Блог

Іван Шинкаренко

Партнер КМ Партнери

1.

Мав нагоду долучитися до міжнародної спільноти ТЦУ на вересневому форумі в Мюнхені. Серед доповідачів був цікавий мікс представників глобального бізнесу, офіцерів ОЕСР та, звичайно, консультантів/юристів, що займаються ТЦУ.

Тож які основні проблеми/тренди, що турбують глобальну спільноту?

2.

Відкривав форум Ахім Просс (Achim Pross), Голова підрозділу міжнародної взаємодії та податкового адміністрування ОЕСР. Напевне, один з кращих ораторів, виступи яких я бачив наживо. А бачив я немало.

Доповідь можна підсумувати так: усе буде BEPS. В майбутньому немає місця для розумних структурувань у податкових цілях.

Одна з засторог пана Просса консультантам: коли вигадуєте нову схему, зважайте, як це «аукнеться» для ваших колег.

В цьому контексті навів цікаву історію про розумних консультантів, які розробили схему з пенсійними фондами в Гонконзі, що нібито дозволяла обійти вимоги спільного стандарту щодо звітності (Common Reporting Standard). І не тільки її розробили, а й активно рекламували в інтернеті.

Однак, в ОЕСР також вміють читати інтернет. І що маємо в результаті?

Нові модельні правила ОЕСР щодо розкриття інформації юристами, аудиторами, фінансовими консультантами, банкірами й іншими подібними професіями. Зокрема, настійливо рекомендують запровадити обов’язок повідомляти податковим органам юристами, аудиторами, фінансовими консультантами, банкірами й іншими подібними професіями інформацію про будь-які схеми, які дозволяють уникнути звітування згідно з пропозиціями ОЕСР чи ідентифікації бенефіціарного власника. Звичайно, з конкретною відповідальністю за неподання такої інформації.

Ось такий результат статті з гарною назвою «Ставай на пенсію в Гонконзі та не плати податки!» (мій вільний переклад по пам’яті), в інтернеті знайти легко чомусь не вийшло.

Тож ОЕСР налаштований серйозно. Ви ще структуруєтесь? Тоді ми йдемо до вас

3.

З найпроблемніших моментів міжнародного оподаткування на сьогодні: як оподатковувати цифрову економіку? Особливі питання з доходами соцмереж. Одна з ідей: ділити «податковий пиріг», виходячи з того, де знаходяться/проживають користувачі тієї чи іншої мережі (такий собі ключовий актив соцмережевої економіки). Виглядає логічним (та бажаним для багатьох країн), але консенсусу з цього приводу немає й близько. Як розумію, головним чином через позицію США.

4.

Традиційно значна увага була приділена спеціальним питання ТЦУ: інтелектуальній власності та фінансовим операціям в світлі BEPS.

В контексті інтелектуальної власності питання викликає відсутність чіткого визначення, що слід вважати об’єктом інтелектуальної власності, а також необхідність проводити складний аналіз ланцюга доданої вартості з метою розподілу прибутку від використання інтелектуальної власності.

Мова про так званий «аналіз DEMPE» – абревіатура з англійських слів: розробка, удосконалення, утримання, захист та використання (development, enhancement, maintenance, protection and exploitation) інтелектуальної власності.

Загалом, і в контексті підходу ОЕСР до інтелектуальної власності, і в контексті проекту ОЕСР щодо фінансових послуг, фахівці звертають увагу на певний відхід від фундаментального принципу «витягнутої руки» (на якому побудована вся діюча сьогодні система ТЦУ) в бік певної завуальованої версії формулярного розподілу (розподіл оподатковуваного прибутку, виходячи з кількості персоналу/активів/інших факторів в тій чи іншій дочірній компанії).

5.

Колеги зі США представили огляд змін у податковій політиці по той бік Атлантичного океану. Зокрема, огляд нових правил GILTI та BEAT. Ці правила не тільки цікаво звучать англійською, а й мають безпосередній вплив на податкове планування міжнародного бізнесу, суттєво обмежуючи ініціативи для такого планування.

Загальне резюме від колег зі США: якщо ви вважаєте ініціативи ОЕСР відходом від принципу «витягнутої руки», то ознайомтеся з новими правилами США і зрозумієте, як відхід від принципу «витягнутої руки» виглядає насправді.

6.

Окрему сесію організатори присвятили питанням технології й автоматизації в оподаткуванні та ТЦУ.

І недаремно! Судячи з рекламних стендів, майже не залишилося серйозних гравців на ринку глобальних послуг ТЦУ, хто б не пропонував свої рішення з автоматизації.

Одним словом, пропозицій не бракує. Однак ось з попитом не все так очевидно – всі представники бізнесу, які вже автоматизували свою функцію ТЦУ, про що розповідали під час сесії, займалися розробкою самостійно. Чому? Відсутні готові системи, які б задовольняли всі потреби без необхідності суттєвого доопрацювання.

Хоча від себе додам, що тут питання смаку. Ті ж системи, розроблені WTS, вже декілька років ефективно застосовуються великими корпораціями Німеччини. І звичайно, що під час імплементації вони можуть потребувати підлаштування. А з якою складною ERP системою інакше?

7.

Завершувала форум сесія, присвячена розв’язанню спорів у ТЦУ.

При чому розглядалася не практика судових спорів в окремих країнах, а досвід застосування спеціальних механізмів – таких як процедура взаємного узгодження за угодами про уникнення подвійного оподаткування та угоди про попереднє узгодження ціноутворення.

Особисто для мене цікавим був новий пілотний проект ОЕСР під назвою Міжнародна програма з забезпечення дотримання правил (International Compliance Assurance Programme, ICAP). Пілотна програма була започаткована у січні 2018 року за участі податкових адміністрацій восьми країн-членів Форуму з податкового адміністрування під егідою ОЕСР. Зокрема, наразі в пілотній програмі беруть участь Австралія, Канада, Італія, Японія, Нідерланди, Іспанія, Великобританія та США.

Основна ідея програми – створити спільний майданчик для переговорів з міжнародними корпораціями щодо ризиків в контексті оподаткування. Тобто такий собі не дуже заформалізований та спрощений варіант багатосторонніх угод про попереднє узгодження ціноутворення.

Працює це таким чином: міжнародні корпорації подають інформацію щодо своєї бізнес моделі, а податкові адміністрації країн-учасників оцінюють ризики. Наскільки розумію, черги з бажаючих скористатися таким методом оцінки своїх ризиків поки немає.

***

Загалом, форум залишив по собі досить гарне враження рівнем виступів та розглянутими темами.

Можу констатувати, що в глобальному масштабі світ швидко рухається в сторону транспарентності та зменшення можливостей для недобросовісного податкового планування.

Однак нова ера в оподаткуванні міжнародного бізнесу не наступить одночасно й автоматично в усіх країнах. Економічно потужні країни створюють умови, за яких бізнесу буде вкрай важко обділити їх податками. Якщо ж ви країна з (1) відносно високим податковим навантаженням та (2) відсутністю розвинених інструментів боротьби з податковими ухиленнями (як мінімум, налагодженим обміном податковою інформацією та інституційною спроможністю відстоювати донарахування в межах процедур взаємного узгодження), то збирати прямі податки стане ще важче. Є над чим замислитися, зокрема й в контексті податкової політики України.

Прокоментувати