+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

У світлі свіжої практики касаційного суду у спорах про нереальні операції: про які докази варто подбати?

автори: Олександр Шемяткін, Тетяна Побережська

05 липня, 2023 Ексклюзив

Адміністрування ПДВ набуло в Україні настільки унікального підходу, що український ПДВ – це точно вже не європейський ПДВ.


Додає вугілля до пекла ПДВ адміністрування і судова система. Чого варта лише практика з оскарженням донарахувань із обґрунтуванням податкової операції як нереальної, якщо проти директора контрагента була справа за ст. 205 КК (фіктивне підприємництво)1. Начебто отримали у липні 2022 року непогані новини – Велика Палата Верховного Суду нарешті «зламала» несправедливу практику щодо оцінки вироку за ст. 205 КК, відмовившись від його використання як преюдиційного доказу у спорах про нереальні операції та вказавши на необхідності дослідження в кожному конкретному випадку обставин справи та оцінки доказів у своїй сукупності. Проте після рішення Великої Палати левова частка справ, де наявний вирок або ухвала про звільнення за ст. 205 КК України або протокол допиту керівника контрагента, були відправлені касаційним судом на новий розгляд до суду першої інстанції.


У таких справах касаційний суд просить при новому розгляді справи встановити, зокрема, наступне:


  • спосіб та обставини налагодження господарських зв’язків між позивачем та його задекларованим постачальником, що включає і встановлення фактичних учасників ведення перемовин, і з’ясування обставин місця і часу зустрічі тощо;

  • ділову мету у здійсненні спірних операцій;

  • підтвердження або спростування добросовісності позивача (обізнаність позивача щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними);

  • належну обачність позивача у виборі контрагента;

  • можливість з боку контрагента виконати умови договорів з позивачем (наявність у нього для цього ресурсів, можливостей тощо);

  • рух товару на шляху і в подальшому.


По суті перевірити, чи виконав платник податку те, що не передбачено законодавством.


Аби не бути голослівними наведемо цитати з окремих постанов касаційного суду про направлення справи на новий розгляд:


  • У справі № 640/902/19 у Постанові від 28 березня 2023 року касаційний суд звернув увагу на наступні недоліки при розгляді справи:


«… судом апеляційної інстанції не з`ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між ДПІІ «Фірма «Інва-К» та ТОВ «Калісто Інтел», хто персонально брав у цьому участь, не допитано відповідних осіб, задіяних у такому процесі, як свідків з метою з`ясування характеру та змісту здійснених операцій.


Крім того, суду необхідно було дослідити технічну можливість постачальника позивача здійснити поставку товарно-матеріальних цінностей з урахуванням його фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності».


  • У справі № 826/15743/17 у Постанові від 18 жовтня 2022 року Верховний Суд зазначив про наступні недоліки, допущені при розгляді справи:


«Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у даній справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті. Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагент має дефекти правового статусу, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції. Зокрема, суди не з`ясували, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником».


  • У справі № 0440/6889/18 у Постанові від 03 жовтня 2022 року касаційний суд звернув увагу на:


«Не перевірено судами й фактичний альтернативний рух активів у порівнянні із задекларованим. Не встановлено обставини щодо існування спірних активів (чи вироблялися, ким і коли), про їх рух на шляху до позивача (як транспортувалися, де зберігалися, ким приймалися, в тому числі з`ясування посадових осіб постачальників і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувалися далі (чи реалізовувалися, чи використовувалися для власних потреб тощо)».


Як наслідок, доказова база спорів про нереальність операцій не обмежується виключно документами, які за законом повинен мати платник податків для формування та підтвердження показників податкової звітності (первинні документи для цілей обліку доходів та витрат, податкова накладна – для нарахування сум податкового кредиту). Касаційний суд бажає аби суди нижчестоящих інстанцій встановили все від обставини налагодження контактів з контрагентом до дослідження всього руху товарів, включаючи ще і з’ясування джерела походження такого товару та всіх залучених контрагентом ресурсів.


