+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Декриміналізація ст. 205 ККУ і зміни до ст. 212 ККУ – збільшення порогів несплати податків, за яких можливе притягнення до кримінальної відповідальності
Які практичні наслідки по поточних справах?

26 вересня, 2019 Інформаційні листи

Сьогодні (25 вересня 2019 року) набрали чинності положення Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18 вересня 2019 року № 101-IX, більш відомого як «Закон про декриміналізацію фіктивного підприємництва».

Вказаним законом із Кримінального кодексу України (далі – ККУ) виключена ст. 205 «Фіктивне підприємництво», а також внесені зміни до ст. 212 щодо збільшення сум податків, за несплату яких може наставати кримінальна відповідальність.

Нагадаємо, кримінальні провадження за ст. 205 ККУ декларувалися як один із інструментів боротьби з конвертаційними центрами і фіктивними поставками з метою незаконної податкової мінімізації, а на практиці повсякчасно застосовувалися не для притягнення до відповідальності власне за фіктивне підприємство, а швидше для створення свого роду «преюдиції» невизнання податкових наслідків операцій із підприємствами з «ознаками фіктивності» і чинення таким шляхом тиску на нормальних платників податків, яким «пощастило» мати справу із зазначеними підприємствами.

Так, з одного боку кваліфікація «фіктивного підприємництва» за ст. 205 ККУ здійснювалась із урахуванням подальшої діяльності як показника намірів, однак власне склад злочину «фіктивне підприємництво» завершений на момент створення/придбання суб’єкта підприємницької діяльності, тобто сама подальша діяльність такою статтею не охоплювалась, а підлягала оцінці з інших підстав.

На практиці ж часто-густо «фіктивщик» – директор чи формальний власник – залучалися до відповідальності скоріше формально з незначною сумою штрафу (як правило, 8 500 грн), однак далі такі судові рішення використовувались контролюючими органами в якості засобу тиску на добросовісних платників – штучного формування таким чином «вбивчих» доказів у адміністративних спорах із податковою щодо таких платників із огляду на відому позицію ще старого Верховного Суду, однак підтриману в низці випадків новим, про те, що «статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами»1.

Детальніше в оглядах та аналітичних матеріалах, підготовлених фахівцями КМ Партнери , а саме:

– «Як оцінювати бездіяльність податкової щодо припинення сумнівних контрагентів в світлі спорів щодо «нікчемних правочинів»;

– «П’яте колесо у возі», або навіщо ст. 205 КК на практиці?»;

– «Реальне призначення вироків за ст. 205 КК: чи є сенс у ст. 205 КК як такій?» ;

– «Встановити вину не можна засудити. Чи повинен платник нести відповідальність за порушення контрагента»;

– «Різні позиції Верховного Cуду щодо наслідків ст. 205 КК відносно контрагента – хто правий?»;

– «Чому прикро читати рішення оновленого Верховного Суду щодо наслідків ст. 205 КК стосовно постачальника?»;

– «Перші результати роботи нового Верховного Суду: чи виправдались очікування платників податків?»;

– «Протокол допиту директора контрагента ≠ Доказ «нереальності» операцій».

При тому, що до законодавства запроваджено низку засобів боротьби зі штучним формуванням податкових показників, зокрема для цілей ПДВ, починаючи від превентивних (СЕА ПДВ, СМОКР) та закінчуючи притягненням до кримінальної відповідальності за ст. 212, ст. 364, ст. 366 ККУ, які реально охоплюють відповідну діяльність, та з огляду на досвід вирішення такого роду питань в інших країнах (Російська Федерація та Республіка Казахстан), і була свого часу висунута ідея з декриміналізації ст. 205 ККУ. Так, наприклад, нами в тому числі було ініційовано обговорення серед низки бізнес-спільнот (короткі висновки щодо обговорень Американської Торговельної Палати за посиланням).

Однак за попереднього складу парламенту не вистачало в першу чергу політичної волі для вирішення цього питання. Тож слід вітати, що принаймні зараз це питання як одне з болючих питань бізнесу впродовж останніх років вирішено шляхом вилучення ст. 205 з ККУ.

Що стосується змін до ст. 212 ККУ щодо відповідальності за ухилення від сплати податків:

Для початку щодо цього нагадаємо, що, як вбачається зі статистичних даних щодо досудового та судового розслідування щодо ухилення від сплати податків протягом декількох послідовних років, розслідування за цією статтею були вкрай неефективними, якщо оцінювати за результатами – при значній кількості розпочатих кримінальних проваджень тільки незначна кількість кримінальних проваджень завершувалась, а якщо завершувалась, то закриттям у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідні статистичні дані свідчили про нагальну необхідність законодавчих та інституційних перетворень роботи органів досудового розслідування фіскального напряму, як ми про це зауважували, наприклад, у одному з наших матеріалів на сайті – «Статистика кримінальних проваджень за ст. 212 КК України за перше півріччя 2019 року».

