Думки щодо імплементації кроків BEPS в Україні, навіяні російською законотворчістю
Іван Шинкаренко
Партнер КМ Партнери
Минулого тижня у третьому читанні в РФ парламент прийняв закон, яким у податкове законодавство інсталюють кроки, передбачені планом BEPS1. Цей закон врегульовує питання подання звіту в розрізі країн, повідомлення про участь у міжнародній групі, глобальної документації з ТЦУ, міжнародного обміну податковою інформацією та інші моменти в цілому в дусі пропозицій ОЕСР.
Тобто можна очікувати, що дуже скоро платники податків північно-східного сусіда почнуть жити в новій податковій реальності – реальності BEPS.
Ця новина та, власне, текст законопроекту навіюють дві думки.
Перша думка: слід очікувати, що аналогічні правила вже скоро з’являться й в Україні. І це, мабуть, правильно, оскільки без вказаного інструментарію держава втрачає можливості забезпечувати належні їй податкові находження. Розглянемо умовний приклад, щоб прояснити цю думку:
- Умовна група компаній Х має філіали у країнах А та Б. Група сплачувала по 10 одиниць податку в кожній країні, а ще 10 одиниць (по 5 в кожній країні) «оптимізувала» з використанням офшору Y.
- В країні А запроваджені правила BEPS і фіскальні органи мають більше можливостей виявити та запобігти ухиленню від оподаткування. Податківці країни Б таких інструментів не мають.
- З урахуванням ризику донарахувань в країні А група перебудовує свою модель і відмовляється від оптимізації в країні А та сплачує там вже 15 одиниць податку.
- Країна Б як не отримувала свої 5 одиниць «податкового пирога», так і не отримує.
- Більше того, щоб зберегти свій рівень прибутковості група X може стати ще більш агресивною в країні Б, де залишатиме вже не 10, а 5 одиниць податків. Як то кажуть, “nothing personal, it’s just business”.
Друга думка навіяна положеннями щодо штрафів за неподання звітності.
Я мав честь бути присутнім на засіданні робочої групи під головуванням Мінфіну та ДФС, що завершила розробку проекту закону про імплементацію BEPS в Україні, та ознайомитися з текстом законопроекту.
Окрім, власне, правил щодо звітності та документації, вказаний проект передбачає й нові штрафи за порушення при поданні нової звітності.
Після ознайомлення з російським законом про BEPS був неприємно вражений, порівнявши штрафи, які планують ввести «за поребриком» та у нас.
До прикладу, штраф за неподання звіту в розрізі країн (рос. «Страновой отчет») в РФ каратиметься штрафом 100 000 рублів (44 тис. грн за поточним курсом).
Що ж передбачено вітчизняним проектом закону за неподання звіту в розрізі країн? Тримайтеся міцно: 3 000 розмірів прожиткового мінімуму (якщо брати мінімум, що застосовується для штрафів цього року, то матимемо штраф у 4,8 млн грн)! А з наступного року буде ще більше…
Неподання глобальної документації ТЦУ – 300 прожиткових мінімумів (480 тис. грн) проти 100 тис. рублів (44 тис. грн) в РФ!
Така ж ситуація й щодо інших штрафів. Як то кажуть, усе пізнається в порівнянні.
То про що це говорить?
Маємо надію, що штрафи не розглядаються як суттєве джерело податкових надходжень, хоча аналізуючи кількість спорів з приводу штрафування за звітність ТЦУ вже зараз виникають підозри.
Інше пояснення одне – вкрай низький рівень довіри до платників податків. Щоб подавали звітність потрібна палиця та побільше.
Невже довіра настільки нижча, ніж у нашого північно-східного сусіда, щоб пояснити таку різницю в рівні штрафів? І куди ми дійдемо таким шляхом?
На моє переконання, це вказує на наявність системної проблеми з податками в Україні й вона, ця проблема, потребує системних змін. Хоча б і відмови від податку на прибуток на користь податку на виведений капітал.
Примітки:
1Абревіатура з англійської Base Erosion and Profit Shifting. План ОЕСР, направлений на боротьбу з розмиванням податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів
Окремі питання трансфертного ціноутворення: роз’яснює Мінфін
Нові правила трансфертного ціноутворення в Україні розширюють перелік обов’язків платників податків
Чергова реінкарнація спецправил ТЦУ щодо сировинних товарів. Чи спрацює в цей раз?
Глобальний тренд: операції з сировинними товарами та традиційною продукцією важкої промисловості під прицілом ТЦУ
Паралельний імпорт: приховані податкові ризики для офіційних імпортерів в контексті правил трансфертного ціноутворення
Чим дихає міжнародна спільнота професіоналів ТЦУ
Враження від участі в Глобальному форумі з трансфертного ціноутворення в Мюнхені під егідою International Tax Review
WTS Global Country TP Guide:
Комплексне дослідження з ТЦУ у 73 країнах
Болгарію виключено з переліку «низькоподаткових» юрисдикцій для цілей ТЦУ
Штрафи з ТЦУ: чи правомірно штрафують за несвоєчасне подання звіту у періоді до 01 січня 2017 р.?
Штрафи в ТЦУ: загальний огляд
Оновлено перелік «низькоподаткових» юрисдикцій, операції з якими визнаватимуться контрольованими