У цьому обсязі додаткових доказів, які очікуються від платника податків, десь «губиться» один із особливих принципів доказування в адміністративному процесі, відповідно до якого тягар доказування у спорах із суб’єктами владних повноважень покладено саме на суб’єкт владних повноважень, а не платника податків (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, далі – КАСУ). Також суди забувають про правило щодо неможливості у спорах із суб’єктом владних повноважень витребовувати докази у позивача, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав (ч. 5 ст. 77 КАСУ). І десь геть на задній план відходить правило про допустимість доказів, що передбачає доведення обставин справи тільки тими засобами доказування, якими за законом мають бути підтверджені такі обставини (ч. 2 ст. 74 КАСУ).


Проте судові реалії диктують свої правила, які треба враховувати, щоб бути впевненим у можливості скасувати податкові донарахування.


Аналіз рішень суду касаційної інстанції за останні півроку свідчить, що у тих судових справах, де вищенаведені обставини встановлені судами нижчестоящих інстанцій (відповідно, позивачем надані докази), касаційний суд приймає рішення по суті, без направлення справ на новий розгляд.


Тут буде корисним досвід команди КМ Партнери у супроводі спорів про нереальні операції, яка виробила свій підхід у формуванні доказової бази у подібних справах.


Одним із таких яскравих недавніх спорів, в якому фахівці КМ Партнери представляли клієнта, був спір щодо товарності господарських операцій з контрагентом ПП «Ан Транс». Щодо директора ПП «Ан Транс» наявний вирок за ст. 205 КК, яким затверджено угоду про визнання винуватості. Такий вирок податковий орган поклав в основу доказової бази податкових донарахувань щодо цілого ряду суб’єктів господарювання, котрі працювали з ПП «Ан Транс», включаючи клієнта КМ Партнери.


У травні 2023 року Верховний Суд за участі команди КМ Партнери розглянув такий спір та підтримав позицію платника податків щодо неправомірності донарахувань та скасування податкового повідомлення-рішення.


Касаційний суд відхилив вирок як доказ та звернув увагу на ґрунтовну доказову базу у спорі, серед чого:


  • підтвердження подальшого руху товару,

  • докази від третіх (непов’язаних з позивачем та контрагентом) осіб, що підтвердили наявність товару та його надходження від постачальника,

  • підтвердження наявності ділової мети та розумної економічної причини у здійсненні спірних господарських операцій,

  • доведення обачності позивача у виборі контрагента,

  • наявність доказів на противагу вироку, що підтверджують участь директора у здійсненні господарських операцій (отримана нотаріально завірена заява від директора контрагента ПП «Ан Транс»),

  • свідчення від уповноваженої особи позивача, яка вела перемовини з представниками ПП «Ан Транс».


Виходячи з досвіду КМ Партнери у цій справі та інших подібних спорах, можна надати ряд корисних порад щодо формування доказової бази. Ці поради будуть корисні і менеджерам як на етапі прийняття рішення про придбання товарів / послуг в конкретного постачальника, так і вже на етапі виникнення спору з податковим органом та формування позиції платника податків – позивача у суді.


Про які докази можна подбати:


1. Отримати письмове підтвердження від директора контрагента про фактичне здійснення операцій та власноручне підписання документів. Це може бути оформлене у формі нотаріальної заяви, протоколу опитування адвоката.


2. Отримати письмове підтвердження від уповноважених осіб покупця, котрі безпосередньо налагоджували зв’язки (зустрічалися, комунікували) з постачальником. Це також може бути оформлено у вигляді нотаріальної заяви від працівника, іншої уповноваженої особи покупця.


...

 

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Перегляди 937

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

«Коли то було?» — «Ще як дід до баби в свати ходив», або де взяти свідків для розгляду справи по новому колу? 02 серпня, 2023    570

Верховний Суд нарешті «почув» аргументи платників податків у питанні встановлення «реальності» господарських операцій (і не тільки це) 14 червня, 2021    5547

Декриміналізація ст. 205 ККУ і зміни до ст. 212 ККУ – збільшення порогів несплати податків, за яких можливе притягнення до кримінальної відповідальності
Які практичні наслідки по поточних справах?
26 вересня, 2019    22649

Встановити вину не можна засудити
Чи повинен платник нести відповідальність за порушення контрагента
21 березня, 2019    2425

До питання можливої тактики та оновлення підходів до судового розгляду щодо «нікчемних правочинів» 30 листопада, 2018    1927

Різні позиції Верховного Cуду щодо наслідків ст. 205 КК відносно контрагента – хто правий? 15 березня, 2018    5755

Прокоментувати