Свіже рішення Верховного Суду щодо правил ТЦУ: нові підходи до застосування методу ПНЦ, щодо яких, на жаль, залишились питання
27 червня 2022 року Верховний Суд (далі – Суд) розглянув спір та виніс рішення у справі № 440/1053/19 (далі – Рішення), яка стосується операцій з поставки залізорудних окатків у періодах 2013 – 2015 років та особливостей застосування методів визначення співставної (звичайної) ціни для цілей трансферного ціноутворення (далі – ТЦУ) у таких операціях.
Принагідно зауважимо, що ця справа є вкрай цікавою з огляду на той факт, що суди першої та апеляційної інстанції повністю підтримали позовні вимоги платника податків – компанії ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – Компанія), а ось Суд із такими рішеннями частково не погодився. Під час касаційного розгляду справи було призначено щонайменше чотири судових засідання (що вже свідчить про певну складність справи), на яких представники Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі – контролюючий орган) змогли переконати Суд в обґрунтованості своїх підходів до обчислення співставних цін для операцій поставки залізорудних окатків.
При цьому, вказане Рішення Суду не тільки стосується застосування різних показників при коригуванні цін на окатки, а й охоплює низку інших питань (зокрема, наприклад, процесуальне питання застосування строків, що встановлені п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПК України) при призначенні перевірки).
Про ці та багато інших висновків Суду розповідаємо детальніше нижче.
Предмет спору
У цій справі розглядалося ціноутворення в контрольованих операціях (далі – КО) поставки залізорудних окатків, які здійснювалися у період із вересня 2013 року по кінець 2014 року, а також – протягом 2015 року. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було винесено два податкових повідомлення-рішення (далі – ППР):
- ППР, що стосувалось періоду з 01.09.2013 по 31.12.2014 років (далі – ППР 1), та
- ППР, що стосувалось періоду за 2015 рік (далі – ППР 2).
Схематично операція між Компанією та контрагентом-покупцем залізорудних окатків виглядає наступним чином:
Позиція платника податків у спорі
Щодо ППР 1 (період з 01.09.2013 року по 31.12.2014 року)
Компанія наголошувала, що призначаючи перевірку за період 2013 – 2014 років, контролюючий орган порушив п. 102.1 ст. 102 ПК України у зв'язку із завершенням строку 1095 днів, протягом якого контролюючий орган мав право провести перевірку щодо відповідності цін у КО та визначити суму грошових зобов'язань. Також при визначенні обсягу оподатковуваного прибутку за 2013 – 2014 роки Компанія застосувала ціни із видання «Дайджест цін товарів на світових ринках» ДП «Укрпромзовнішекспертиза» і вказане джерело для цілей проведення ТЦУ аналізу КО є прийнятним.
Щодо ППР 2 (період 2015 року)
Для встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» платник використовував метод порівняльної неконтрольованої ціни (далі – метод ПНЦ) з використанням інформації про ціни і методики Platts та виходив з формули ціноутворення, передбаченої в контракті. Компанією було застосовано низку коригувань, зокрема коригування на вартість фрахту для кораблів класу «Panamax», коригування «рellet premiums» із використанням даних китайського інформаційного агентства «Mysteel» щодо «chinese рellet premiums» та ін., які, на думку Компанії, відповідали принципу «витягнутої руки».
Позиція контролюючого органу у спорі
Щодо ППР 1 (період з 01.09.2013 року по 31.12.2014 року)
Контролюючий орган зауважував, що у спірних правовідносинах слід застосовувати норму п. 102.1 ст. 102 ПК України в редакції, яка діяла станом на час прийняття наказу про проведення перевірки (тобто редакцію, що передбачає збільшений строк давності проведення перевірки КО до 2555 днів). Контролюючий орган також стверджував, що Компанія безпідставно використала інформацію про ринкові ціни із видання «Дайджест цін товарів на світових ринках» ДП «Укрпромзовнішекспертиза», оскільки опубліковані у виданні дані щодо експортних цін на залізорудні окатки за вересень 2013 року – грудень 2014 року ґрунтувалися на цінах у КО, зокрема на цінах самої Компанії, які вказані у її вантажно-митних деклараціях.
Щодо ППР 2 (період 2015 року)
Для аналізу ціноутворення у КО Компанії за 2015 рік контролюючий орган вважає неприйнятним застосовувати формулу ціноутворення, передбачену в контракті. Контролюючий орган наголошує, що ціни реалізації продукції в КО були нижчі, ніж ціни, визначені з використанням інформації про ціни на залізну руду та методики Platts. Контролюючим органом було проведено власні коригування цін окаток на вміст заліза, вміст кремнезему (двоокису кремнію), вологи, коригування на основі фізичної форми та на умови поставки.