Нам приємно, що цей аналіз і відповідні матеріали були використані в тому числі для обґрунтування та пояснення пропонованих законодавчих змін до статті про відповідальність щодо ухилення від сплати податків. Просто для порівняння, що і як наводилося в нашій оглядовій аналітиці та в пояснювальній записці до законопроєкту:

Статистика кримінальних проваджень за ст. 212 КК України за перше півріччя 2019 року Пояснювальна записка до Законопроєкту № 1080
Традиційно звернемось до статистики Генеральної прокуратури України щодо розпочатих кримінальних проваджень. За даними такої статистики, за перші шість місяців 2019 року зареєстровано 653 кримінальні правопорушення за ухилення від сплати податків. Суто в порівнянні з такими показниками щодо минулих років, кожного року прослідковуємо незначне зменшення. Для прикладу, порівнюючи з показниками аналогічного періоду минулого року (першого півріччя 2018 року), кількість розпочатих кримінальних проваджень зменшилась на 18,8 %.
…….. Динаміка завершення досудового розслідування кримінальних проваджень також залишається на досить низькому рівні. За даними статистики Державної фіскальної служби України, за перше півріччя 2019 року завершено розслідування у 376 кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків. Однак такий показник вважаємо досить низьким та таким, що свідчить про неефективність роботи органів досудового розслідування, оскільки, якщо звернутись до складових такого показника, – 84 % завершених кримінальних проваджень складає закриття у зв’язку з відсутністю складу злочину (241 кримінальне провадження) та передання справ до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності (118 кримінальних проваджень).
За статистикою Генеральної прокуратури України щодо розпочатих кримінальних проваджень за перше півріччя 2019 року зареєстровано 653 кримінальні правопорушення за ухилення від сплати податків. При цьому динаміка завершень досудових розслідувань підтверджує тенденцію щодо використання статті 212 Кримінального кодексу України як інструменту тиску на бізнес. Так, за перше півріччя 2019 року завершено розслідування у 376 кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків. Водночас з них – 241 провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу злочину та 118 – у зв’язку із переданням клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності (тобто загалом 84 % із завершених). Відповідно в край рідко досудове розслідування завершується переданням обвинувального акту до суду.

Сподіваємось, що процес удосконалення ст. 212 ККУ не завершиться цим переглядом кваліфікаційних порогів для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

Це питання потребує комплексного перегляду з огляду на наявність низки структурних проблем у поточній редакції ст. 212 ККУ (детальніше щодо цього в наших матеріалах – «Ні 212 КК як засобу тиску на бізнес», «Проект Закону № 3448», «Досудове розслідування за ухилення від сплати податків (за ст. 212 КК України): наразі тільки щодо депутатів і можновладців?», «Угоди про визнання винуватості за статтею 212 КК України. Основні тенденції», «Статистика кримінальних проваджень за ст. 212 КК України за перше півріччя 2019 року» та інші), оскільки за відсутності такого перегляду, попри збільшення порогів, покращення ефективності розслідування ухилення від сплати податків матиме швидше технічний характер і забезпечить лише тимчасове «покращення» відповідних показників статистики.

Так а чого очікувати зараз?

У зв’язку з набранням чинності Законом «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» також очікуємо на вплив відповідних змін на кримінальні провадження за ст. 205 та ст. 212 ККУ.

Так, у першу чергу у зв’язку з декриміналізацією «фіктивного підприємництва», поточні кримінальні провадження за ст. 205 ККУ підлягають закриттю з підстави набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за відповідне діяння, як це прямо передбачено положеннями п. 4 ч.1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

У зв’язку зі збільшенням кваліфікаційних порогів для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, також очікуємо влив на поточні кримінальні провадження за ст. 212 ККУ. Так, у частині кримінальних проваджень можливі зміни кримінально-правової кваліфікації (перегляд відповідної частини ст. 212 ККУ, яка інкримінується особі в рамках відповідного кримінального провадження) у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України. При цьому, в кримінальних провадженнях за ст. 212 ККУ, де розмір ухилення є меншим за піднятий мінімальний поріг для ухилення від сплати податків, можна говорити про наявність підстав для закриття з огляду на відсутність події кримінального правопорушення, тобто підстави, передбаченої п. 1 ч.1 ст. 284 КПК України.

Також очікували б, що набрання чинності відповідним Законом матиме вплив на розгляд податкових спорів, де матеріали кримінальних проваджень за ст. 205 та ст. 212 ККУ використовувались для обґрунтування податкових донарахувань. Зокрема, у зв’язку з відповідними обставинами, матеріали кримінальних проваджень слід оцінювати як неналежні докази, які не можуть обґрунтовувати здійснені податковими органами донарахування. Сподіваємось, що відповідні зміни знайдуть оцінку в ході розгляду судами таких податкових спорів.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Постанова Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року № 826/15034/14 доступна за посиланням.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Перегляди 22698

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Подвійне дно Законопроєкту про комунікацію між бізнесом та податковою № 9662 (з оновленням від 15 березня 2024 року) 15 березня, 2024    324

Не обійшлося: скасовано граничні строки здійснення досудового розслідування до підозри 14 грудня, 2023    305

Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 ККУ з 01 січня 2024 року 05 грудня, 2023    706

Спроба скасування «поправок Лозового» – бізнесу приготуватися! 14 листопада, 2023    358

Строки досудового розслідування у воєнний час: зміни за Законом № 3341-IX – чи розставлені крапки над «і» 11 жовтня, 2023    361

Строки досудового розслідування [у ВСІХ провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру] зупинені на час дії воєнного стану. А якщо подивитися під іншим кутом? 18 серпня, 2023    1013

«Коли то було?» — «Ще як дід до баби в свати ходив», або де взяти свідків для розгляду справи по новому колу? 02 серпня, 2023    756

У світлі свіжої практики касаційного суду у спорах про нереальні операції: про які докази варто подбати? 05 липня, 2023    954

Велика Палата Верховного Суду «зламала» несправедливу практику щодо оцінки вироку за ст. 205 КК стосовно директора контрагента платника податків 31 серпня, 2022    907

Кримінальні провадження за ухилення від сплати податків: що змінилось за час роботи БЕБУ? 21 березня, 2022    990

«Поїхали!»: Бюро економічної безпеки України розпочало свою діяльність 01 грудня, 2021    1462

З якими показниками податкова міліція завершує свою роботу?
Статистика кримінальних проваджень стосовно ухилення від сплати податків за перше півріччя 2021 року
06 вересня, 2021    1065

Прокоментувати