Аналітика

20 серпня Наказом № 480 Міністерства фінансів України було затверджено Узагальнюючу податкову консультацію, яка охоплює різні практичні аспекти застосування нових правил оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, та внесла важливі уточнення щодо нових правил.

Оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів

Закон  України № 466-IX від 16 січня 2020 року, який набув чинності 01 січня 2021 року, розширив визначення «дивідендів» у Податковому кодексі України. Нове визначення тепер охоплює – на додаток до дивідендів у їх класичному розумінні – доходи/надходження, які прирівнюються до дивідендів для цілей оподаткування (доходи, прирівняні до дивідендів). Ця зміна лежить в основі нових і широко обговорюваних правил, призначених для оподаткування доходів нерезидентів, які розглядаються як дивіденди для цілей оподаткування.

Відповідно до визначення (підпункт 14.1.49 Податкового кодексу), доходи, що прирівнюються до дивідендів, можуть включати будь-які виплати, здійснені юридичною особою на користь її засновника або учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку. Вони також включають дохід у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права в інших формах), здійснених у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки». Також до них відносяться суми коригування у контрольованій операції з купівлі та/або продажу товарів (робіт, послуг), пов’язаній з трансфертним ціноутворенням. Крім того, до таких дивідендів належать виплати в грошовій або негрошовій формі, що здійснюються юридичною особою на користь її засновника чи учасника у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав, виходом учасника або іншими подібними операціями у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку.

Так само, як і дивіденди для нерезидентів, згідно з Податковим кодексом доходи, що прирівнюються до дивідендів, підлягають оподаткуванню податком за звичайною ставкою у розмірі 15 %, який перераховується до державного бюджету платником податків України, який здійснює виплату.

Згідно із загальним правилом, податок утримується із суми доходу, що виплачується на рахунок нерезидента, який отримує платіж. Якщо такий дохід виплачується у негрошовій формі або податок не утримується з доходу, то податок обчислюється за спеціальною формулою, відповідно до якої база оподаткування фактично збільшується на суму податку, яка не була утримана із суми доходу.

Нові правила встановлюють спеціальний граничний термін сплати податку з доходу, прирівняного до дивідендів, який визнається у зв’язку з коригуванням бази оподаткування згідно з правилами трансфертного ціноутворення. А саме, податок підлягає сплаті до граничного строку подання звіту про контрольовані операції, який подається до 01 жовтня року, наступного за звітним.

Нове роз’яснення Мінфіну

Відповідно до Узагальнюючої консультації Міністерства фінансів, нові правила поширюються на податкові періоди, починаючи з 01 січня 2021 року. Контрольовані операції, пов’язані з трансфертним ціноутворенням, коригування яких призведе до визнання доходів, прирівняних до дивідендів, будуть вперше відображені у ТЦУ звітах за 2021 рік. Перший граничний термін сплати податку з таких доходів, що прирівнюються до дивідендів, припадає на 30 вересня 2022 року.

Міністерство фінансів підтвердило, що договори про уникнення подвійного оподаткування застосовуватимуться до доходів, прирівняних до дивідендів, якщо будуть виконані умови щодо звільнення від оподаткування за таким договором – а саме, що нерезидент, який отримує доходи, прирівняні до дивідендів, є податковим резидентом держави, що має чинну угоду про уникнення подвійного оподаткування, укладену з Україною, та статус такого податкового резидента підтверджується належним чином виданим документом. Крім того, щоб отримати право застосувати переваги договору про уникнення подвійного оподаткування, нерезидент повинен виконувати всі інші умови, встановлені таким договором, як наприклад, перевірка законної мети, мінімальна сума інвестицій або статус бенефіціара.

Міністерство фінансів визнає, що наразі відсутнє універсальне правило щодо того, яка стаття договорів про уникнення подвійного оподаткування застосовуватиметься до доходів, прирівняних до дивідендів. Відповідь залежить від конкретного випадку та формулювання чинної угоди про уникнення подвійного оподаткування.

