Аналітика

Законом № 3813-IX від 18.06.2024 р.¹ (далі – Закон) внесено зміни до порядку застосування переліків низькоподаткових юрисдикцій та особливих організаційно-правових форм нерезидентів (далі – ОПФ) для цілей вимог ст. 39 Податкового кодексу та коригувальних різниць за пп. 140.5.4 та 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу.

Вказані зміни наберуть чинності з 01.01.2025 р.² і почнуть застосовуватися до господарських операцій, здійснених, починаючи з цієї дати.

1. Низькоподаткові юрисдикції

Закон встановлює нові критерії для включення держав (територій) до відповідного переліку Кабміну у викладеному в новій редакції пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу.

Для наочності нижче наводимо схематичне порівняння попередніх та нових критеріїв:

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону Кабмін повинен затвердити перелік низькоподаткових юрисдикцій за новими критеріями до 01.01.2025 р³. Однак, враховуючи наявний перелік офшорних зон⁴, можемо вже оцінити приблизні контури оновленого переліку низькоподаткових юрисдикцій.

2. Особливі ОПФ

Закон вводить новий пп. 39.2.1.2-1 до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу. У цьому положенні визначені критерії, за якими Кабмін має формувати перелік особливих ОПФ нерезидентів.

Зазначимо, що вищевказані критерії залишилися такими ж, які діють наразі: «організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи».

Однак Закон змінює підставу для визнання операцій неконтрольованими (за відсутності також інших суб’єктних критеріїв для визнання операцій контрольованими), навіть якщо ОПФ нерезидента включено до переліку Кабміну. Нагадаємо, що наразі такою підставою є сплата нерезидентом у звітному році податку на прибуток (корпоративного податку) у країні своєї реєстрації⁵.

Водночас Закон вводить дві умови, виконання хоча б однієї з яких забезпечить відсутність необхідності включати такі операції до звіту про контрольовані операції:

• або нерезидент,
• або всі учасники (партнери) нерезидента,

є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (крім низькоподаткових юрисдикцій за переліком Кабміну). Такий статус має бути підтверджений відповідною довідкою, оформленою згідно з п. 103.5 ст. 103 Податкового кодексу та поданою до Державної податкової служби до 01 жовтня року, що настає за звітним⁶.

Таким чином, Законом нарешті врегулювано юридичний статус документа, який підтверджує правомірність застосування відповідного звільнення. Нагадаємо, що наразі Податковий кодекс не визначає, в якій формі має надаватися підтвердження фактичної сплати нерезидентом податку на прибуток, а тому будь-який документ з відповідною інформацією, якщо і може бути отриманий в країні реєстрації нерезидента (що не завжди вдається), не має беззаперечної юридичної сили за Податковим кодексом.

Водночас для коригувальних різниць за пп. 140.5.4 та 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу Закон не встановлює аналогічної форми та процедури для підтвердження права на незастосування цих різниць у разі, якщо нерезидент, ОПФ якого внесена до переліку Кабміну, не відповідає критеріям такого внесення.

Утім, ми не бачимо законодавчої заборони для застосування форми документального підтвердження за новим пп. 39.2.1.2-1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу до вищевказаних коригувальних різниць, адже факти, на які спрямоване таке документальне підтвердження (тобто невідповідність нерезидента, ОПФ якого внесена до переліку Кабміну, критеріям такого внесення), є однаковими і у випадку визнання операцій (не)контрольованими, і у випадку (не)застосування коригувальних різниць. Будемо сподіватися, що Мінфін або Державна податкова служба невдовзі адресують це питання.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

²Абз. 5 п. 1 Розділу II (Прикінцеві положення) Закону № 3813-IX від 18.06.2024 р.

³Пп. 2 пп. 4 п. 2 Розділу II (Прикінцеві положення) Закону № 3813-IX від 18.06.2024 р.

⁴Розпорядження Кабінету Міністрів України № 143-р від 23.02.2011 р. «Про віднесення держав до переліку офшорних зон».

⁵Абз. 3 пп. «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу (у редакції до 01.01.2025 р.).

⁶Пп. 39.2.1.2-1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу (у редакції Закону № 3813-IX від 18.06.2024 р.).

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2024

Прокоментувати