Аналітика

20 грудня 2016 р. Верховна Рада України в цілому прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (відповідний проект під реєстр. № 5368, далі – «Закон»).

Остаточний текст закону ще невідомий, але певні висновки вже можна зробити виходячи з розміщених на сайті ВРУ документів до другого читання та змін, анонсованих на сайті голови Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики пані Ніни Петрівни Южаніної. Після появи офіційного тексту матеріал може бути уточнено.

Закон передбачає наступні основні зміни в ТЦУ з наступного року.

Новації у критеріях визнання операцій контрольованими:

• контрольованими визнаватимуться операції з нерезидентами, що не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) в державах реєстрації/податкової резиденції. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав затверджуватиметься КМУ. Ціллю таких змін є протидія використанню схем із застосуванням «фіскально-прозорих» осіб, на кшталт британських партнерств з обмеженою відповідальністю (limited liability partnership);
• доповнено критерії віднесення держав (територій) до переліку КМУ, а саме додано 3-й критерій: держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією. Тобто очікуємо зміни в переліку КМУ на 2017-й рік – швидше за все, його розширення з поверненням певних країн, виключених з нього раніше;
• нарешті, збільшили вартісні критерії визнання операцій контрольованими. 50 млн грн доходу на рік та розмір операції у 5 млн грн збільшили відповідно до 150 млн грн та 10 млн грн. Зміни, звичайно, правильні і необхідні.

Зміни у вартісному критерії визнання операцій контрольованими

Уточнення щодо застосування спеціальних правил до біржових товарів:

• уточнили правила про застосування біржових котирувань у випадку форвардних та ф’ючерсних контрактів. Хоча є певні нюанси: наприклад, не зрозуміло, де можна побачити котирування «форвардних контрактів» (які є позабіржовими за визначенням), але напрям уточнень загалом зрозумілий. Зокрема, передбачається уточнення, що для форвардних контрактів використовуються котирування за декаду, що передує даті укладання контракту. При цьому про дату укладання треба буде повідомляти фіскальний орган за встановленою (електронною) формою.

Детальніше про проблеми застосування цього механізму читайте в нашому матеріалі за посиланням.
У нас є великі сумніви в тому, що пропоновані зміни є достатніми для вирішення проблемних моментів, характерних для вказаного механізму.

Зміни щодо застосування методів ТЦУ:

• під час проведення економічного аналізу прямо передбачена можливість використання фінансової інформації співставних осіб, а не лише щодо співставних операцій, як було раніше. Передбачено можливість застосування послідовності років для визначення діапазону рентабельності.
• прописано умови застосування зіставних осіб у вибірці:

• • зіставлення діяльності визначається з урахуванням видів економічної діяльності згідно з кодом КВЕД;
  • зіставна юридична особа повинна не мати збитків більш ніж в одному звітному періоді з періодів, які використовуються для розрахунку відповідних фінансових показників;
  • зіставна юридична особа не володіє прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою такої участі більше 20 відсотків або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі більше 20 відсотків.

Можемо констатувати, що на рівні закону закріплено алгоритм, який переважно застосовується на практиці. І цей крок можемо тільки вітати, оскільки він робить правила гри зрозумілішими.

Зміна граничної дати подання Звіту про КО:

• законом переноситься гранична дата подання Звіту про КО.

Зміни в переліку інформації, яка зазначається в Документації з ТЦУ:

Доповнено перелік обов’язкової до зазначення в Документації інформації. Зокрема, на додаток до вже існуючого переліку інформації платник податків має надати:

1) інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

2) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури (раніше мова йшла про організаційну структуру групи);

3) опис економічних умов діяльності платника, аналіз відповідних ринків товарів, на яких провадить свою діяльність платник податків, основних конкурентів (на практиці така інформація також давалася в Документації, однак в переліку ПКУ її не було);

4) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника;

5) на додаток мають надаватися копії договорів, якими оформлюються КО (а не лише їх опис, як було раніше).

Також передбачені особливості для випадку, коли платник здійснює постачання (продаж) товарів чи послуг декільком особам (при цьому, як розуміємо, мова йде не виключно про пов’язаних осіб). В такому разі платник при розрахунку показника рентабельності має надати «опис алгоритму розподілу витрат, які враховуються при розрахунку показника рентабельності», який включає економічне обґрунтування вибору такого алгоритму, методику його застосування і, власне, самі розрахунки.

Зміни щодо джерел інформації:

• розширено (уточнено) перелік джерел інформації про «зовнішні» зіставні операції:
  • будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;
  • інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб за умови, що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;
  • інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Останній пункт викликає запитання, оскільки така інформація буде ексклюзивно у фіскальних органів, а тому на етапі обґрунтування ціни не може бути врахована й адресована платником податків.

Новації, які стосуються штрафних санкцій у сфері ТЦУ:

У зв’язку з цим в ст. 39 ПКУ також чітко визначили, що днем виявлення контролюючим органом фактів проведення платником КО, звіт про які не подано, є дата складання акта документальної перевірки, в якому зафіксовано такий факт.

Зміни щодо механізму самостійного коригування:

• уточнено механізм самостійного коригування – прописано, що у випадку самостійного коригування платник податків в залежності від ситуації коригує податкові зобов’язання до відповідно максимального чи мінімального значення діапазону цін (рентабельності). Іншими словами, якщо за результатами аналізу виявили, що в діапазон не попали і, відповідно, треба збільшити доходи чи зменшити витрати, то при самостійному котируванні негативний ефект для платника буде меншим. Адже при коригуванні за наслідками перевірки коригування здійснюватиметься до медіани діапазону, тобто виходячи з «середніх», а не «граничних» значень.

Цей крок вважаємо правильним і таким, що стимулює самостійне коригування у випадку об’єктивного висновку про недотримання принципу «витягнутої руки».

Оцінка змін 

Приємно відзначити, що зміни носять здебільшого позитивний характер для сумлінних платників податків й роблять правила більш практичними та зрозумілими. Хоча треба констатувати й наявність певних спірних моментів, як от доповнення джерел інформації інформацією одержаною контролюючим органом в межах процедур обміну інформацією.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2016

Прокоментувати