Україна націлена на імплементацію правил BEPS в частині ТЦУ
26 березня 2019 року на засіданні Комітету АПУ з податкового та митного права порушили тему «Що BEPS прийдешній нам готує?».
Тетяна Лисовець, Голова комітету з податкового та митного права, старший партнер АО «АК«Соколовський і партнери», традиційно привітала учасників, оголосила порядок денний та закликала до жвавої дискусії.
Головна тема заходу була присвячена BEPS або ж Base erosion and Profit Shifting — розмиванню оподаткуваної бази й виведенню прибутку з-під оподаткування.
Андрій Реун, партнер, керівник податкової практики ЮФ «EVRIS», запевнив, що BEPS як «покращення» в сфері трансфертного ціноутворення: «Існує план дій BEPS, який включає в себе 15 кроків, що охоплюють різні сфери протидії агресивному податковому плануванню. Саме 15-м кроком є Multilateral Instrument (MLI) — це багатосторонній інструмент, що розроблений ОЕСР для швидкого внесення змін до угод про уникнення подвійного оподаткування».
За словами пана Андрія, з презентацією якого можна ознайомитися тут, MLI набуде чинності після спливу трьох місяці після дати здачі документів про ратифікацію на зберігання ОЕСР.
«Щодо BEPS та трансфертного ціноутворення (ТЦ). Стратегічний план ДФС — розширення бази оподаткування, а механізм контролю за ТЦ — один із дієвих механізмів. Тому Україна націлена на імплементацію правил BEPS також в частині трансфертного ціноутворення» — зауважив Андрій Реун.
Юлія Федосюк, координатор практик податкового та корпоративного права ЮК «ASA GROUP», розповіла про багатосторонню конвенцію MLI, а саме про її майбутнє: «Ця конвенція про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування — інструмент, що дає змогу крахнам-підписантам одночасно внести зміни до всіх або деяких угод про уникнення подвійного оподаткування (презентація спікера за посиланням)».
Світлана Мусієнко, партнер Sayenko Kharenko, розглянула перспективи правового регулювання в Україні у відповідності до плану BEPS. Що таке контрольовані іноземні компанії, як працює режим КІК, критерії його визнання — про це та більше читайте у презентації пані Світлани тут.
Едуард Голодницький, адвокат, CEO legaltech проекту Firm24, назва ТОР 5 BEPS-ризиків в 2019 році в міжнародному податковому структуруванні. Повний перелік ризиків та їхній детальний опис за посиланням.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток
Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети)
Зміни в ПКУ щодо КІК – що нового з 01 липня 2024 року? Штрафи скасовано чи призупинено?
Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл»)
Активні пасивні доходи КІК
Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн