Чим дихає міжнародна спільнота професіоналів ТЦУ
Враження від участі в Глобальному форумі з трансфертного ціноутворення в Мюнхені під егідою International Tax Review
Іван Шинкаренко
Партнер КМ Партнери
1.
Мав нагоду долучитися до міжнародної спільноти ТЦУ на вересневому форумі в Мюнхені. Серед доповідачів був цікавий мікс представників глобального бізнесу, офіцерів ОЕСР та, звичайно, консультантів/юристів, що займаються ТЦУ.
Тож які основні проблеми/тренди, що турбують глобальну спільноту?
2.
Відкривав форум Ахім Просс (Achim Pross), Голова підрозділу міжнародної взаємодії та податкового адміністрування ОЕСР. Напевне, один з кращих ораторів, виступи яких я бачив наживо. А бачив я немало.
Доповідь можна підсумувати так: усе буде BEPS. В майбутньому немає місця для розумних структурувань у податкових цілях.
Одна з засторог пана Просса консультантам: коли вигадуєте нову схему, зважайте, як це «аукнеться» для ваших колег.
В цьому контексті навів цікаву історію про розумних консультантів, які розробили схему з пенсійними фондами в Гонконзі, що нібито дозволяла обійти вимоги спільного стандарту щодо звітності (Common Reporting Standard). І не тільки її розробили, а й активно рекламували в інтернеті.
Однак, в ОЕСР також вміють читати інтернет. І що маємо в результаті?
Нові модельні правила ОЕСР щодо розкриття інформації юристами, аудиторами, фінансовими консультантами, банкірами й іншими подібними професіями. Зокрема, настійливо рекомендують запровадити обов’язок повідомляти податковим органам юристами, аудиторами, фінансовими консультантами, банкірами й іншими подібними професіями інформацію про будь-які схеми, які дозволяють уникнути звітування згідно з пропозиціями ОЕСР чи ідентифікації бенефіціарного власника. Звичайно, з конкретною відповідальністю за неподання такої інформації.
Ось такий результат статті з гарною назвою «Ставай на пенсію в Гонконзі та не плати податки!» (мій вільний переклад по пам’яті), в інтернеті знайти легко чомусь не вийшло.
Тож ОЕСР налаштований серйозно. Ви ще структуруєтесь? Тоді ми йдемо до вас
3.
З найпроблемніших моментів міжнародного оподаткування на сьогодні: як оподатковувати цифрову економіку? Особливі питання з доходами соцмереж. Одна з ідей: ділити «податковий пиріг», виходячи з того, де знаходяться/проживають користувачі тієї чи іншої мережі (такий собі ключовий актив соцмережевої економіки). Виглядає логічним (та бажаним для багатьох країн), але консенсусу з цього приводу немає й близько. Як розумію, головним чином через позицію США.
4.
Традиційно значна увага була приділена спеціальним питання ТЦУ: інтелектуальній власності та фінансовим операціям в світлі BEPS.
В контексті інтелектуальної власності питання викликає відсутність чіткого визначення, що слід вважати об’єктом інтелектуальної власності, а також необхідність проводити складний аналіз ланцюга доданої вартості з метою розподілу прибутку від використання інтелектуальної власності.
Мова про так званий «аналіз DEMPE» – абревіатура з англійських слів: розробка, удосконалення, утримання, захист та використання (development, enhancement, maintenance, protection and exploitation) інтелектуальної власності.
Загалом, і в контексті підходу ОЕСР до інтелектуальної власності, і в контексті проекту ОЕСР щодо фінансових послуг, фахівці звертають увагу на певний відхід від фундаментального принципу «витягнутої руки» (на якому побудована вся діюча сьогодні система ТЦУ) в бік певної завуальованої версії формулярного розподілу (розподіл оподатковуваного прибутку, виходячи з кількості персоналу/активів/інших факторів в тій чи іншій дочірній компанії).
5.
Колеги зі США представили огляд змін у податковій політиці по той бік Атлантичного океану. Зокрема, огляд нових правил GILTI та BEAT. Ці правила не тільки цікаво звучать англійською, а й мають безпосередній вплив на податкове планування міжнародного бізнесу, суттєво обмежуючи ініціативи для такого планування.
