+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Виїзд чоловіків за кордон в умовах воєнного стану – деякі практичні аспекти

автори: Ярослава Івасюк, Олена Мазурець

07 Грудня, 2023 Ексклюзив

Дія воєнного стану та загальна мобілізація зумовлює обмеження конституційного права громадян України на вільне залишення території України. Водночас нормативно-правова база, якою фактично встановлена заборона виїзду за кордон чоловікам у віці з 18 до 60 років в умовах воєнного стану, містить неузгодженості та прогалини.


У цій статті ми розглянемо, для якої категорії чоловіків наразі відсутня заборона виїзду за кордон? Які документи для цього потрібні? Якою є судова практика у справах про оскарження відмови у перетинанні державного кордону чоловіками? Також ми зупинимось детальніше на питанні виїзду заброньованих працівників з огляду на його актуальність для бізнесу.


І. Категорії чоловіків, яким дозволяється перетинати державний кордон у період воєнного стану


Насамперед пропонуємо розглянути, яким категоріям чоловіків дозволяється перетинати державний кордон у період воєнного стану та які підтверджуючі документи необхідно мати для цього.


Перелік, наведений нижче, сформований на роз’ясненнях Держприкордонслужби, а також таких нормативно-правових актах:


  • Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 р.;

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 27.01.1995 р. № 57 (далі – Правила);



  • Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р.


Законодавство в розглядуваному питанні постійно змінюється, а тому рекомендуємо перед виїздом за кордон перевіряти чинні норми, а також інформацію, що міститься на сайті Держприкордонслужби. Окрім закордонного паспорта, потрібно мати:












































































































