Блог

Іван Шинкаренко

Партнер КМ Партнери

Починаючи з першої редакції правил трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ), за зразком рекомендацій ОЕСР фіскали намагалися прописати певні спецправила з прицілом на певні категорії товару, зокрема сировинні.

Спершу це були «офіційні» джерела інформації, які, за задумом законотворців, слід було використовувати під час аналізу ТЦУ, незважаючи на прозорість походження цінових даних, їх якість та об’єктивність.

Потім, з 2015 року, запровадили мудрованіші правила для «товарів, що мають біржове котирування». Так, для експорту/імпорту товарів із відповідного переліку запроваджувалося правило, що контроль цін таких товарів здійснюється за методом порівняльної контрольованої ціни. При цьому порівнювати ціни необхідно з діапазоном цін на такі товари, що склався на товарній біржі. Кабмін затвердив перелік товарів, на які поширюються ці правила, та бірж, де мали б братися ціни.

Інші методи ТЦУ, зокрема на основі рентабельності, дозволялося використовувати за умови подання інформації щодо рентабельності всіх пов’язаних осіб, що брали участь у ланцюгу купівлі-продажу товару, аж до першого непов’язаного контрагента.

Однак ані перші, ані другі згадані спецправила, по суті, так і не запрацювали. Самоперевірка цін при формуванні звітності з ТЦУ щодо таких товарів переважно здійснювалася з використанням методів на основі рентабельності, зокрема методу чистого прибутку. Або ж використовувалися дані щодо власних продажів у межах неконтрольованих операцій, так звані «внутрішні» співставні операції.

Чому ж зусилля нормотворців виявилися марними?

Відповідь проста – відсутність якісної інформації щодо ринкових цін в обсязі, достатньому для застосування методу порівняної неконтрольованої ціни.

Ну не торгується на Чиказькій товарній біржі пшениця українського походження, а котирування пшениці, вирощеної в США, не враховуватимуть особливу ринкову динаміку й фактори, що впливають на ціни української пшениці. Принаймні, станом на зараз. А якщо щось і торгується на біржі, то це ф’ючерси, а це зовсім не одне й те саме, що форвардні контракти, не кажучи вже про спотові.

Ці норми законодавства, незважаючи на їх видиму суворість, все ж не відступали від загальної канви Настанов ОЕСР в частині переліку та особливостей застосування методів ТЦУ. Мова не йшла про якийсь спеціальний метод, а натомість про те, що застосовувати треба один із класичних методів ТЦУ – метод порівняльної неконтрольованої ціни. А висока надійність цього методу має свою ціну – високі вимоги до співставності неконтрольованих операцій, що застосовуються як база порівняння, а відтак і до якості інформації про потенційно співставні операції, тобто потрібні дані про умови розрахунків, партії, умови поставки тощо.

Інформації потрібної «глибини» для ринку України у відкритому доступі вкрай мало, а звуження дозволених джерел інформації до визначених товарних бірж зробило спецправила ще менш життєздатними.

Однак незабаром це може змінитися.

Закон №466-ІХ виклав спеціальні правила в новій редакції. Зокрема, пп. 39.3.3.4 ст. 39 Податкового кодексу встановлює оновлені правила для контрольованих операцій з сировинними товарами.

Знову ж таки для операцій з товарами, що вважатимуться сировинними, передбачили обов’язок проводити перевірку умов із застосуванням методу порівняльної неконтрольованої ціни.

Однак у цій редакції правила виглядають гнучкішими. Так, у платника податків є альтернатива, з чим порівнювати ціни:

• з цінами в співставних операціях із непов’язаними особами (маються на увазі, насамперед, операції самого платника податків, так звані «внутрішні» зіставні операції), або
• з котирувальними цінами.

Котирувальні ціни визначені пп. 14.1.941 ст. 14 Кодексу як

Тобто перелік потенційних джерел інформації достатньо широкий. І найважливішим нововведенням, на мій погляд, є вказівка на «ціни, отримані з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін».

Підозрюю, що законодавець мав на увазі такі міжнародні цінові агентства, як S&P Platts та Argus.

Варто згадати, що, наприклад, S&P Platts вже кілька років активно розвиває індекси для зернових та олійних культур походженням із басейну Чорного та Азовського морів. Товари українського походження охоплюються такими індексами як: Azov Sea wheat (пшениця, порти Азовського моря), Black Sea corn (кукурудза, порти Чорного моря), Sunflower Oil FOB Black Sea Ukraine (соняшникова олія, порти Чорного моря на умовах FOB). Є ще індекси CFR порти Китаю, які також можна скоригувати до умов FOB.

Подібні цінові індекси ефективно використовують під час контролю ТЦУ у світовій практиці. Наприклад, згадаємо гучну минулорічну справу щодо донарахування податків у РФ одному з найбільших тамтешніх експортерів аграрної продукції ТОВ «ТД РІФ». Як випливає з судових рішень, російські податківці обґрунтовували донарахування в тому числі з посиланням на цінові індекси Platts. І суди погодилися з правильністю такого підходу.

Однак ми ще не маємо повної інформації стосовно особливостей функціонування нових спецправил в Україні. Так, ми ще чекаємо від Кабміну перелік сировинних товарів, а від ДПС – рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін, що має бути опублікований на офіційному веб-порталі до початку звітного року. Крім цього, долучитися до формування правил може й Мінфін, якому Кодекс надає право розробити окремі порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки».

А тому на цьому етапі передчасно робити остаточні висновки стосовно нової архітектури та її ефективності. Однак наразі є передчуття, що нова версія спецправил має шанси вплинути на усталені підходи до контролю ТЦУ в цій сфері бізнесу.

Прокоментувати