Аналітика

Більше трьох місяців українці спостерігали за процесом прийняття комплексного законопроєкту про мобілізацію і ось 11 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла законопроєкт № 10449 у другому читанні. Закон набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування.

Оновлення: Закон підписано Президентом України 16 квітня 2024 року та опубліковано у газеті «Голос України» 17 квітня 2024 року. Закон набере чинності з 18 травня 2024 року.

Першу редакцію законопроєкту ми аналізували у нашому матеріалі «Військовий облік, мобілізація та проходження військової служби по-новому: чого очікувати?». Наразі фінального тексту закону ще не опубліковано. Проте, ознайомившись з порівняльною таблицею до другого читання та інформацією від народних депутатів, що парламент врахував 31 правку профільного комітету, в цілому вже є розуміння того, які ж зміни вносяться новим законом.

Загальні зміни:

• Впроваджується ведення військового обліку громадян України, які постійно проживають за кордоном. Громадяни, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше 3 місяців, зобов’язані будуть стати на військовий облік громадян України протягом 30 днів з дня набрання чинності відповідної постанови Кабінету Міністрів України.
• «Приписка громадян до призовних дільниць» змінюється на «військовий облік призовників».
• Впроваджується поняття «рекрут» та врегульовується діяльність центрів рекрутингу.
• Скасовується строкова військова служба та запроваджується базова військова служба, яку проходитимуть придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі – добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Рік проходження базової військової служби вибиратиметься громадянами самостійно до досягнення ними 24 років.
• Мобілізація до 25 років тільки добровільно. Законом передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Нові обов’язки громадян:

• громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх на вимогу уповноваженого представника ТЦК, поліцейського, Держприкордонслужби.

Водночас уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Перетин кордону, консульські дії та оформлення паспорта за кордоном здійснюється за наявності військово-облікових документів.

• військовозобов’язані протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації зобов’язані уточнити свої облікові дані через ЦНАП, або електронний кабінет, або у ТЦК;
• окремо встановлюється обов’язок для громадян, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів з дня опублікування закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші військово-облікові дані. Особи, які перебувають за кордоном, можуть уточнити свої дані також шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону;
• військовозобов’язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов’язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у ТЦК за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (при цьому скасовано заборону змінювати місце проживання без дозволу відповідного ТЦК);
• чоловіки віком від 25 до 50 років, яким після 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності цим Законом вперше встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп, крім тих, кому інвалідність ІІ та ІІІ груп встановлено у порядку підвищення/зменшення групи інвалідності та/або за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки, кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних чи психічних розладів, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, причини інвалідності з дитинства), підлягають переогляду на придатність до військової служби;
• реєстрація електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (далі – електронний кабінет) не є обов’язком, а здійснюється особою добровільно.

Повістки:

• Розширено коло суб’єктів, які є уповноваженими особами для вручення повісток. Передбачається залучення виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій до здійснення оповіщення. Поліцію не включено в цей перелік.
• Підтвердження повноважень ТЦК. Під час вручення повістки представники ТЦК на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також пред’явити службові посвідчення.
• Визначено нові реквізити повісток:

1) прізвище, ім’я, по батькові та дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування ТЦК, що видав повістку (розпорядження);

3) мета виклику;

4) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку чи розпорядження;

6) реєстраційний номер повістки (розпорядження);

7) роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.

• Встановлюються поважні причини неприбуття громадянина за повісткою:

 – перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

 – смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше 3 діб від визначених у повістці дати і часу прибуття повідомити причини неявки, із подальшим прибуттям у строк, що не перевищує 7 календарних днів.

Відстрочка

• Законом уточнено низку категорій військовозобов’язаних, які мають право на отримання відстрочки, наприклад (уточнення виділені жирним шрифтом):

– здобувачі професійної (професійнотехнічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у частині другій статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. У випадку втрати права на відстрочку у зв’язку з навчанням, дія відстрочки зберігається до завершення поточного навчального року;

– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці;

– жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

– усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

– зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

– які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;

– які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

– які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами із інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

– члени сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеню споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеню споріднення норма цього абзацу поширюється на членів сім’ї третього ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи.

• Надано право на відстрочку таким категоріям:

– Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

– Голова та інші члени Рахункової палати;

– дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;

– державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

• Законом передбачено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі отриманих даних з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку.

Заходи впливу

• Першим проєктом закону було передбачено низку заходів впливу, але у фінальному тексті залишився лише один – тимчасове обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
• Застосуванню такого заходу має передувати:

1. Звернення ТЦК до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК.
2. У випадку отримання від поліції письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання, керівник ТЦК протягом 5 днів з дня отримання відповіді поліції надсилає громадянину вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним у паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування.
3. У разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків), ТЦК звертається до суду.
4. Позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав. Суд розглядає позов у письмовому провадженні протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі, а за ініціативою суду чи клопотанням сторони – з проведенням судового засідання.

• У законі більш детально розписано порядок розгляду позову, зокрема, які обставини має довести ТЦК та в яких випадках застосування заходу впливу неможливе.
• Виконання рішення буде здійснюватися державним виконавцем. Виконавче провадження може бути закінчене у випадку: 1) відкликання вимоги ТЦК у зв’язку із виконанням обов’язку або 2) припинення або завершення строку мобілізації.

Військовослужбовці

• Передбачено нові підстави для звільнення військовослужбовців під час дії воєнного стану, зокрема, у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Однак ВРУ не підтримала правку щодо звільнення у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців. Повідомляється, що це питання буде врегульовано окремим законом.
• Військовослужбовцям після їх звільнення з полону за їх бажанням надається додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини (крім військовослужбовців, які висловили бажання звільнитися з військової служби після звільнення з полону). Відкликання з додаткової відпустки після звільнення військовослужбовця з полону допускається виключно за його згодою.
• Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону.

Також нагадаємо, що раніше Верховна Рада України вже прийняла закони, пов’язані з питанням мобілізації:

• знижено граничний вік перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25 років (Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”» було прийнято 30 травня 2023 року, але підписано Президентом тільки 02 квітня 2024 року);
• скасовано статус обмеженої придатності (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який було прийнято 21 березня 2024 року та набере чинності 04 травня 2024 року). Громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання чинності цим законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
• врегульовано питання електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» було прийнято 16 січня 2024 року та набрав чинності 04 квітня 2024 року). Детальніше із змінами можливо ознайомитись у нашому матеріалі «Запровадження електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста».
• посилення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 10 квітня 2024 року Верховна Рада України у першому читанні ухвалила за основу законопроєкт № 10379 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення». Наразі приймаються депутатські правки і пропозиції до другого читання відповідного законопроєкту, після чого їх розглядатиме профільний комітет та готуватиме до другого читання.
• можливість мобілізації засуджених осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Також 10 квітня 2024 року Верховною Радою України було прийнято за основу законопроєкт № 11079-1 «Проект Закону про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів України та інших законів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі у обороні країни, захисті її незалежності та територіальній цілісності». Як і в попередньому випадку, цей законопроєкт очікує на друге читання, а тому фінальні положення можуть різнитися.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2024

Прокоментувати