Категорія1Підтверджуючі документи2
чоловіки, які мають інвалідність І, ІІ, ІІІ групидокументи, що підтверджують інвалідність (далі – документи, що підтверджують інвалідність): посвідчення, яке підтверджує відповідний статус (на практиці не існує), або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
чоловіки, які мають дружину з інвалідністю і супроводжують таку дружину для виїзду за межі України*документи (або їх нотаріально засвідчені копії), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність;
чоловіки, які мають одного зі своїх батьків чи батьків дружини із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного з таких батьків для виїзду за межі України*документи (або їх нотаріально засвідчені копії), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, та документи, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) батьків чи батьків дружини), або здійснення догляду підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду, або документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд;
чоловіки, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України*документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документи, що підтверджують інвалідність, та акт встановлення факту здійснення догляду;
батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років*свідоцтво про народження дитини або документи, що підтверджують повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю, та посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, або довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, або медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років (або їх нотаріально засвідчені копії);
батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи*свідоцтво про народження та документи, що підтверджують інвалідність (або їх нотаріально засвідчені копії);
діди, повнолітні брати, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізаціїдокументи, що підтверджують, що особа не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та документи, що підтверджують родинні зв’язки (або їх нотаріально засвідчені копії); та довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, або медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років (або їх нотаріально засвідчені копії);
чоловіки, які потребують постійного догляду*у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (його батько, діти, у тому числі усиновлені): документи, що підтверджують родинні зв’язки, та висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу у постійному сторонньому догляді; у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд: документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу у постійному сторонньому догляді та акт встановлення факту здійснення догляду;
опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таку особу для виїзду за межі України*рішення про призначення опікуна над такою особою; коли опікуна не призначено, один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (батько, чоловік, діти, у тому числі усиновлені, рідний брат, дід з боку матері і з боку батька, онук): документи, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (або їх нотаріально засвідчені копії);
особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах догляду, – у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщуєнаказ директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документи, що підтверджують інвалідність;
супровід батьками, опікунами, піклувальниками, одним з прийомних батьків, батьками-вихователями, дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги*документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, та довідка про отримання державної допомоги на дитину, та документи, що підтверджують родинні зв’язки або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину;
водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення Українирішення Мінінфраструктури або обласних, Київської міської військової адміністрації про виїзд за межі України та наявність інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека;
водії транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом**наявність інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека (на підставі заявки ліцензіата);
чоловіки із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалі у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у зв’язку із виїздом на лікуваннявисновок про необхідність направлення на лікування за кордон та лист МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном;
чоловіки, які виключені з військового облікудокументи, що підтверджують інвалідність, або документи, що підтверджують зняття з військового обліку на підставі рішення ВЛК про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку;
чоловіки, які тимчасово непридатні до військової службидокументи, що підтверджують інвалідність, або документи, що підтверджують відповідно до висновку ВЛК тимчасову непридатність до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням ВЛК);
чоловіки, які виїхали до інших держав на постійне місце проживаннядля осіб, які виїжджають вперше: штамп про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання (Постійне проживання (країна) / печатка «Оформлено виїзд на постійне проживання» (назва країни та дата); для осіб, які постійно проживають за кордоном: штамп про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання та відмітка (штамп) про взяття на постійний консульський облік у закордонній дипломатичній установі України або перебування такого громадянина на постійному консульському обліку підтверджується довідкою про перебування на консульському обліку, відмітка в паспортному документі «Постійне проживання в «____________» / печатка «Оформлено виїзд на постійне проживання» / «Постійне проживання (країна) / «Прийнятий на консульський облік»;
чоловіки, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний часвитяг з наказу Міністерства економіки та документи про відрядження такої особи за кордон;
чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 роківсвідоцтво про народження дітей (трьох і більше) та посвідчення батька багатодітної сім’ї, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або свідоцтво про смерть одного із батьків дитини, або рішення суду про відібрання дитини у одного із батьків без позбавлення батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти зниклим, або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим; (Чоловік може перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копій. Якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною (дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей) (наприклад, рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідка з державної виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, розміру сплати таких аліментів тощо).
чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 роківсвідоцтво  про народження дитини (дітей) та свідоцтво про смерть матері дитини, або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав, або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою, або рішення суду про оголошення матері померлою;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років **паспорт громадянина України або свідоцтво про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) або документи, що містять відомості про особу, та письмове погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей, та документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, рішення органу опіки та піклування, посвідчення – до 2005 року);
чоловіки, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, а також батьками своїми чи дружини **документи, що підтверджують родинні зв’язки, та висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про постійний догляд;
чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і дружину, яка проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»**свідоцтво про народження дитини (дітей) та свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей), та документи, що підтверджують проходження дружиною одного із видів військової служби;
чоловіки, чиї близькі родичі (дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції (встановлений вичерпний перелік категорій осіб)**документи, що підтверджують родинні зв’язки, та документи, що підтверджують загибель або пропажу безвісти під час проведення антитерористичної операції для встановленого переліку осіб;
чоловіки, чиї близькі родичі (дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану**документи, що підтверджують родинні зв’язки, та документи, що підтверджують загибель або пропажу безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. (На практиці це свідоцтво про смерть, сповіщення сім’ї про загибель / про зникнення безвісти.)

* У випадку, якщо особа з інвалідністю перебуває за кордоном, виїзд може здійснюватися самостійно без такої особи на підставі довідки про перебування особи з інвалідністю на консульському обліку.

** З якихось причин зазначена категорія не відображена на сайті Держприкордонслужби, проте ця категорія не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а тому може виїжджати за кордон під час дії воєнного стану.

ІІ. Відмова у перетині державного кордону

Від початку повномасштабного вторгнення спостерігається значна кількість відмов службових осіб Держприкордонслужби у перетині державного кордону. Далі пропонуємо розглянути процедурні аспекти такої відмови, а також відповідну судову практику, яка наразі формується.

Рішення про відмову у перетині державного кордону

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» (далі – Закон) громадянину України відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону (далі – рішення про відмову) із зазначенням причин відмови.

