове декларування» – подав собі декларацію з надзвичайними статками й майном, за яке нібито не треба звітувати, і спи спокійно. Проте не дочитали можновладці закону. Ніякого «нульового декларування» законом не передбачалось: жодна норма не вказує на відсутність відповідальності за декларування майна, з якого не сплачено податки, або отриманого незаконним шляхом.

Вказане випливає також із самої суті «нульової декларації» – її ідея полягає у такому собі компромісі, коли держава дозволяє задекларувати все майно (законне/незаконне) і сплатити з нього, наприклад, податок у розмірі 5 % після чого майнова та податкова історія особи починається «із чистого аркуша». Однак таке декларування поки що існує лише на рівні законопроектів, які, у разі прийняття, будуть стосуватися всіх без виключення громадян, а не тільки можновладців.

Таким чином, електронна декларація ≠ нульова декларація

У свою чергу, самим ЗУ «Про запобігання корупції» у ст. 48 закріплено, що:

«1. Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих     суб’єктами декларування,     такі види контролю:

1) щодо своєчасності подання;

2) щодо правильності та повноти заповнення;

3) логічний та арифметичний контроль».

При цьому у разі виявлення в деклараціях невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю – така декларація відповідно до ст. 50 ЗУ «Про запобігання корупції» підлягає «обов’язковій повній перевірці».

Таким чином, зазначений у законі логічний та арифметичний контроль здійснюється відповідно до не так давно затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 року № 56 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – «Порядок»).

Відповідно до приписів п. 7 Розділу ІІ Порядку:

«7. Логічний та арифметичний контроль декларації, що проводиться автоматично за допомогою засобів програмного забезпечення Реєстру, містить такі складові:
1) контроль відповідності відомостей декларації (далі – Складова-1) – порівняння складових інформації, що зазначена в декларації, з метою встановлення їх відповідності та/або невідповідності одна одній, що здійснюється після подання декларації;
2) контроль відповідності відомостей декларації відомостям баз даних (далі – Складова-2) – порівняння відомостей, що зазначені в декларації, яка проходить повну перевірку, з відомостями в інших деклараціях цього суб’єкта декларування, відомостями з реєстрів, баз даних та інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які можуть містити інформацію про окремі об’єкти декларування (далі – відповідні бази даних), що здійснюється після подання декларації».
Складова-1 здійснюється згідно із затвердженими рішенням Національного агентства правилами логічного та арифметичного контролю декларацій.
Декларації, подані до затвердження Національним агентством правил логічного та арифметичного контролю декларацій, вважаються такими, що пройшли логічний та арифметичний контроль в частині Складової-1.
Складова-2 здійснюється згідно із затвердженими рішенням Національного агентства правилами автоматизованої перевірки декларацій та їхніх вагових коефіцієнтів (далі – Правила автоматизованої перевірки).
Логічний та арифметичний контроль в частині Складової-2 не проводиться до затвердження Національним агентством Правил автоматизованої перевірки та забезпечення технічної можливості їх застосування. Про затвердження таких правил та забезпечення технічної можливості їх застосування Національне агентство повідомляє окремо на своєму офіційному веб-сайті».

Як випливає із даних зазначеної норми, електронна декларація перевіряється «вздовж і впоперек» та звіряється з даними усіх «можливих та неможливих» реєстрів, баз даних державних органів. Проте, як визначено в самій нормі, логічний та арифметичний контроль в частині Складової-2 не проводиться до затвердження Національним агентством Правил автоматизованої перевірки.

Отже, для перевірки інформації необхідно, щоб була створена та функціонувала автоматизована система. Проте наразі відомості про створення і запуск такої системи відсутні.

Крім цього, як зазначено у Тобто логічний і арифметичний контроль як мінімум до 2019 року неможна здійснювати?

З цього приводу у тому ж Листі Національного агентства з питань запобігання корупції зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право:

«одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань».

І більше того, відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про Національне антикорупційне бюро України» Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

При цьому у Листі додано, що наразі вже є доступ до: (1) бази даних підсистеми НАІС «Єдиний державний реєстр МВС»; (2) Реєстру платників податків-фізосіб, які мають у власності (іншому праві користування) значні пакети акцій (10 і більше відсотків статутного капіталу) емітентів; (3) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; (4) Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; (5) інформації про набуті до 01.01.2013 року речові права на земельні ділянки, а також про вартість їх придбання; (6) Державного реєстру обтяжень рухомого майна; (7) Державного суднового реєстру України та інформація із Суднової книги України; (8) Державного реєстру цивільних повітряних суден України.

Таким чином, у Листі чітко дали зрозуміти, що Порядок порядком, а перевірка декларацій здійснюватися буде, і без автоматизованої системи на підставі доступу до електронних систем і реєстрів, а також інформації, отриманої у відповідь на запити. Єдине що викликає сумніви, яким чином «вручну» можна обробити таку кількість декларацій та, чи не буде перевірка певних декларацій «вибірковою» для досягнення певних цілей. З цього приводу згадується військова крилата фраза «С метлами и дурак уберет. Вы вот так, ручками, ручками».

