Аналітика

В перехідних положеннях Закону № 609-VII від 15.07.2015 р., який вкотре змінив правила контролю трансфертного ціноутворення (надалі – «ТЦ»), передбачається, що до приведення законодавства у відповідність із прийнятими змінами, інші закони та нормативно-правові акти мають застосовуватися в частині, що не суперечить прийнятому закону.

Зважаючи на це, хотіли б звернути увагу на лист ДФСУ від 07.07.2015 р.¹, який, хоча частково втратив актуальність з огляду на внесені зміни (наприклад, у питаннях щодо визначення розміру штрафних санкцій у сфері ТЦ), проте містить ряд важливих «пояснень» від ДФСУ.

Застосування штрафних санкцій за неподання документації з ТЦ

Лист ДФСУ дає визначення поняттю «неподання документації» з ТЦ. ДФСУ фактично прирівнює до неподання ситуацію, коли платник податку подав документацію щодо контрольованих операцій (надалі – «КО»), визначених у запиті контролюючого органу, однак, на думку ДФСУ, така інформація є неповною. Зокрема, лист ДФСУ зазначає, що штрафна санкція, передбачена п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (надалі – «ПКУ»), застосовується контролюючим органом до платника податків у двох випадках:

• якщо платник податків не надав відповідь на запит згідно з вимогами пп. 39.4.4 статті 39 ПКУ. При цьому, оскільки документація подається платником податків у довільній формі, неподанням документації слід вважати саме відсутність відповіді платника податків на відповідний запит ДФСУ протягом одного місяця;
• якщо платник на перший запит ДФСУ надав документацію не в повному обсязі (згідно з вимогами пп. 39.4.6 ПКУ), отримав додатковий запит від ДФСУ, і відповідь на такий додатковий запит (на думку контролюючого органу) також не містить обсяг інформації, визначений пп. 39.4.6 ПКУ. Треба розуміти, що за аналогією відсутність відповіді на такий додатковий запит також буде прирівнюватися до неподання документації.

Водночас, на нашу думку, таке тлумачення поняття «неподання документації» необґрунтовано розширює зміст цього поняття та може привести до зловживань зі сторони податкового органу. Виходячи з цілей відповідних правил, обсягу інформації, яка надається в документації з ТЦ, має бути достатньо для доведення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Таким чином, достатність обсягу наданої платником інформації може бути встановлена лише при проведенні перевірки платника податків з питань повноти нарахування та сплати податків під час здійснення контрольованих операцій (як це передбачено пп. 39.5.1 ПКУ).

В листі ДФСУ визначається, що факт неподання документації «обов’язково має бути зафіксовано в акті документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі підпунктів 78.1.2 та/ або 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Кодексу». Тобто мова йде не про перевірку відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», а про проведення перевірки виключно з метою встановлення факту неподання документації з ТЦ. І, якщо у випадку ненадання відповіді на запит ДФСУ, такий факт встановити просто, то встановити відсутність необхідного обсягу інформації, визначеної пп. 39.4.6 ПКУ, не здійснюючи аналізу по суті, доволі проблематично. Нагадаємо, що пп. 39.4.6 містить лише перелік питань, щодо яких має надаватися інформація, без встановлення якогось мінімального обсягу (кількості сторінок тощо).

Ймовірно, таким «розширенням» кола випадків, у яких застосовується вказана штрафна санкція, ДФСУ намагається запобігти «формальному» поданню документації, коли економічний аналіз КО по суті не здійснюється платником, а на запит ДФСУ надається формальна відписка, в якій, однак, адресуються пункти, передбачені пп. 39.4.6 ПКУ.

Водночас, оскільки ПКУ в п. 120.3 не передбачає штрафних санкцій за «подання документації з порушенням вимог пункту 39.4.6 ПКУ», свавільне розширення штрафної санкції органами ДФСУ, на нашу думку, є недопустимим. Так, подання неповної інформації може бути підставою для проведення перевірки відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» (з подальшими штрафними санкціями у випадку встановлення невідповідності умов КО принципу «витягнутої руки»), але ніяк не штрафу за неподання документації.

Більш того, вбачається, що законотворець, на відміну від ДФСУ, розділяє поняття «неподання документації» чи «подання документації з порушенням вимог пункту 39.4». Так, наприклад, підставою для проведення перевірки КО, як вже зазначалося, може бути як «неподання документації», так і «подання з порушенням вимог пп. 39.4» (пп.39.5.2.1 ПКУ).

Строк подання інформації на запит ДФСУ

Нагадаємо, що згідно з положеннями Закону від 15.07.2015 р. строк відповіді на додатковий запит ДФСУ був продовжений з 10 до 30 календарних днів. При цьому, у розумінні ДФСУ, такий строк має починатися опівночі в день отримання запиту від ДФСУ та спливати опівночі в останній день строку (тобто день отримання запиту включається до строку). Такий підхід ДФСУ обґрунтовує, посилаючись на Європейську конвенцію про обчислення строків від 16.05.1972 р.

На нашу думку, більш логічним було б звернутися до статті 253 Цивільного кодексу, відповідно до якої «перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок». В такому разі строк мав би відраховуватися з дня, наступного за днем отримання запиту ДФСУ, і платник податків мав би повноцінні 30 календарних днів для підготовки відповіді. В той же час, відрахування строку від дня отримання запиту фактично означає «втрату» першого дня для збору інформації, що є важливим, враховуючи значні обсяги інформації, які може буде необхідно підготувати на запит ДФСУ. Тим більше, такий підхід виглядає більш застосовним з огляду на те, що ДФСУ у своєму листі також звертається до положень Цивільного кодексу для тлумачення питань, пов’язаних зі строком. Так, наприклад, ДФСУ посилається на статтю 252 Цивільного кодексу, яка містить визначення поняття «строк», чи статтю 254, яка визначає, що у випадку, коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Натомість, необхідно враховувати існуючий на даний момент підхід ДФСУ та намагатися надати відповідь на додатковий запит протягом 30 днів, починаючи саме з дня отримання такого запиту від контролюючого органу задля уникнення штрафних санкцій за неподання документації.

Розмір та процедура застосування штрафних санкцій

ДФСУ звертає увагу на пункт 11 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень ПКУ, відповідно до якого штрафні санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних санкцій.

Також лист уточнює деякі процедурні аспекти, пов’язані з накладенням зазначених штрафів. Наприклад, передбачається, що результати перевірки мають оформлюватися відповідно до статті 86 ПКУ та що податкове повідомлення-рішення з розрахунком штрафних санкцій приймається керівником контролюючого органу (чи його заступником) у порядку, визначеному пунктом 86.8 статті 86 ПКУ. Вказані уточнення не йдуть врозріз з положеннями ПКУ, які визначають, що перевірка КО має проводитись відповідно до положень глави 8 розділу II ПКУ з урахуванням особливостей, визначених статтею 39.

 *           *           *

Таким чином, ДФСУ в коментованому листі надала своє бачення деяких питань, які стосуються контролю за ТЦ. Зрозуміло, що питань залишилося ще багато, але вже в цій відповіді бачимо, що ДФСУ трактує деякі спірні моменти нових правил на свою користь. Ці моменти є спірними, а відтак позначають перші питання, які можуть призводити до податкових спорів під час практичного застосування нових правил.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Лист Державної фіскальної служби України Про податковий контроль за трансфертним ціноутворенням № 24525/7/99-99-22-01-02-17 від 07.07.2015 р.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2015

Прокоментувати