Оновлена система відповідальності за порушення під час звітності ТЦУ не стимулює самостійне уточнення звітів
Іван Шинкаренко
Партнер КМ Партнери
З 1 січня 2017 року суттєво змінилися положення Податкового кодексу України, що встановлюють відповідальність за порушення платниками податків обов’язків щодо звітності з ТЦУ.
Система стала більш складною, але це не єдина її вада. Виникають великі питання в частині стимулювання самостійного уточнення звіту у випадку помилкового не включення до звіту певних операцій.
Зокрема, в частині декларування операцій розуміємо, що система має працювати таким чином:
- пункт 120.3 ст. 120 ПК України:
під час перевірки виявили факт не включення певних операцій до звіту – штраф 1 % суми таких операцій (але не більше 300 прожиткових мінімумів1).
Після завершення 30 днів від граничного строку для сплати вказаних штрафів не подали уточнюючий звіт і це виявлено податковим органом – штраф у розмірі п’яти прожиткових мінімумів за кожен день «неподання» звіту (уточнюючого звіту) або документації;
- пункт 120.4 ст. 120 ПК України вводить новий штраф за несвоєчасне декларування операцій у звіті:
платник податків самостійно уточнює поданий звіт, включаючи до нього незадекларовані вчасно операції – штраф один прожитковий мінімум за кожний день «несвоєчасного подання» звіту або несвоєчасного декларування операцій у поданому звіті (але не більше 300 прожиткових мінімумів).
Уявімо ситуацію: Підприємство «А» подало звіт про контрольовані операції до 1 жовтня 2017 року, але забуло вказати операції з «низькоподатковим» нерезидентом на 6 млн грн.
Підприємство «Б» подало звіт про КО також до 1 жовтня 2017 року, але свідомо не вказало операцій з контрагентами на 20 млн грн.
Підприємство «А» виявило помилку у лютому 2018 року та подало уточнюючий звіт 25 лютого. В результаті до Підприємства «А» застосовано штраф 235 200 грн (= 1600 грн2*147 днів).
Що ж до Підприємства «Б», то воно спокійно собі чекало на перевірку, яка у лютому 2018 року виявила не вказані у звіті Підприємства «Б» операції. До Підприємства «Б» застосовано штраф 200 тис. грн (=1 %*20 млн грн).
Порадившись із юристами, Підприємство «Б» додекларувало операції до завершення 30 днів після закінчення граничних строків сплати штрафу. Тобто штраф «п’ять прожиткових мінімумів» не застосовується.
Що ж маємо у підсумку?
А у підсумку добросовісний платник податків заплатить 235,2 тис. грн, а комбінатор – 200 тис. грн.
Якби добросовісний платник не був таким добросовісним, то сплатив би 60 тис. грн (=1 %*6 млн грн).
Ось так працює стимулююча функція штрафів за існуючої системи.
На жаль.
Примітки:
1Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року.
2Прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2017 року.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів
Окремі питання трансфертного ціноутворення: роз’яснює Мінфін
Нові правила трансфертного ціноутворення в Україні розширюють перелік обов’язків платників податків
Чергова реінкарнація спецправил ТЦУ щодо сировинних товарів. Чи спрацює в цей раз?
Глобальний тренд: операції з сировинними товарами та традиційною продукцією важкої промисловості під прицілом ТЦУ
Паралельний імпорт: приховані податкові ризики для офіційних імпортерів в контексті правил трансфертного ціноутворення
Чим дихає міжнародна спільнота професіоналів ТЦУ
Враження від участі в Глобальному форумі з трансфертного ціноутворення в Мюнхені під егідою International Tax Review
WTS Global Country TP Guide:
Комплексне дослідження з ТЦУ у 73 країнах
Болгарію виключено з переліку «низькоподаткових» юрисдикцій для цілей ТЦУ
Штрафи з ТЦУ: чи правомірно штрафують за несвоєчасне подання звіту у періоді до 01 січня 2017 р.?
Штрафи в ТЦУ: загальний огляд
Оновлено перелік «низькоподаткових» юрисдикцій, операції з якими визнаватимуться контрольованими