Аналітика

1.

Сталося – Україна почала отримувати інформацію в рамках автоматичного обміну інформацією з низкою країн за стандартом CRS (загальний стандарт звітності). Те, що найбільше було на слуху, – Україна отримає дані про наявність у громадян України банківських рахунків за кордоном і про кошти на цих рахунках. А тому начувайтеся власники таких рахунків, податківці вже прямують до вас!

2.

Насправді це не все, і не зовсім так. По-перше, така інформація збирається і надається Україні не власне щодо громадян України, а щодо податкових резидентів України. Тому, якщо Ви вважаєтесь виключно податковим резидентом тієї країни, де у Вас банківський рахунок, то цілком ймовірно, що Ваш рахунок не буде визнаний підзвітним і дані по ньому не будуть надаватися в Україну (як країну податкової резиденції особи).

Є також різні терміни для перевірки і надання даних щодо існуючих рахунків залежно від їхнього розподілу на Рахунки з Високою Вартістю (на яких станом на кінець року понад 1 млн дол. США) та Рахунки з Низькою Вартістю (із залишком менше ніж 1 млн дол. США). І черга по завершенню процедур зараз ще не дійшла до Рахунків з Низькою Вартістю. Так що поточне (цьогорічне) надходження даних по обміну має бути переважно щодо Рахунків з Високою Вартістю.

На сайті Мінфіну України наведена така таблиця:

Про яку належну комплексну перевірку йдеться – про перевірку існуючих рахунків.

Тож, як бачимо, зараз увага зосереджена на тих, у кого на рахунку в іншій юрисдикції станом на кінець року виявилося понад 1 млн дол. США.

А тим, у кого на рахунку за кордоном до мільйона доларів не дотягує, поки що можна «видихнути».

Крім того, для існуючих рахунків з такими залишками більше шансів взагалі залишитися поза увагою в рамках розглядуваної системи.

Зокрема це стосується громадян, які зараз мешкають за кордоном, відкрили там банківські рахунки і зазначали себе при цьому вже податковими резидентами країни перебування (наприклад, через тривалість перебування понад 183 дні в календарному році, що за законодавством низки країн дозволяє визнати особу резидентом тієї країни).

За правилами Належної комплексної перевірки за стандартом CRS, розділом III «НАЛЕЖНА КОМПЛЕКСНА ПЕРЕВІРКА ІСНУЮЧИХ РАХУНКІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ», зокрема, встановлено:

«B. Рахунки з Низькою Вартістю.

До Рахунків з Низькою Вартістю застосовуються такі процедури. 1. Адреса проживання. Якщо Підзвітна Фінансова Установа має у своїх записах поточну  адресу проживання Фізичної Особи Власника Рахунку, підтверджену Документальним Доказом, то така Підзвітна Фінансова Установа може розглядати Фізичну Особу Власника Рахунку як податкового резидента юрисдикції, в якій знаходиться адреса, з метою визначення чи є такий Власник Рахунку Підзвітною Особою».

Тобто якщо в банку, де відкритий рахунок, записано поточну адресу проживання власника рахунка у тій країні, і банк має документальне підтвердження («Документальний Доказ») такої поточної адреси проживання, то цього для банку загалом достатньо, щоб вважати особу резидентом тієї країни і не включати до системи звітування.

До речі, що таке «Документальний Доказ», визначено стандартом так:

«6. Термін «Документальний Доказ» включає будь-що з такого:

а) сертифікат (довідка) резидентства, виданий уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом) у тій юрисдикції, резидентом якої є особа (отримувач платежу) згідно з її заявою.

b) стосовно фізичної особи − будь-яке чинне посвідчення особи, видане уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом), в якому вказано повне ім’я особи та яке зазвичай використовується з метою ідентифікації особи.

c) стосовно Організації − будь-який офіційний документ, виданий уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом), в якому вказано назву Організації та адресу її головного офісу в юрисдикції, резидентом якої є Організація за її заявою, або в якій вона зареєстрована чи створена.

d) будь-який перевірений аудитором фінансовий звіт, кредитний звіт третьої особи, підтвердження реєстрації банкрутства або звіт регулятора ринку цінних паперів».

І навіть за відсутності такого документального підтвердження адреси проживання у тій країні, наступні кроки за стандартом часто-густо залишають шанси для власника рахунка не бути визнаним «підзвітним».

Тож побачимо на практиці, хто з Рахунками з Низькою Вартістю (до мільйона доларів США) попаде зрештою під «гребінець» цього обміну інформацією, особливо, якщо така особа зазначила себе при відкритті рахунку як резидент іншої країни.

3.

Однак те, що Ви вважаєте себе резидентом іншої країни, а для України – податковим нерезидентом, ще не значить, що податківці дотримуються такої самої думки.

Здебільшого податківці стверджують, що якщо Ви не пройшли належним чином процедуру виїзду на постійне місце проживання за кордон, то Ви залишаєтесь податковим резидентом України, хоч і знаходитесь безвиїзно там (чи правильніше сказати «безв’їзно» в Україну?) вже кілька років. Із цим можна посперечатися, однак складнощі дійсно є.

І процедури, пов’язані із CRS, а також положення Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які були запровадженні минулоріч для їх забезпечення, додають складнощів.

Так, якщо в особи є банківський рахунок в Україні, і особа набула податкової резидентності іншої країни, то така особа має повідомити про це банк в Україні, в якому тримає рахунок:

«39^-3.2.2.1. Власники рахунків зобов’язані протягом 30 календарних днів повідомити фінансовому агенту про зміну свого статусу податкового резидентства для цілей Загального стандарту звітності CRS та/або їх статусу для цілей Угоди FATCA та/або про зміну відповідного статусу контролюючої особи».

А якщо такого повідомлення не було, то податківці можуть потенційно у подальшому посилатися на цей факт, як на імпліцитне підтвердження самовизнання особою, що вона залишалася податковим резидентом України.

А тому на неї поширювалися всі вимоги, покладені на резидентів, зокрема щодо звітності по КІК. А інформація по КІК теж може надходити в рамках автоматичного обміну інформацією за CRS (про що, до речі, згадка в таблиці вище від Мінфіну в рядку «Рахунки організацій»). Про це (а також, яка власне інформація має надходити взагалі в рамках автоматичного обміну за цим стандартом) – далі.

...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Прокоментувати