Окремо звертаємо увагу, що незалежно від арифметичної відповідності, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про запобігання корупції»:

«Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків…»

До «особливих осіб» Приміткою ст. 50 ЗУ «Про запобігання корупції» відносяться в тому числі Президент України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Голова Фонду державного майна України, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голова Національного банку України, керівники державних органів, посади яких належать до посад державної служби категорії “А” або “Б”, народні депутати України, а також судді, прокурори й слідчі та інші.

Тобто повній перевірці підлягають декларації практично більшості службових осіб.

У свою чергу, повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення (ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про запобігання корупції»).

Відповідно до приписів ч. 2) п. 6 Розділу ІІІ Порядку повна перевірка декларації передбачає:

«2) аналіз відомостей про об’єкти декларування (об’єкти нерухомості; об’єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно – транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов’язання; видатки та правочини суб’єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб’єкта декларування; членство суб’єкта декларування в об’єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб’єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об’єкти декларування, які мають відображатися в декларації».

Таким чином, електронні декларації будуть перевірені «вздовж і впоперек». При цьому обмеження щодо періоду, за який будуть перевірятися відомості про майно і доходи, а також про джерела їх походження – відсутнє. Тому, якщо можновладець задекларував, наприклад, 5 мільйонів доларів США готівкою, джерела їх походження будуть перевірені.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про запобігання корупції»:

«У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції».

У свою чергу, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції – органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

І невипадково, оскільки у зв’язку із порушеннями при складанні/поданні електронної декларації в законодавстві передбачили цілий оберемок норм, що закріплюють відповідальність, зокрема у Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі – «КУпАП») та Кримінальному кодексі України (далі – «КК України»):

частина 1 статті 172-6 КУпАП – несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування карається накладенням штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн);
частина 2 статті 172-6 КУпАП – неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєвої зміни у майновому стані карається накладенням штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн);
частина 3 статті 172-6 КУпАП – подання завідомо недостовірних відомостей про майно, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (160 – 400 тис. грн) встановлено штраф – від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. до 42,5 тис. грн)
стаття 366-1 КК України – за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (400 тис. грн) або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації – карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42,5 – 51 тис. грн) або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
стаття 368-2 КК України – набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі (>800 тис. грн), законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі – караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

І це тільки так звані спеціальні норми, які були введені в КУпАП і КК України у зв’язку із запровадженням електронного декларування. Однак на практиці ризиків набагато більше.

Так, декларуючи майно в електронній декларації, яка, як ми вже попереджали, не є нульовою – джерела походження такого майна можуть бути перевірені чи не «за царя Панька». Ну принаймні з 1996 року, оскільки ЗУ «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів» від 22.12.1994 року № 320/94-ВР відповідно до ст. 1 з 01.01.1996 року створювався:

«Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та  інших обов’язкових   платежів   (далі   –   Державний   реєстр)   –   це автоматизований банк даних,  створений  для  забезпечення  єдиного державного   обліку  фізичних  осіб,  які  зобов’язані  сплачувати податки,  збори, інші обов’язкові платежі до бюджетів та внески до державних  цільових фондів у порядку і на умовах,  що визначаються законодавчими актами України».

Тобто відомості про сплачені податки щодо кожної особи є принаймні з 1996 року. Таким чином, перевіряючи електронні декларації з багатомільйонними статками, у разі, якщо джерела їх походження відповідно до банку даних не підтверджені, податки не сплачені – щодо суб’єкта декларування може бути порушено кримінальне провадження за ст. 212 КК України, що передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків.

Вказаний алгоритм активно використовується, для прикладу, як мінімум щодо 11-ти народних депутатів, яким вже назначили податкові перевірки в рамках кримінального провадження за ст. 212 КК України за період з 1996 року по теперішній час:

№ п/п	Номер справи та посилання на ухвалу	Хоча ухвали знеособлені, шляхом співставлення даних декларацій можна встановити особу	Посилання на джерело щодо ідентифікації депутата
1	757/2200/17-к	П.І.Б.	Електронна декларація
2	757/2220/17-к	П.І.Б.	Електронна декларація
3	757/2224/17-к	П.І.Б.	Електронна декларація
4	757/2204/17-к	П.І.Б.	Електронна декларація
5	757/2243/17-к	П.І.Б.	Електронна декларація
6	757/2229/17-к	П.І.Б.	Електронна декларація
7	757/2202/17-к	П.І.Б.	Електронна декларація
8	757/2232/17-к	П.І.Б.	Електронна декларація
9	757/2198/17-к	П.І.Б.	Електронна декларація
10	757/2230/17-к	П.І.Б.	Електронна декларація
11	757/63939/16-к	П.І.Б.	Електронна декларація

Тому радимо уважно слідкувати за тим, що саме Ви відображаєте в електронній декларації та завчасно подумати, чим саме будуть обґрунтовані задекларовані речі та майно, а також рекомендуємо перевірити, чи сплачувались з них податки до Державного бюджету.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

Перегляди 4040