Аналітика

«Коли то було?» — «Ще як дід до баби в свати ходив», або де взяти свідків для розгляду справи по новому колу?

02 Серпня, 2023 Інформаційні листи

У нашій публікації «У світлі свіжої практики касаційного суду у спорах про нереальні операції: про які докази варто подбати?» ми вже згадували про те, що після того, як Велика Палата Верховного Суду нарешті «зламала» несправедливу практику щодо оцінки вироку за ст. 205 КК, левова частка справ, де наявний вирок або ухвала про звільнення за ст. 205 КК України або протокол допиту керівника контрагента, були відправлені касаційним судом на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому під час нового розгляду Верховний Суд, серед іншого, вимагає встановлювати такі обставини, які можуть підтверджуватися переважно показаннями свідків (як-то спосіб та обставини налагодження господарських зв’язків між позивачем та його задекларованим постачальником, встановлення фактичних учасників ведення перемовин, з’ясування обставин місця і часу зустрічі тощо). І тут непоодинокі випадки, коли свідок допитувався і давав показання щодо таких обставин у суді першої інстанції під час першого кола розгляду справи, втім такі обставини, як і допит, просто не були достатньо висвітлені у рішеннях судів першої та апеляційної інстанції, адже на момент винесення ними рішень позиція Верховного Суду була іншою і таким деталям значна увага не приділялась.

Інша порція судових справ, які наразі очікують нового розгляду, – це справи, які передані у Київський окружний адміністративний суд із Окружного адміністративного суду (далі – ОАСК) у зв’язку із ліквідацією останнього. Тут також є значна кількість справ, де вже були допитані свідки (і навіть ще до COVID-19, не кажучи вже про війну) з метою встановлення тих чи інших обставин, які мають значення для справи.

Зрозуміло, що передання на новий розгляд із Верховного Суду до суду першої інстанції чи передання справи у зв’язку із ліквідацією ОАСК означає, що справа починає розглядатися з початку і всі обставини мають встановлюватися заново. А новий склад суду, керуючись ст. 90 КАСУ, має оцінити всі докази (дані), у тому числі ті, що встановлюються такими засобами, як показання свідків, «за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні».

Виникає питання: де ж зараз шукати тих свідків для чергового допиту новим складом суду, якщо операції відбувалися 10 і більше років тому, а людина вже давно звільнилася чи давно вийшла на пенсію? А якщо і знайти цю людину, чи пригадає знову вона події 10-річної і більше давності у тих деталях, які вимагає встановити Верховний Суд? Або де шукати свідка, яку допитували в ОАСК ще до СOVID-19, при цьому вона з маленькою дитиною виїхала закордон у зв’язку із військовою агресією? З урахуванням наших поточних реалій можна навести безліч причин, чому зараз, під час нового розгляду, неможливо забезпечити повторну явку того свідка, який вже був допитаний у справі і дав всі необхідні показання щодо обставин, які мають бути встановлені у справі.

Що тоді можна розглядати як альтернативу у процесі доказування? Особливо, якщо йдеться про обставини, які може засвідчити виключно цей свідок, і такі обставини мають виключне значення для справи?

КАСУ не містить чітких приписів для таких випадків.

На нашу думку, обов’язок дослідження новим складом суду доказів безпосередньо та допиту свідків самостійно, не виключає можливість прийняття і оцінки судом в якості окремого доказу аудіозапису допиту, проведеного іншим складом суду із стенограмою цього аудіозапису.

І нам відомі випадки, коли такий запис приймався, оцінювався іншим складом суду та допускався в якості доказу. Зокрема, таке було у ситуації, коли під час нового кола розгляду справи свідка просто вже не вдалося знайти.

Наприклад, наводимо рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями, де суд зробив посилання на допит, який відбувся під час першого кола розгляду справи:

«Постановою Верховного Суду від 04.09.2018 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції…

…Усі вищезазначені обставини підтверджені директором контрагента ТОВ «Анкор Агро Опт» безпосередньо у судовому засіданні 13.09.2013 під час його допиту як свідка».

Можливість використовувати аудіозапис допиту, проведеного іншим складом суду, також узгоджується і з висновками Верховного Суду (наприклад, витяг із Постанови від 19.08.2019 року у справі № 750/574/15-к), щоправда щодо допитів у кримінальних провадженнях:

«36.Таким чином, Суд вважає, що положення «суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання» (перше речення частини 4 статті 95 КПК), не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду у тій же справі.

…

39.У контексті викладеного, Суд вважає, що показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду.

…

48.Також під час нового судового розгляду не було встановлено будь-яких суттєвих обставин, які не були б відомі під час минулого розгляду і які б вимагали повторного допиту цього свідка з огляду на такі обставини. За згодою сторони захисту був досліджений аудіозапис допиту цього свідка, на якому зафіксовані й запитання та відповіді під час перехресного допиту, що давало суду можливість не лише сприймати зміст його показань, але й спостерігати манеру його поведінки під час допиту і робити висновки для оцінки їх достовірності. Сторона захисту під час нового розгляду не була позбавлена можливості при дослідженні аудіозапису та/або інших доказів звертати увагу суду на ті аспекти показань, які є важливими для оцінки їх достовірності».

На жаль, саме в адміністративних справах дотичних висновків Верховного Суду нам знайти не вдалось, але сподіваємося, що Верховний Суд буде послідовним у цьому питанні та не заперечуватиме аналогічний підхід в адміністративних справах.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

Перегляди 1498