Загальне резюме від колег зі США: якщо ви вважаєте ініціативи ОЕСР відходом від принципу «витягнутої руки», то ознайомтеся з новими правилами США і зрозумієте, як відхід від принципу «витягнутої руки» виглядає насправді.
6.
Окрему сесію організатори присвятили питанням технології й автоматизації в оподаткуванні та ТЦУ.
І недаремно! Судячи з рекламних стендів, майже не залишилося серйозних гравців на ринку глобальних послуг ТЦУ, хто б не пропонував свої рішення з автоматизації.
Одним словом, пропозицій не бракує. Однак ось з попитом не все так очевидно – всі представники бізнесу, які вже автоматизували свою функцію ТЦУ, про що розповідали під час сесії, займалися розробкою самостійно. Чому? Відсутні готові системи, які б задовольняли всі потреби без необхідності суттєвого доопрацювання.
Хоча від себе додам, що тут питання смаку. Ті ж системи, розроблені WTS, вже декілька років ефективно застосовуються великими корпораціями Німеччини. І звичайно, що під час імплементації вони можуть потребувати підлаштування. А з якою складною ERP системою інакше?
7.
Завершувала форум сесія, присвячена розв’язанню спорів у ТЦУ.
При чому розглядалася не практика судових спорів в окремих країнах, а досвід застосування спеціальних механізмів – таких як процедура взаємного узгодження за угодами про уникнення подвійного оподаткування та угоди про попереднє узгодження ціноутворення.
Особисто для мене цікавим був новий пілотний проект ОЕСР під назвою Міжнародна програма з забезпечення дотримання правил (International Compliance Assurance Programme, ICAP). Пілотна програма була започаткована у січні 2018 року за участі податкових адміністрацій восьми країн-членів Форуму з податкового адміністрування під егідою ОЕСР. Зокрема, наразі в пілотній програмі беруть участь Австралія, Канада, Італія, Японія, Нідерланди, Іспанія, Великобританія та США.
Основна ідея програми – створити спільний майданчик для переговорів з міжнародними корпораціями щодо ризиків в контексті оподаткування. Тобто такий собі не дуже заформалізований та спрощений варіант багатосторонніх угод про попереднє узгодження ціноутворення.
Працює це таким чином: міжнародні корпорації подають інформацію щодо своєї бізнес моделі, а податкові адміністрації країн-учасників оцінюють ризики. Наскільки розумію, черги з бажаючих скористатися таким методом оцінки своїх ризиків поки немає.
***
Загалом, форум залишив по собі досить гарне враження рівнем виступів та розглянутими темами.
Можу констатувати, що в глобальному масштабі світ швидко рухається в сторону транспарентності та зменшення можливостей для недобросовісного податкового планування.
Однак нова ера в оподаткуванні міжнародного бізнесу не наступить одночасно й автоматично в усіх країнах. Економічно потужні країни створюють умови, за яких бізнесу буде вкрай важко обділити їх податками. Якщо ж ви країна з (1) відносно високим податковим навантаженням та (2) відсутністю розвинених інструментів боротьби з податковими ухиленнями (як мінімум, налагодженим обміном податковою інформацією та інституційною спроможністю відстоювати донарахування в межах процедур взаємного узгодження), то збирати прямі податки стане ще важче. Є над чим замислитися, зокрема й в контексті податкової політики України.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
39
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
500
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
376
Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн
601
Свіже рішення Верховного Суду щодо правил ТЦУ: нові підходи до застосування методу ПНЦ, щодо яких, на жаль, залишились питання
891
Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок щодо укладення договорів про попереднє узгодження ціноутворення для цілей ТЦУ
620
Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів
1069
Окремі питання трансфертного ціноутворення: роз’яснює Мінфін
1885
Нові правила трансфертного ціноутворення в Україні розширюють перелік обов’язків платників податків
10038
Нова форма Звіту про контрольовані операції і Порядок його заповнення: що змінилось?
948
Нові правила щодо визначення ділової мети в Україні
З 01 січня 2021 року набирають чинності оновлені правила щодо визначення ділової мети операцій, представлені у 2020 році
1295
Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній: форма та порядок подачі
1921
