+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Постійні представництва та трансфертне ціноутворення: що потрібно знати?

29 Травня, 2019 Інформаційні листи

З 2018 року правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) поширюються на операції нерезидентів із їх постійними представництвами в Україні. Наслідки цих змін стануть відчутними з першого граничного терміну для подання звіту про контрольовані операції представництвами, тобто вже з 01 жовтня 2019 року.

Це нововведення має всі шанси кардинально змінити режим оподаткування постійних представництв в Україні. Детальніше щодо цього в нашому матеріалі «Чому з 01 жовтня для представництв нерезидентів зміниться все?».

Застосування правил ТЦУ до постійних представництв є достатньо непростою темою, про яку можна писати багато. Чого вартий лише звіт ОЕСР про віднесення прибутків до постійних представництв1, викладений на більш ніж 250 сторінках?

У цьому ж матеріалі ми описуємо лише головні, на наш погляд, аспекти, які корисно розуміти керівництву постійних представництв на етапі організації процесів, спрямованих на виконання нових вимог законодавства.

1. Які нові вимоги щодо звітності з’являються у постійних представництв нерезидентів?

Поширення правил ТЦУ на операції нерезидентів із їх постійними представництвами в Україні означає, що у випадку здійснення контрольованих операцій постійні представництва зобов’язані:

1) готувати та подавати звіт про контрольовані операції;

2) готувати та зберігати документацію з ТЦУ.

Звіт про контрольовані операції подається податковому органу в електронній формі до 01 жовтня року, наступного за роком, коли платник здійснював контрольовані операції.

Тобто постійні представництва з контрольованими операціями у 2018 році мають відзвітувати про такі операції до 01 жовтня 2019 року.

У звіті вказуються основні параметри контрольованих операцій, а також певна інформація щодо того, яким чином платник податків перевірив, що при відображенні таких операцій у податковому обліку були дотримані вимоги ТЦУ.

Документація з ТЦУ подається на запит податкового органу, який може бути направлений не раніше 01 жовтня, тобто граничного терміну подання звіту. На подання документації з ТЦУ відводиться 30 днів із моменту отримання запиту.

Значна частина документації з ТЦУ містить інформацію описового характеру. Ключовою ж частиною документації є функціональний та економічний аналіз, який документує процедури перевірки контрольованих операцій на відповідність принципу «витягнутої руки».

Іншими словами, в контексті постійного представництва в цій частині документації буде задокументована проведена з інструментарієм ТЦУ перевірка на предмет того, чи належна частина прибутку нерезидента від діяльності в Україні віднесена до постійного представництва.

2. Що буде, якщо ці вимоги не виконати або виконати із запізненням?

За невиконання вимог щодо подання звітності з ТЦУ передбачені штрафні санкції, які можуть бути відчутними.

Так, за неподання звіту щодо контрольованих операцій 2018 року податкова застосує штраф у розмірі 528 600 грн. А якщо в звіті «забули» певні операції, то штраф складе 1 % від суми таких операцій з верхньою межею, знову ж таки, обмеженою 528 600 грн.

Штраф за неподання документації з ТЦУ на запит податкової щодо операцій 2018 року складе 3 % від суми операцій, щодо яких не подали документацію з верхньою межею штрафу, обмеженою на рівні 352 400 грн.

Також передбачені штрафи за несвоєчасне подання звіту або документації з ТЦУ. Окремі штрафи, якщо податкова вже застосувала штраф за неподання звіту, а представництво так і не подало звіт по завершенню 30 днів після граничного строку для сплати штрафу.

Додаткову інформацію щодо штрафів за неподання звітності ТЦУ можна знайти в нашому матеріалі «Штрафи з трансферного ціноутворення у 2019 році: далі – більше».

З урахуванням ризику високих штрафів за невиконання формальних вимог щодо звітності варто серйозно до них поставитися. Тим більше, що саме виконання цих формальних вимог постійними представництвами буде першочерговою фазою контролю ТЦУ з боку податкової.

3. Які операції постійного представництва можуть потрапити під дію правил ТЦУ?

За загальним правилом, контрольованими операціями можуть бути господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, тобто впливати на витрати чи доходи.

Відповідно до змін 2018 року, в контексті постійних представництв контрольованими можуть бути господарські операції між нерезидентом та його постійним представництвом в України. При цьому, з 2019 року уточнено, що до таких операцій відносяться внутрішньогосподарські розрахунки.