У багатьох випадках може бути застосована стаття міжнародного договору, яка регулює оподаткування дивідендів. Тоді коли в інших випадках автономне визначення дивідендів у договорах про уникнення подвійного оподаткування не охоплюватиме ТЦУ коригування у контрольованих операціях із пов’язаними сторонами, окрім прямих власників акцій українського платника податків. У випадку доходів, спеціально врегульованих договорами про уникнення подвійного оподаткування, таких як проценти або роялті, спеціальні правила угоди про уникнення подвійного оподаткування матимуть пріоритет над правилом щодо дивідендів.

Застосовуючи положення чинних договорів про уникнення подвійного оподаткування, платники податків можуть зменшити додаткові податкові зобов’язання в Україні, спричинені новими правилами щодо визнання доходів, прирівняних до дивідендів.

В Узагальнюючій податковій консультації Міністерство фінансів надає корисні алгоритми, якими можна керуватися, щоб визначити, чи застосовуються податкові пільги за відповідним міжнародним договором до доходів, прирівняних до дивідендів, та за якою статтею договору надається звільнення від оподаткування або право на знижену ставку.

Крім того, Міністерство фінансів наводить наочні приклади, як нові правила можуть бути застосовані на практиці. Таким чином, податкові наслідки для українського платника податків можуть бути різними, залежно від того, чи вдасться платнику податків утримати податок із доходів, прирівняних до дивідендів, до встановленого граничного терміну, чи платник сплатить податок за власний рахунок. Ще один альтернативний наслідок може мати місце, якщо нерезидент погодиться з утриманим податком та забезпечить компенсацію.

Випадки ТЦУ коригування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) з України трактуються Міністерством фінансів як прирівняні до дивідендів доходи, виплачені в негрошовій формі. І для цих випадків застосовується спеціальна формула, яка фактично збільшує базу оподаткування на суму податку, яка не була утримана. Водночас Міністерство фінансів визнає, що положення договору про уникнення подвійного оподаткування можуть мати пріоритет над застосуванням правила про спеціальний розрахунок податку для «майнових/негрошових» доходів, прирівняних до дивідендів, за умови, що відповідна стаття договору встановлює обмеження максимальної ставки податку.

Загалом Узагальнююча консультація Міністерства фінансів створює враження, що податок на такі прирівняні до дивідендів доходи не є безумовною відповідальністю нерезидента, який отримує такий «дохід», та принаймні в деяких випадках українським платникам податків доведеться погодитися (або вони фактично будуть змушені) сплатити податок зі своєї кишені. І таких випадків може бути багато. Наприклад, у разі коригування трансфертного ціноутворення, що відбудеться задовго після закінчення року, навряд чи буде легким завданням переконати контрагента-нерезидента в тому, що він повинен сплатити додатковий податок на свої минулорічні покупки з та/або продажів в Україні.

Тому визначення цього податку в Податковому кодексі як «податку на дохід нерезидентів, який прирівнюється до дивідендів», здається, вводить в оману з точки зору основної мети нового податкового зобов’язання. Принаймні у випадку контрольованих операцій, ймовірно, саме українські платники податків нестимуть значну частку навантаження.

Під кінець варто зазначити про роз’яснення Міністерства фінансів щодо контролю за сплатою податку з доходів, прирівняних до дивідендів: у випадку контрольованих операцій контроль здійснюється лише під час спеціальних ТЦУ перевірок. І це не дуже хороша новина для українських платників податків, оскільки це також означає застосування у таких випадках спеціального подовженого строку позовної давності тривалістю сім років.

Водночас ситуація, коли платник податків самостійно здійснює коригування трансфертних цін, але не застосовує новий податок, може бути предметом звичайної (камеральної) або документальної податкової перевірки.

Підсумовуючи, можна сказати, що Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України щодо оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, є досить корисною, оскільки охоплює багато питань, які, ймовірно, виникнуть на практиці. Водночас кількість сторінок, необхідних Міністерству фінансів для роз’яснення різних алгоритмів та практичних ситуацій з різними податковими наслідками, свідчить про наявність ризиків, з якими, ймовірно, зіткнуться українські платники податків, намагаючись дотримуватись нових правил.

Завантажити pdf-файл статті англійською мовою (477 Kb)

Прокоментувати