Висновки суду по справі:
Щодо ППР 1
У Рішенні щодо ППР 1 Суд дав два наступних ключових висновки:
1) стосовно застосування норми п. 102.1 ст. 102 ПК України
Суд зробив висновок, що при вирішенні питання, чи було контролюючим органом призначено перевірку та визначено суму зобов’язань поза межами строку, встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України, слід застосовувати редакцію відповідної норми, що діяла на час призначення перевірки:
«На відміну від матеріальних норм фінансового права, процедурні (процесуальні) норми (такими нормами, зокрема є норми, якими встановлені строки) застосовуються за правилом дії норми на час вчинення (здійснення) процедури, яка встановлена цією нормою або якої ця норма стосується. На дату призначення, проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення №0000013103 діяла норма пункту 102.1 статті 102 ПК зі змінами, внесеними Законом України від 28.12.2014 №72-VIІІ. Відтак, контрольовані операції за період з 01.09.2013 по 31.12.2014 перевірені, а суми податкових зобов`язань за 2013, 2014 роки визначені позивачу контролюючим органом в межах 2555 днів за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за вказані звітні (податкові) періоди. Враховуючи, що станом на 01.01.2015 (дату набрання чинності Законом України від 28.12.2014 №72-VIІІ) строк у 1095 днів щодо контрольованих операцій, здійснених з 01.09.2013 по 31.12.2014, не збіг, висновок судів попередніх інстанцій, що внаслідок застосування контролюючим органом строку у 2555 днів права позивача порушені, є хибним».
2) щодо використання платником інформації про ринкові ціни із видання «Дайджест цін товарів на світових ринках» ДП «Укрпромзовнішекспертиза»
Суд наголосив, що стверджуючи про неможливість використання платником інформації про ринкові ціни із видання «Дайджест цін товарів на світових ринках» ДП «Укрпромзовнішекспертиза», контролюючий орган посилався на листи ДП «Укрпромзовнішекспертиза», де буцімто вказано, що дані з відповідного джерела ґрунтуються на експортних митних деклараціях Компанії. Водночас Суд дійшов висновків, що відповідні листи такі факти не підтверджують, а тільки містять припущення, що ціни, ймовірно, є цінами платника. Крім того, контролюючим органом не було зазначено конкретних митних декларацій (їх дати, номери), на підставі яких було зроблено такий висновок:
«Разом з тим, зробити висновок, що довід контролюючого органу, що Товариство в цілях трансферного ціноутворення для визначення звичайної ціни в контрольованих операціях, здійснених за період з 01.09.2013 по 31.12.2014, використало свої ж ціни, по яких продало продукцію компанії «Ferrexpo Middle East FZE» в цей же період часу, підтверджений доказами у справі, не можна. Так, відповідач на підтвердження доводу, що у виданні «Дайджест цін товарів на світових ринках» інформація щодо діапазону цін на окатки залізорудні із вмістом заліза 62% та кремнезема більше 9%, що реалізуються за квартальною моделлю ціноутворення на умовах поставки «порт «Південний» Україна - північні порти Китаю» у вересні 2013 року - грудні 2014 року ґрунтується на експортних митних деклараціях позивача, а окатків залізорудних із більшим вмістом заліза (до 67%), меншим вмістом кремнезема (від 5% до 7,5%) - на експортних митних деклараціях Центрального ГЗК, який також здійснював у цей період тільки контрольовані операції, посилається на листи ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 28.07.2015 №2095, від 13.12.2017 №3108. Оцінку цих листів судами попередніх інстанцій як таких, що не є доказами, на підставі яких можна встановити факт використання позивачем для визначення звичайної ціни цін у контрольованих операціях, слід визнати правильною, оскільки в зазначених листах інформація щодо відповідності цін на окатки у вересні 2013 року - грудні 2014 року, оприлюднених у виданні «Дайджест цін товарів на світових ринках», відповідає експортним цінам позивача та цінам Північного або Центрального ГЗК не є стверджувальною. За змістом зазначених листів, ціни, діапазон яких в них наведено, ймовірно, є цінами позивача та Північного або Центрального ГЗК (а.с. 60-63, т.3-й).
..
Що ж до доводу відповідача, що відповідність цін, зазначених у виданні «Дайджест цін товарів на світових ринках» ДП «Укрпромзовнішекспертиза», цінам самого позивача в операціях з постачання окатків компанії «Ferrexpo Middle East FZE», встановлена на підставі аналізу митних декларацій ПрАТ «Полтавський ГЗК», оформлених в режимі «експорт» за період з 01.09.2013 по 31.12.2014, то в судовому процесі відповідач не надав доказів достовірності цього доводу. В акті перевірки також не зазначено конкретних митних декларацій (їх дати, номери), на підставі яких зроблено такий висновок».
