Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн набрала чинності для України: наслідки для учасників МГК в Україні
04.07.2024 р. Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – Угода) набрала чинності для України. Офіційний переклад Угоди українською мовою розміщено на веб-порталі Верховної Ради України1.
Згідно з пошуковиком Організації економічного співробітництва та розвитку станом на 29.10.2024 р. активовано автоматичний обмін звітами в розрізі країн між Україною та 81 державою (територією), які є сторонами Угоди2.
Набрання чинності Угодою тягне за собою також наслідки для платників податків-резидентів України, які є учасниками міжнародних груп компаній (далі – МГК). Згідно з абз. 6 п. 53 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу:
«Норми абзаців четвертого - сьомого підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу щодо подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній - вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією - стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією. Відповідні звіти за наявності підстав, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, подаються з дотриманням строку подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу».
Отже, набрання чинності Угодою розблокувало обов’язок на подання до Державної податкової служби України Звіту в розрізі країн МГК для платників податків, передбачених абз. 4-7 пп. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу. За вищенаведеною перехідною нормою Податкового кодексу фінансовий рік, який розпочинається у проміжку з 01 січня до 31 грудня 2024 року, є першим звітним роком для виконання зазначеного обов’язку вказаними платниками податків:
«материнська компанія міжнародної групи компаній уповноважує платника податків - резидента України на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній до контролюючого органу;
відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній від такої міжнародної групи компаній не вимагається;
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 цього пункту має бути поданий звіт у розрізі країн щодо такої міжнародної групи компаній;
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA».
Нагадаємо, що материнські компанії-резиденти України подають Звіти у розрізі країн МГК, починаючи за 2022 фінансовий рік3.
Для платників податків, вказаних в абз. 4-7 пп. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу, при поданні Звіту у розрізі країн МГК за перший звітний рік необхідно врахувати, зокрема, наступне: ...
Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток
Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети)
Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл»)
Де знайти СПРАВЖНІЙ закон? АБО
Як встановити дійсні норми Податкового кодексу на певний момент часу?
Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?
Олександр Мінін виступив на ХІІ Податковому форумі АПУ
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
Чи може платник податків надати в суд документи, які не були надані податковому органу, та на якій підставі суд може не враховувати ці документи?
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
Статус «ризикового»: все ж таки оскаржується чи ні?