Спеціальне зазначення операцій між нерезидентом та його постійним представництвом як господарських операцій, що можуть контролюватися, зумовлено тим, що юридично постійне представництво і нерезидент є єдиною особою. А тому цивільно-правові відносини між ними виникати не можуть. Спеціально зазначивши ці операції серед «контрольованих операцій» законодавець поширив дію правил ТЦУ на, по суті, внутрішньофірмові відносини нерезидента зі своїм відокремленим підрозділом.

Що ж це за операції?

Очевидними «операціями» нерезидента з його постійним представництвом в Україні є переміщення матеріальних ресурсів – грошових коштів, обладнання, товарів.

Але це не все.

Можуть бути й інші, неочевидні з першого погляду «операції». Рекомендації ОЕСР для позначення взаємовідносин нерезидента з його постійним представництвом запроваджують концепцію «гіпотетичних» операцій, і ця концепція охоплює значно ширший перелік випадків, які мають враховуватися для визначення частини прибутку нерезидента, що має оподатковуватися на рівні постійного представництва.

І ось у цьому аспекті й виявляється основна відмінність застосування ТЦУ до постійних представництв від звичної практики ТЦУ щодо операцій між окремими компаніями.

Справа в тому, що такі взаємовідносини між представництвом та іншими частинами підприємства нерезидента, зазвичай, ніяк документально не оформлені.

З урахуванням цього, ОЕСР рекомендує так званий «двокроковий» аналіз взаємовідносин представництва і нерезидента. Першим кроком такого аналізу є аналіз функцій представництва та фактичних обставин його діяльності. Визначаються економічно значимі функції представництва, а також активи і ризики діяльності нерезидента, які відносяться до представництва.

І лише на підставі цього аналізу робиться висновок про взаємовідносини представництва і нерезидента, які могли б формувати окремі операції (постачання товарів, робіт, послуг, капіталу тощо), якби вони здійснювалися між окремими підприємствами.

Чи будуть податківці також дотримуватися такого підходу? Побачимо. Загалом правила ТЦУ в Україні наслідують підходи, закріплені у відповідних документах ОЕСР. Тому з великою ймовірністю можна очікувати, що рекомендований ОЕСР підхід буде застосовуватися й до постійних представництв.

А тому безпечнішим, хоча й не найпростішим, підходом буде орієнтуватися на рекомендації ОЕСР.

Окремим питанням є взаємовідносини постійного представництва не з нерезидентом, частиною якого є таке представництво, а, наприклад, з іншим нерезидентом, який входить до відповідної міжнародної групи.

Якщо такі операції були, то дуже рекомендуємо звернути на них увагу та оцінити відповідність критеріям визнання таких операцій контрольованими. Не варто оминати також і операції періодів до 2018 року.

4. Про що пам’ятати при перевірці обсягу операції?

Вартісний поріг, після перевищення якого операції нерезидента з його постійним представництвом в Україні визнаватимуться контрольованими, встановлений на рівні 10 млн грн за рік.

Для таких операцій критерій обсягу річного доходу, який діє для операцій юридичних осіб, не застосовується.

Обсяг операцій визначається за правилами бухгалтерського обліку. Однак необхідно пам’ятати, що з 2018 року додали правило, згідно з яким обсяг господарських операцій має визначатися за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Поки незрозуміло, як цю норму будуть застосовувати. Зрозуміло лише одне – правової визначеності в питанні встановлення кола контрольованих операцій вона точно не додала.

Особливу увагу на цю норму радимо звернути тим постійним представництвам, у яких обсяг операцій близький до порогового значення 10 млн грн, але не перевищує його.
В якості ілюстрації можливих ризиків розглянемо приклад.

За даними бухгалтерського обліку обсяг дохідних операцій представництва з нерезидентом складає 9,4 млн грн. Показник чистої рентабельності (операційний прибуток поділити на дохід) представництва складає 1 %.

За даними вибірки компаній, які займаються аналогічним видом діяльності, податкова визначила, що ринковий діапазон рентабельності починається з 10 %. Тобто для забезпечення ринкового рівня рентабельності обсяг доходу представництва має зрости мінімум на 9 %.

Рахуємо і отримуємо обсяг операцій, розрахований за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки», на рівні 10,246 млн грн (9,4 млн грн, за даними бухгалтерського обліку, збільшені на 9 %).

І ось вже неконтрольовані, здавалося б, операції перетворюються на контрольовані. І якщо звіт щодо них не подали, то отримуємо штраф за неподання звіту.

