Аналітика

Паралельний імпорт – це не лише питання комерційного характеру, але й податкові ризики, які в контексті поточної редакції правил трансфертного ціноутворення (ст. 39 Податкового кодексу України, далі – ПК України) можуть перетворитися з теоретичних у реальні.

Саме такі ризики ми й розглянемо в матеріалі нижче.

Паралельний імпорт: про що мова?

Глосарій ВТО визначає паралельний імпорт як «операцію, під час якої товар, виготовлений легально (тобто не контрафактний) закордоном, ввозиться без дозволу власника прав інтелектуальної власності (знаку для товарів або патенту). Певні країни дозволяють такі операції, а інші – ні».

Основна ідея паралельного імпорту полягає у використанні можливості цінового арбітражу у випадку різних цінових політик щодо товару у різних країнах. Тобто, якщо якийсь товар по тій чи іншій причині дешевше для польського ринку, ніж для українського, то для такого товару може виникнути нагода заробити на різниці цін.

Питання паралельного імпорту наразі широко обговорюється в Україні. В основному в контексті того, до якої групи країн відноситься чи має відноситися Україна – до тих, що дозволяють паралельний імпорт чи до тих, що його забороняють.

Відповідь на це питання лежить у сфері законодавства про захист інтелектуальної власності. Зокрема, в тому, який принцип вичерпання прав інтелектуальної власності застосовується:

• національний – лише у випадку продажу товару в країні правовласник вже не вправі забороняти подальші операції з товаром (паралельний імпорт = порушення прав інтелектуальної власності),


• міжнародний – перший продаж товару будь-де у світі призводить до втрати правовласником права забороняти операції з товаром (паралельний імпорт дозволено) чи


• регіональний – перший продаж в певній групі країн позбавляє правовласника права забороняти подальші операції з товаром (дозволено в межах певної групи країн і заборонено при операціях таких країн з третіми країнами).

Проблема України в тому, що чітко в законодавстві не визначено, який принцип все ж таки застосовується у нас.

Однак в цій статті ми не будемо розглядати власне питання правомірності паралельного імпорту, дискутувати щодо того, який же принцип є бажаним для України.

Приймемо як факт, що паралельний імпорт як явище на сьогодні в Україні існує, і його масштаби є суттєвими.

Поговоримо ж ми про неочевидні речі. А саме – про податкові ризики, які виникають для офіційних імпортерів у зв’язку з паралельним імпортом.

Нижча ціна паралельного імпорту: чи можуть використати при перевірці трансфертних цін?

За визначенням: паралельний імпорт полягає у використанні ...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.