+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Судові спори по суті методу чистого прибутку: перша в Україні битва виграна платниками податків

20 грудня, 2017 Блог

Ivan Shynkarenko_

Іван Шинкаренко

Партнер КМ Партнери

Минулого тижня наша команда виборола перемогу для клієнта в першому в Україні спорі, що стосувався перегляду результатів застосування методу чистого прибутку.

Якщо коротко описати суть спору, то фіскальний орган не визнав економічний аналіз за четвертим методом ТЦУ в документації підприємства, підготовленій за допомогою аудиторської компанії, здійснив самостійний аналіз та донарахував податкові зобов’язання. Податкова не прийняла обидва елементи економічного аналізу, а саме – показник рентабельності для контрольованих операцій та діапазон рентабельності.

Ми десь очікували, що спір не буде простим, адже практики ТЦУ розуміють, наскільки сильно четвертий метод ТЦУ пов’язаний з економіко-статистично-бухгалтерськими аспектами та всі ці економіко-статистичні-бухгалтерські аспекти необхідно донести до Суду. Чи не щорічні зміни статті 39 ПК України не сприяють правовій визначеності, що також ускладнювало завдання. Вдячні Суду за готовність слухати численні пояснення і бажання розібратися в суті спору.

У спорі піднімалися всі важливі аспекти застосування методики ТЦУ: особливості розрахунку показника рентабельності (які елементи враховувати, а які ні), обов’язок дотримання зіставності, здійснення коригувань, можливість застосування фінансових даних за попередній рік та інші аспекти. Піднімався ряд важливих правових аспектів, включаючи межі, в яких фіскальний орган може проводити перевірку звичайних цін в умовах існування виключно спеціальних правил про перевірку на відповідність принципу «витягнутої руки».

Чекаємо на повний текст рішення, але вже можемо впевнено сказати, що цей спір створить ряд важливих прецедентів, які не обмежуються застосуванням методу чистого прибутку, а й у широкому сенсі визначатимуть принципи взаємодії між фіскальним органом і платником податків у сфері ТЦУ.

І якщо продовжувати розмову про принципи взаємодії, то я особисто був неприємно вражений підходом фіскальних органів. Ані на етапі адміністративного оскарження, ані в суді ми не побачили відкритої дискусії щодо справедливого рівня ціни, оцінки наведених нами доказів, у тому числі й додаткового аналізу.

Фіскальний орган будував свою «оборону» виключно на формальних аргументах та технічних «причіпках». Наприклад, елементи витрат, які вочевидь не стосувалися контрольованої операції, на думку фіскального органу, мали б бути враховані, оскільки платник не здійснив виправлення показників фінансової звітності за правилами бухгалтерського обліку. При цьому «накидувалося» безліч технічних моментів з порядку виправлення бухгалтерського обліку, які взагалі не стосувалися ситуації та, на мій погляд, не несли іншої мети, ніж заплутати Суд.

Ще один приклад підходу: при розрахунку ринкового діапазону за 2014 рік, який порівнювався з рентабельністю операцій платника 2014 року, в Акті в окремих випадках використали дані щодо відібраних «зіставних» підприємств, вказавши фінансові показники за 2013 рік. Не треба бути експертом в економіці, щоб зробити висновок – роки 2013 та 2014 конкретно для нашої країни є непорівнюваними. На що наші опоненти буденно заперечували те, що в тій редакції Кодекс дозволяв використовувати дані за попередній рік. Вимогу про забезпечення зіставності скромно замовчували.

На мій погляд, у сучасній податковій системі, метою якої є розвиток економіки, подібні підходи є неприйнятними. І особливо це важливо під час застосування такого інструменту, як трансфертне ціноутворення. При вільному прочитанні фіскальними органами цей механізм може стати могутнім інструментом наповнення бюджету та дискримінації платників податків – коли будь-кому можна «намалювати» довільну суму податку до сплати, залежно від бажання перевіряючих. І це не вигадки, а об’єктивна дійсність – недаремно в Настановах ОЕСР чітко вказується, що ТЦУ не є точною наукою, а багато в чому базується на оцінках. Якщо ж всі оцінки перевіряючих будуть в один бік, то результат зрозумілий.

Зі свого боку докладемо максимальних зусиль для того, щоб механізм ТЦУ не перетворився в Україні на ще один спосіб наповнення бюджету та «кошмарення» законослухняного бізнесу.

На завершення хотів би навести цитату, на яку натрапив під час вивчення індійської судової практики зі спорів ТЦУ та яка резонує з моїм баченням правил ТЦУ та бажаного напряму розвитку судової практики1 й в цілому застосування механізмів ТЦУ в Україні:

«Не можна забувати фундаментальний факт, що трансфертне ціноутворення саме по собі не є та не повинне розглядатися як джерело доходу; за своєю сутністю це захід направлений на запобігання зловживань і його основною метою є забезпечення того, що ціни у внутрішньофірмових операціях не встановлюються на штучному рівні, який позбавляє юрисдикцію належної їй частини податків. Наше [індійське] законодавство та судова практика належним чином визнає цей фундаментальний факт, а це означає, що формальності та неврегульовані процедурні моменти [застосування методів ТЦУ] не можуть стати на перепоні справедливому рішенню по суті спору…».

Примітки:

1Income tax appellate tribunal No. 5025/Del/10 Case Toll Global Forwarding India Pvt Ltd Vs. Deputy Commissioner of Income Tax Circle 2 (1)

Перегляди 1025

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Болгарію виключено з переліку «низькоподаткових» юрисдикцій для цілей ТЦУ 27 квітня, 2018    270

Штрафи з ТЦУ: чи правомірно штрафують за несвоєчасне подання звіту у періоді до 01 січня 2017 р.? 26 квітня, 2018    227

Штрафи в ТЦУ: загальний огляд 12 березня, 2018    590

Оновлено перелік «низькоподаткових» юрисдикцій, операції з якими визнаватимуться контрольованими 07 березня, 2018    855

Спори з ТЦУ: уроки першого судового рішення в Україні по суті застосування методу «чистого прибутку» 23 лютого, 2018    547

Спеціальні правила щодо постійних представництв нерезидентів у змінах ТЦУ з 01 січня 2018 року. До чого готуватися? 06 лютого, 2018    590

Розширено коло операцій, які потенційно підпадають під 30 % коригування за пп. 140.5.4 ПК України та думки щодо практичного застосування цієї норми 22 січня, 2018    546

Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи 22 січня, 2018    456

Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України 22 січня, 2018    326

Нові перехідні положення щодо самостійного коригування ТЦУ: знову більше питань ніж відповідей? 19 січня, 2018    356

«Звичайна ціна» Vs. «Ціна, визначена за принципом «витягнутої руки»». Чи поставлені крапки над «і»? 16 січня, 2018    485

Індивідуальна податкова консультація ДФС «Про порядок визначення звичайних цін» від 12.06.2017 р. 16 січня, 2018    245

Прокоментувати