Щодо ППР 2
Судом було встановлено, що ціни, за якими Компанія продавала свою продукцію, визначалися відповідно до контракту. У документації з ТЦУ Компанією було застосовано метод ПНЦ із використанням інформації про ціни та методики Platts. Ту саму методику використовував і контролюючий орган, але при проведенні власних розрахунків було встановлено заниження цін за такими складовими формули ціноутворення:
1) базисна ціна для котунів вищої якості (ціна залізної руди із вмістом заліза 65 %, тоді як платник застосовував 62 %),
2) коригування за якістю (на вміст кремнезему (діоксиду кремнію) та на вологість),
3) коригування на основі фізичної форми (коригування ціни залізної руди до ціни окатків),
4) коригування на умови фрахту.
По кожному із таких пунктів проведеного коригування Суд повністю підтримав контролюючий орган та зауважив наступне:
1) щодо коригування базисної ціни для котунів вищої якості (ціна залізної руди із вмістом заліза 65 %)
У цій частині Компанія визначала ціну на стандартні котуни із вмістом заліза близько 62 % відповідно до даних Platts (котирування IODEX 62 % Fe CFR Nord Chine), а для котунів вищої якості (із вмістом заліза 65 %) ціна визначалась, виходячи з даних Platts на залізну руду із вмістом заліза 62 % із коригуванням (збільшенням) на більший відсоток заліза шляхом пропорційних розрахунків. На обґрунтування таких коригувань Компанія наголошувала, що в публічно доступних джерелах інформації індекс Fe 62 % користується набагато більшим попитом та є базовим для визначення ціни на залізорудні котуни, а також те, що ціни на залізну руду з індексом Fe 65 % стали застосовуватися Platts з липня 2015 року.
Контролюючий орган же використав дані щодо індексу IODEX 65 % Fe CFR Nord China з іншого джерела, ніж Platts, що, на думку Суду, було вірним, враховуючи і той факт, що дані про ціни на залізну руду з індексом Fe 65 % застосовувалися Platts з 2010 року і були доступні на момент проведення аналізу:
«..Довід позивача, що ціни на залізну руду з індексом Fe65% стали застосовуватися Platts з липня 2015 року, спростовується листом агенції «S&PGlobal Platts» від 02.05.2019, в якому зазначено, що Platts почав розраховувати цей індекс з 22.01.2010 (а.с. 161, т. 3-й).
Висновок судів попередніх інстанцій, що позивач правильно розрахував базову ціну на котуни вищої якості, не відповідає встановленим у справі обставинам щодо наявності індексу IODEX 65% Fe в системі Platts впродовж 2015 року та нормі підпункту 14.1.270 пункту 14.1 статті 14 ПК, згідно з якою показники (індекси) Platts є базою для використання суб`єктами господарської діяльності. Будь-яких умов, за яких ці показники не повинні братися за базу ціноутворення, норми ПК не встановлюють».
2) коригування за якістю (вміст діоксиду кремнію) та на вологість
Здійснюючи вказане коригування, Компанія формувала ціну в КО зі зменшенням ціни на вміст кремнезему та рівень вологи відповідно до умов контракту щодо складових формули ціноутворення QA і ТМ. При цьому для коригування брався не вміст кремнезему в конкретній відвантаженій партії котунів, а усереднені показники для стандартних котунів та для котунів вищої якості. Для коригування ж ціни на рівень вологи застосовувався визначений коефіцієнт незалежно від того, чи відповідав рівень вологи стандартам Platts, що, на думку Суду, не свідчить про те, що Компанія зробила коригування на підставі показників Platts:
«Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач коригував ціну на вміст кремнезему та рівень вологи відповідно до умов контракту та звичайної практики ціноутворення, зокрема щодо застосування в розрахунках усереднених показників домішок в продукції, які впливають на її якість. Коригування ж ціни у спосіб, застосований контролюючим органом, суди визнали втручанням у підприємницьку діяльність позивача, а також порушенням вимог підпункту 39.2.2.2. пункту 39.2 статті 39 ПК щодо обов`язкового аналізу таких елементів контрольованої та зіставних операцій, як стала практика відносин та умови договорів, укладених між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг). Однак, суди не звернули увагу, що свобода суб`єкта господарювання щодо вибору умов, на яких він буде здійснювати господарську діяльності, зокрема щодо цін реалізації товарів (робіт, послуг), та трансферне ціноутворення знаходяться в різних сферах суспільних відносин і правового регулювання. Суб`єкт господарювання може реалізовувати товари (роботи, послуги) за договірною ціною, в тому числі, й у контрольованих операціях, що відповідає принципу свободи підприємницької діяльності. Разом з тим, як встановлено нормою підпункту 39.1.1. пункту 39.1 статті 39 ПК, обсяг оподатковуваного прибутку в контрольованих операціях платник податку повинен визначити відповідно до принципу «витягнутої руки». Позивач цього принципу не дотримався, оскільки ціну коригував не на підставі показників Platts, правове значення яких визначено як база, яка використовується для ціноутворення у галузі добувної та паливно-енергетичної промисловості. Норма підпункту 39.2.2.2. пункту 39.2 статті 39 ПК була застосована судами попередніх інстанцій неправильно, без врахування норм підпунктів 14.1.269 та 14.1.270 пункту 14.1 статті 14 ПК».
