+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Військова агресія Росії проти України є форс-мажорною обставиною. Але що це значить для кожного конкретного підприємства?

08 березня, 2022 Інформаційні листи

Зараз у багатьох компаній виникають труднощі з виконанням взятих на себе контрактних зобов’язань та, відповідно, запитання, чи можна посилатися на бойові дії або загалом воєнну агресію Росії проти України як на форс-мажорні обставини. Для того, щоб у повній мірі відповісти на це запитання, потрібно згадати, що таке форс-мажор та коли і від чого саме він звільняє.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Непереборна сила при цьому визначається як надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (ст. 263 ЦКУ). Загалом аналогічно це прописано і у ст. 218 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є:

«надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо».

Торгово-промислова палата України (далі – ТПП України) своїм листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 вже універсально засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме:

«військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року No64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У цьому ж листі ТПП України підтверджує, що «зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

Отже, так, військова агресія Росії проти України дійсно є форс-мажором. Чи можна тепер не виконувати договір? Тут складніше.

Як бачимо з вказаних вище положень законодавства, форс-мажор звільняє не від обов’язку щодо виконання зобов’язання, а від відповідальності за його невиконання. Тобто – збитки, пеня, штрафи тощо. За загальним правилом, форс-мажор не звільняє від необхідності виконати саме зобов’язання.

Крім того, сам факт настання обставин форс-мажору не означає автоматичне звільнення від відповідальності за невиконання всіх договорів. Необхідним елементом для цього буде причинно-наслідковий зв’язок між обставиною форс-мажору та неможливістю виконання зобов’язання. А саме, що порушення постачання є прямим наслідком дії форс-мажорних обставин. Наприклад, знищення внаслідок бойових дій майна, яке підлягало передачі за договором купівлі-продажу, або знищення виробничих потужностей, на яких виготовляється товар, що підлягає поставці. Також прямим наслідком дії форс-мажорних обставин можна вважати неможливість експорту товару внаслідок державних обмежень. Так, постановою КМУ від 05 березня 2022 року № 207 було зупинено експорт ряду соціально важливих товарів (зокрема м’яса, цукру, солі, гречки, проса). Тож якщо йдеться про обов’язок поставки саме таких товарів, то можна говорити, що продавець може бути звільнений від відповідальності через форс-мажор.

Якщо прямий причинно-наслідковий зв’язок довести складно, то відповідно можуть бути проблеми і зі звільненням від відповідальності. Більше того, законодавством України прямо встановлено, що обставинами непереборної сили (тобто форс-мажором) не вважаються, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 ГКУ). Додатково до цього, в п. 3.2 Регламенту ТПП із завірення форс-мажорних обставин також зазначено, що до таких обставин не належать фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти.

На форс-мажорні обставини частіше за все можна посилатися тій стороні договору, яка виконує негрошові зобов’язання (тобто продавець, підрядник, виконавець тощо). Якщо зобов’язання платіжне, то довести факт звільнення від відповідальності дуже важко. Надійною підставою тут буде лише випадок, коли підприємство не може заплатити через припинення роботи банків. Якщо підприємство має рахунок, банки працюють, то зниження доходів (навіть унаслідок форс-мажору) навряд чи можна вважати підставою для звільнення від відповідальності у зв’язку з форс-мажором. Звісно, якщо йдеться про валютні розрахунки за договорами з нерезидентами, тут також потрібно брати до уваги заходи валютного контролю, введені НБУ. Так, Постановою Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 було фактично заблоковано валютні платежі на користь нерезидентів, за виключенням розрахунків за товари критичного імпорту, розрахунків у сфері національної безпеки та оборони, операцій на підставі окремих дозволів НБУ та деяких інших виключень. Якщо підприємство не може розрахуватися з нерезидентом саме через введення таких заходів НБУ, то зможе розраховувати на звільнення від відповідальності внаслідок форс-мажору.

Як бачимо, у цьому питанні потрібно ретельно розглядати кожен індивідуальний випадок. До того ж, законодавство для деяких окремих зобов’язань може встановлювати спеціальні положення. Наприклад:

  • оренда: згідно з ч. 6 ст. 762 ЦКУ наймач звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого орендоване майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає;
  • підряд (ч. 5 ст. 879 ЦКУ): у разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об’єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором;
  • зберігання (ч. 2 ст. 950 ЦКУ): професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Також хочемо звернути увагу на те, що багато договорів у застереженні про форс-мажор встановлюють чіткі строки, протягом яких одна сторона повинна повідомити іншу сторону про настання таких обставин. При пропуску цього строку, як правило, сторона вже не може посилатися на форс-мажор як на підставу для звільнення від відповідальності.

За нашою інформацією ТПП України на даний час не здійснює засвідчення форс-мажору у зв’язку із фізичною відсутністю працівників ТПП України у Києві. Відповідно до п. 4.2 Регламенту ТПП із завірення форс-мажорних обставин регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат/відповідної регіональної ТПП. Відповідно, якщо ЗЕД-контракт передбачає можливість засвідчення форс-мажору регіональними ТПП, можна спробувати звернутися до тих, які ще функціонують.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2022

Перегляди 1125

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Верховний Суд: перевірки, проведені всупереч мораторію за ПКУ з посиланням на Постанову КМУ № 89, є незаконними 13 травня, 2022    829

Негативні наслідки збільшення вдвічі ставки військового збору,
і
Як забезпечити, щоб те, що ми [вважаємо] сплачуємо на армію, йшло дійсно на армію, і чому ще це може бути корисно
13 травня, 2022    886

Непрацююча СЕА ПДВ – хто має нести відповідальність? 06 травня, 2022    1567

Юлія Кривомаз виступила з доповіддю на засіданні Комітету АПУ з податкового та митного права 06 травня, 2022    339

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) від Мінреінтеграції – чи застосовний такий Перелік для податкових цілей? 04 травня, 2022    10565

Деякі зміни у кримінальній юстиції в період воєнного стану 04 травня, 2022    1170

Пропозиція Єврокомісії щодо тимчасової лібералізації торгівлі з Україною в умовах війни 03 травня, 2022    223

Нас почули: Україна денонсує Угоду про уникнення подвійного оподаткування з рф 03 травня, 2022    322

Податки на землю та нерухомість: що робити, якщо відсутній доступ до земельної ділянки чи нерухомості? 03 травня, 2022    2523

Щодо проведення перевірок платників податків під час воєнного стану 26 квітня, 2022    2505

Первинні документи втрачені чи знаходяться у зоні бойових дій: як бути із підтвердженням даних податкового обліку? 22 квітня, 2022    837

Чи потрібна нам податкова угода з Росією (країною-агресором)? А вона є! 21 квітня, 2022    567

Прокоментувати