+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

«Добровільне» декларування (частина 2): погляд на готівку

25 червня, 2021 Блог

Alexander Shemiatkin_

Олександр Шемяткін

Партнер КМ Партнери

Яка основна мета амністії капіталу? Принаймні для України – це легалізувати капітал, тобто дати можливість створити момент, з якого походження майна пояснюється самим фактом декларування такого капіталу зі сплатою певної суми податку.

У такому випадку виникає питання, а до чого тут взагалі майно, інформація про яке є в державних реєстрах? Наприклад, що таке декларування автомобілів, або нерухомості, або корпоративних прав, інформація про які знаходиться в державних реєстрах?

При цьому головний актив, який має стати об’єктом легалізації капіталу, – готівкові кошти, взагалі не вважається активом. Закон (законопроект № 5153) передбачає включення до Податкового кодексу такого терміну, як грошові активи (підпункт 14.1.281). Так от, до грошових активів відносяться виключно суми коштів у національній та іноземній валюті, які розміщені на рахунках в банку.

Що з цього слідує? Насамперед, що кошти на рахунку або вже є, або їх слід туди покласти.

Якщо кошти вже є, то напевно банк як суб’єкт фінансового моніторингу контролює, щоб не було незрозумілих грошей на рахунку. А якщо вони зрозумілі, то навіщо добровільне декларування?

Тут варто згадати, а що ж це таке оте добровільне декларування. Пункт 3 Закону передбачає, що декларуванню підлягають активи, одержані (набуті) фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. До таких активів також відносяться доходи, які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства.

Тобто декларуванню підлягають активи (далі розглядаємо виключно кошти), походження яких можна пояснити (інакше не пройдеш фінансовий моніторинг в банку), але походження таких активів за рахунок доходу, щодо якого:

  • не були сплачені (сплачені не в повному обсязі) податки і збори;
  • не була подана декларація (податкова чи валютна), навіть якщо податки були сплачені.

Розглянемо це на прикладах. Придбала квартиру фізична особа за рахунок накопиченої заробітної плати, а під час виплат бухгалтер хоча б раз допустив помилку. Наприклад, не оподаткував компенсацію працівнику витрат на відрядження, за якими податкова не визнала звіт. Квартира підлягає декларуванню, бо містить в собі суми доходу, які не були оподатковані. Припустимо, підприємство так і не заплатило це донарахування і що тоді актив треба декларувати? Або підприємство заплатило за рішенням податкової донарахований податок, але сплачений цей податок не в момент нарахування чи виплати доходу (податок сплачений, але пізніше). А отже, актив також залишається таким, що підлягає декларуванню? Недоплата податку склала 100 грн, а декларувати необхідно актив вартістю 2 млн грн та сплачувати збір 5 %, тобто 100 тис. грн.

Такою ж «цікавою» виглядає ситуація з декларуванням активів, щодо яких податки були сплачені, але декларація не була подана. Штраф за неподання декларації складає, наприклад, 340 грн. Об’єкт закордоном коштує 2 млн грн, ставка збору за об’єкт закордоном 9 %, сума збору – 180 тис. грн.

Про яку валютну декларацію для фізичних осіб йдеться? Декларація, яка має подаватися під час вивезення закордон готівкової валюти? Чи це йдеться про декларацію про валютні цінності, які відповідно до Указу Президента мали подавати фізичні особи суб’єкти господарювання? Якщо хтось вивіз закордон 11 000 євро, з яких до цього були сплачені податки, але не подав валютну декларацію під час виїзду, то також треба декларувати придбаний за ці кошти актив та сплачувати 9 %? Чи зв’язку «не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства» треба читати як одночасно необхідні умови, і має не бути ні податкової, ні валютної? Наведене підтверджує невідповідність закону критерію «якості».

Складається враження, що це не про декларування неоподаткованих активів, а про введення нового збору, який ще й до подвійного оподаткування може призводити (щодо активів, отриманих за рахунок доходу, який був принаймні частково оподатковуваний).

Але повернемось до готівки. Щоб стати грошовим активом, готівка має бути покладена на рахунок у банк. Якщо готівка спочатку приноситься в банк, кладеться на рахунок, а банк зобов’язаний провести заходи фінансового моніторингу, то як обґрунтувати банку джерело походження готівки, якщо вона отримувалась як зарплата в конверті? Яким чином довести банку джерело походження доходу, якщо немає документів? А якщо це дохід, який був отриманий з ухиленням від оподаткування, то в більшості випадків так і буде – жодного документу про джерело походження.

Але далі цікавіше. Особа поклала на рахунок кошти, не пройшла фінансовий моніторинг і це означає, що кошти покладені на спеціальний рахунок з порушенням вимог п. 9 Закону. Цей пункт передбачає розміщення коштів на спеціальному рахунку. Банк уживає заходів щодо встановлення джерела походження активів після зарахування. Кошти знаходяться на рахунку до завершення перевірки джерела походження. А що відбувається, якщо банк не встановив такого джерела? За правилами фінансового моніторингу, банк може обмежити видаткові операції або взагалі заблокувати рахунок. Пункт 15.2 Закону взагалі передбачає, що у разі встановлення порушення умов розміщення валютних цінностей у банку, до таких коштів застосовується ставка 18 %. Тобто, якщо поклав гроші, подав декларацію, не зміг пояснити джерело, то ставка збору 18 % і ще не відомо, чи можна буде гроші взагалі отримати, якщо рахунок буде заблокований банком. Блокування може бути продовжене спершу регулятором, а потім і правоохоронними органами. А якщо активи на рахунку визнають необґрунтованими, то їх взагалі конфісковують (пункт 16 Закону).

Це якась дивна акція з боку держави, і вона точно не має відношення до амністії капіталу. Це не про податкову амністію.

Кандидат у президенти Зеленський обіцяв ПНВК та податкову амністію, а замість цього суспільству оце ось все за останні 2 роки.

На Закон (законопроект 5153) має бути вето.

Цей матеріал є продовженням статті «ЯКЩО – ТО (або про недобровільне декларування належних активів)».

Перегляди 1867

Прокоментувати