3) коригування на основі фізичної форми
У цій частині Компанія зробила коригування «рellet premiums», використовуючи дані китайського інформаційного агенства «Mysteel» щодо ставки показника «chinese рellet premiums», розмір якої був менший, ніж «рellet premiums atlantic blast furnace 65 % Fe» від Platts.
Суди попередніх інстанцій визнали таке коригування доцільним, враховуючи, що поставки товару здійснювалися для азіатського ринку, однак при касаційному розгляді було підтверджено, що поставка у КО здійснювалась безвідносно до виду ринку. Також було встановлено, що застосований Компанією показник «chinese рellet premiums» не враховує такої особливості продукції ПрАТ «Полтавський ГЗК», як призначення котунів для доменних печей, тому відповідне коригування платника не відповідало вимогам ПК України:
«Разом з тим, представники позивача під час касаційного перегляду справи підтвердили, що показник «chinese рellet premiums» агенства «Mysteel» застосовувався безвідносно до виду ринка, в тому числі, й для цілей поставки на європейський ринок (Німеччина, Австрія, Сербія). При цьому, представники позивача не змогли спростувати довід контролюючого органу, що «chinese рellet premiums» не враховує такої особливості продукції ПрАТ «Полтавський ГЗК», як призначення котунів для доменних печей. Однак, ця характеристика є суттєвою і впливає на розмір «рellet premiums», про що свідчить і публікація Platts «рellet premiums» окремо для окатків, що призначені для використання для виготовлення сталі в доменних печах («рellet premiums atlantic blast furnace 65%Fe») і для окатків, які використовуються для виготовлення сталі методом прямого відновлення («рellet premiums direct reduction 67,5% Fe»). У свою чергу, очевидно, що, оскільки «рellet premiums» - це приплата за готову продукцію, ринок збуту повинен менше впливати на її розмір, ніж особливості якісної характеристики окатків, які залежать від їх призначення (по способу виготовлення сталі). Підтвердженням слушності такого судження може бути приклад використання позивачем «chinese рellet premiums» для формування ціни як для азіатського, так і для європейського ринку.
Застосування контролюючим органом «рellet premiums atlantic blast furnace 65%Fe» відповідає вимогам норми підпункту 39.2.2.2 пункту 39.2 статті 39 ПК щодо аналізу під час визначення зіставності контрольованої та зіставних операцій характеристики товарів (робіт, послуг), які є предметом операції (абзаци перший, другий підпункту 39.2.2.2). Проте, суди попередніх інстанцій при юридичній оцінці коригування сторонами ціни на показник «рellet premiums» не застосували цю норму».
4) коригування на умови фрахту
Розраховуючи вартість фрахту, Компанія використовувала індекс для кораблів класу «Panamax», в той час як контролюючий орган розраховував вартість фрахту для усіх фактично використаних Компанією кораблів (як класу «Panamax», так і «Capesize»), із чим у Рішенні погодився суд:
«Суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до документації з трансферного ціноутворення позивач вказав, що вартість фрахту розраховується для кораблів класу «Panamax», визначивши тим самим і умови щодо фрахту співставних операцій. Факт перевезення кораблями класу «Capesize» позивач визнав тільки в судовому процесі. Контролюючий орган, здійснюючи перевірку, об`єктивно не мав інших вихідних даних щодо умов фрахту для визначення операцій, зіставних з контрольованими операціями, окрім як даних, зазначених позивачем у документації з трансферного ціноутворення. Будь-які коригування вартості фрахту на фактичні витрати, пов`язані із завантаженнями кораблів класу «Capesize», позивач не навів.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Висновок же судів попередніх інстанцій, що контролюючий орган неправильно розрахував вартість фрахту кораблями класу «Capesize», ґрунтується лише на доводах позивача. При цьому суди не визнали протиправним застосування контролюючим органом при перевірці відповідності ціни в контрольованих операціях принципу «витягнутої руки» вартість фрахту кораблями класу «Panamax» у зіставних операціях».
Наша оцінка рішення та його значення
...Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток
Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети)
Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл»)
Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн
Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок щодо укладення договорів про попереднє узгодження ціноутворення для цілей ТЦУ
Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів
Окремі питання трансфертного ціноутворення: роз’яснює Мінфін