+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Активні пасивні доходи КІК

автор: Олена Букуєва

14 березня, 2024 Ексклюзив

У зв’язку з наближенням граничних строків звітування по контрольованих іноземних компаніях (далі – КІК) все більше платників, яких безпосередньо зачіпають такі правила, намагаються застосувати їх на практиці при підготовці проекту звіту КІК, зокрема, і в частині визначення підстав для звільнення скоригованого прибутку КІК від оподаткування.


У цьому матеріалі пропонуємо зупинитися на такому критерії звільнення скоригованого прибутку КІК від оподаткування, як отримання КІК переважно пасивних доходів (більше 50 %), які є активними, за умов наявності між Україною та юрисдикцією КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.


Зокрема, йдеться про застосування звільнення до таких доходів, як дивіденди та проценти, які досить часто використовувалися для структурування доходів резидентів України через іноземні компанії у низькоподаткових юрисдикціях чи юрисдикціях, які пропонують більш сприятливі умови оподаткування.


Так, пп. 39-2.4.1 ПКУ передбачає звільнення від оподаткування скоригованого прибутку КІК за наступних умов:


«39-2.4.1. Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:


а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та


б) виконується будь-яка з таких умов:


контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п'ять відсоткових пунктів, або


частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.


У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:


фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;


має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).


Для цілей цієї статті ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків».


Як бачимо, для цього ПКУ встановлює наступні умови для застосування звільнення скоригованого прибутку КІК: (1) наявність між Україною та юрисдикцією КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією; (2) фактичне виконання КІК суттєвих функцій, несення ризиків та використання активів в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів; та (3) наявність у КІК необхідних ресурсів для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).


Якщо з наявністю чинного договору все більш-менш зрозуміло, то щодо критеріїв (2) та (3) такої чіткої визначеності немає.


Тут також слід звернути увагу, що наведена норма, на жаль, не визначає, на кого саме (на платника податків чи на контролюючий орган) покладено обов’язок доводити, що пасивні доходи є чи не є активними. Для порівняння, на контролюючий орган покладено обов’язок доводити, що фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою (пп. 39-2.1.6), або що операція не відповідає діловій меті (пп. 140.5.5-1 ПКУ). І це дає додаткові можливості для захисту у разі виникнення спору з податковими органами.


У цьому ж випадку такого немає. А отже, є очікування, що при застосуванні звільнення до скоригованого прибутку КІК, який складається з пасивних доходів, кваліфікованих платником податків як активних, перевіряючі особливо розбиратися не будуть та розглядатимуть такі доходи скоріше як пасивні.


Тому, подаючи звіт із відміткою про звільнення від оподаткування доходів КІК як активних, платник податків вже повинен мати вибудовану позицію захисту цієї відмітки у звіті КІК щодо доходів, які за визначенням є пасивними.


Зрозуміло, що усталеної практики у застосуванні згаданих положень наразі немає. З деяких джерел розуміємо, що вже готується узагальнююча податкова консультація із цих питань.


Із доступного проекту узагальнюючої податкової консультації вбачається, що, намагаючись визначити, ДПС проводить аналогію із визначенням статусу отримувача доходу як бенефіціарного власника для цілей оподаткування доходів нерезидентів, а в частині ризиків посилається на пп. 39.2.2.5 ПКУ, що стосується визначення ризиків сторін контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ). Також пропонується, за бажанням платника, підготовка звіту з аналізом функцій, активів та ризиків КІК або самостійно платником, або із залученням професійних експертів.


Втім, наразі невідомо, коли буде опублікована згадана узагальнююча податкова консультація і в якому остаточному вигляді, якщо це взагалі відбудеться, та чи дійсно платники податків отримають практичну інформацію для підготовки звіту.


Отже, пропонуємо розглянути можливі орієнтири, виходячи з яких можна вибудовувати стратегію захисту активних пасивних доходів із розрахунком на те, що очікувано відповідні спори все ж будуть виникати між контролюючими органами та платниками податків.


1.


З наведеного вище пп. 39-2.4.1 ПКУ вбачається, що тут законодавець дійсно використав формулювання, подібні до формулювань у ст. 39 ПКУ (зокрема, пп. 39.2.2.2, 39.2.2.4, 39.2.2.5), які передбачають здійснення так званого функціонального аналізу операцій для цілей застосування правил ТЦУ. Формулювання також перекликаються з тими, що використані для визначення статусу бенефіціарного власника доходу.


Тому можна припустити, що для цілей КІК може йтися про застосування певної аналогії із функціональним аналізом операцій, які здійснюються КІК та призводять до отримання нею відповідних видів доходів.


Відзначимо, що підхід до визначення, в якому випадку пасивні доходи КІК є активними, що базується на функціональному аналізі, підтверджується і на міжнародному рівні.


Зокрема, застосування функціонального аналізу в рамках поточного формулювання пп. 39-2.4.1 п. 39-2.4 ст. 39-2 ПКУ підтверджується у звіті МВФ за листопад 2020 року. За позицією МВФ такий підхід визначення того, чи є доходи активними, є невірним (кращим підходом було б визначення конкретних випадків, коли пасивний дохід вважається активним, див. п. 125-126 Звіту), але МВФ відзначає, що саме цей підхід і передбачений чинною редакцією розглядуваного пункту.


...

 

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Перегляди 158

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

І. Перебування за кордоном – як підстава для фактичного звільнення фізосіб на цей час від обов’язку подавати декларацію в Україні
ІІ. Перебування за кордоном – як підстава принаймні для відтермінування подання звіту про КІК
ІІІ. Підстави не подавати звіт про КІК навіть при перебуванні в Україні
20 лютого, 2024    771

Законопроект № 4065 – яких змін очікувати? 05 листопада, 2020    2598

Чому закон № 1210 потребує вето 21 лютого, 2020    4387

Постійні представництва та трансфертне ціноутворення: що потрібно знати? 29 травня, 2019    4019

Україна націлена на імплементацію правил BEPS в частині ТЦУ 29 березня, 2019    2586

Розширення контролю ТЦУ на постійні представництва нерезидентів 10 травня, 2018    1193

Оподаткування іноземних компаній. Перспективи в Україні 22 грудня, 2016    3569

Електронний кабінет і податок на виведений капітал: кому це треба і навіщо? 17 червня, 2016    22467

Прокоментувати