5. Що потрібно зробити першим – подати звіт чи підготувати документацію?

Документацію з ТЦУ не запитають до граничного терміну подання звіту про контрольовані операції.

Однак варто враховувати, що у звіті необхідно зазначати й інформацію, що стосується підходу, який був застосований для перевірки операцій за правилами ТЦУ. Зокрема, це інформація про групування операцій та метод ТЦУ, який застосовувався, показник рентабельності в контрольованій операції.

А тому звичайна рекомендація – провести економічний аналіз ТЦУ до подання звіту.

Це дозволяє убезпечитися від розбіжностей між звітом та підходами до економічного аналізу ТЦУ. А у випадку, якщо за результатами перевірки виникає потреба провести коригування податкової звітності, то й провести таке коригування без штрафу за самостійне виправлення.

Що ж стосується операцій між нерезидентом та постійним представництвом, то без дослідження функцій та фактичних обставин існує ризик невірно кваліфікувати або навіть пропустити контрольовані операції.

Як підсумок, оформлювати документацію з ТЦУ у відповідності зі всіма формальними вимогами можна і після подання звіту. Однак дослідження операцій представництва за правилами ТЦУ рекомендуємо проводити до подання звіту.

6. Які особливості економічного аналізу ТЦУ для представництв?

Особливість дослідження операцій нерезидента з постійним представництвом у тому, що мова йде про взаємовідносини в межах однієї юридичної особи. І головне завдання тут – відмежувати частину прибутку, яка має оподатковуватися в Україні на рівні представництва.

У випадку постійних представництв значно посилюється роль функціонального аналізу, тобто визначення розподілу функцій, активів та ризиків між представництвом та іншими частинами підприємства. Причому це завдання є складнішим, порівняно із ситуацією окремих юридичних осіб, адже між представництвом та нерезидентом немає цивільно-правових договорів, із яких можна було б отримати розуміння сутності взаємовідносин.

Що ж стосується методів ТЦУ, то, виходячи із завдання поділити прибуток між представництвом і нерезидентом, найбільш відповідними вбачаються методи на основі рентабельності, такі як метод чистого прибутку та метод розподілення прибутку.

Однак все залежить від конкретної ситуації. Не виключено, що для певних операцій постійних представництв можуть застосовуватися й методи на основі порівняння цін.

* * *

Як ми розглянули вище, правила ТЦУ для постійних представництв мають свої особливості. І ці особливості починаються вже на етапі визначення переліку контрольованих операцій та їх належної кваліфікації. А тому рекомендуємо не зволікати, а починати підготовку до звітної компанії найближчим часом. Бо час плине швидко і 01 жовтня вже не за горами.

Потрібна професійна підтримка в сфері трансфертного ціноутворення?

Ми раді допомогти!

Зв’яжіться з нами

Або запишіться на безкоштовне ознайомче обговорення в телефонному режимі з лідерами практики ТЦУ фірми WTS Consulting/KM Partners, направивши контактну інформацію та бажаний час обговорення на електронну поштову скриньку admin@wts.ua.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

12010 Report on Attribution of Profits to Permanent Establishments.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Перегляди 4253

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн набрала чинності для України: наслідки для учасників МГК в Україні 07 Листопада, 2024    192

Помилка резидента, або того, хто ним вже себе не вважає (деякі неочевидні моменти запровадження автоматичного обміну інформацією за CRS) 16 Жовтня, 2024    304

Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток 02 Серпня, 2024    472

Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети) 10 Липня, 2024    210

Зміни в ПКУ щодо КІК – що нового з 01 липня 2024 року? Штрафи скасовано чи призупинено? 10 Липня, 2024    863

Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл») 11 Квітня, 2024    229

Активні пасивні доходи КІК 14 Березня, 2024    488

Справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл» проти ГУ ДПС в Одеській області: після нового розгляду Верховний Суд все ж остаточно відмовив податківцям у «креативному» застосуванні методу чистого прибутку 01 Березня, 2024    689

І. Перебування за кордоном – як підстава для фактичного звільнення фізосіб на цей час від обов’язку подавати декларацію в Україні
ІІ. Перебування за кордоном – як підстава принаймні для відтермінування подання звіту про КІК
ІІІ. Підстави не подавати звіт про КІК навіть при перебуванні в Україні
20 Лютого, 2024    1319

Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані? 13 Листопада, 2023    848

Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд 18 Вересня, 2023    365

«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити? 03 Серпня, 2023    1371

Прокоментувати