Таке рішення набирає чинності невідкладно та оформлюється у двох примірниках, один з яких видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення (у разі відмови підписання, про це складається акт).

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону громадянин може оскаржити рішення про відмову в адміністративному (шляхом звернення до Держприкордонслужби вищого рівня) або у судовому порядку (шляхом подачі позовної заяви до окружного адміністративного суду) протягом 1 місяця з дня прийняття такого рішення. Оскарження рішення про відмову не зупиняє його дії.

Форма рішення про відмову в перетинанні державного кордону України затверджена наказом МВС України від 05.06.2023 р. № 457.

Важливо наголосити, що рішення про відмову повинне містити підставу його прийняття та обґрунтування невідповідності наданих документів вимогам чинного законодавства. З аналізу судової практики бачимо, що не завжди рішення про відмову відповідає такій вимозі. Далі наведемо приклад релевантної судової практики.

Одеський окружний адміністративний суд у рішенні від 22.08.2023 р. у справі  № 420/16177/22 встановив, що рішення про відмову повинне містити мотиви такої відмови та розкривати її зміст, тобто бути обґрунтованим:

«Крім того, суд вважає прийнятними доводи позивача, що рішення не містить таких мотивів наданої відмови, оскільки у ньому зокрема не міститься перелік документів, які не були надані позивачем уповноваженій особі при спробі перетнути державний кордон України 23.10.2022 року. У той же час, посилання у спірному рішенні лише на законодавство України не є достатнім, оскільки не розкриває змісту наданої відмови, а відтак унеможливлює перевірити оскаржуване рішення на відповідність критеріям, передбачених статтею 2 КАС України, зокрема, у цьому рішенні відсутнє як посилання, так і обґрунтування оскаржуваної відмови згідно ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Такі аргументи з`явилися лише у відзиві на позов.


Суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.


Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 160/8111/20».


Неефективний судовий захист

Далі пропонуємо розглянути питання оскарження рішення про відмову в судовому порядку.

Основною проблемою в оскарженні рішення про відмову є те, що навіть виграш в суді не гарантує особі безперешкодний перетин кордону надалі. У результаті розгляду справи суд винесе рішення про визнання протиправним та скасування рішення про відмову, але навіть маючи таке рішення на руках, громадянин може отримати нове рішення про відмову при черговій спробі перетину кордону (навіть на тому ж самому пропускному пункті). І така ситуація може тривати вічно.

Зазначимо, що раніше ми знаходили рішення суду, які були направлені на захист громадянина від такої ситуації. Так, суд задовольняв таку позовну вимогу, як «зобов'язати не чинити перешкод в перетині державного кордону України». Проте зараз на рівні апеляції вже сформована судова практика, яка свідчить про те, що така позовна вимога не підлягає задоволенню.

Суди роблять висновок про те, що виключною компетенцією органів Держприкордонслужби є прийняття рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на перетин кордону, а тому резолютивна частина судового рішення не може містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку органів Держприкордонслужби та зобов'язання їх до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Отже, в межах компетенції суд може виключно визнати протиправним та скасувати рішення про відмову.

З приводу цього висловився Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13.06.2023 р. у справі № 320/10801/22:

«З огляду на зазначене, прийняття рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на перетин державного кордону належить до виключної компетенції органів Державної прикордонної служби України та приймається в кожному конкретному випадку за наслідками вивчення наданих особою до перевірки документів з урахуванням чинних на момент прийняття такого рішення правил перетину кордону.


На переконання колегії суддів, прийняття рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на перетин державного кордону належить до виключної компетенції органів.


При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх підстав, визначених законодавцем, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки, у такому разі це не входить до предмету цієї судової справи.


Крім того, колегія суддів враховує, що рішення не може містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідачів та зобов'язання їх до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.


Також, слід зазначити, що позивач не позбавлений права звернутися до іншого пункту пропуску для перетину кордону з метою виїзду за межі України».


Також суди наголошують: «оскаржуване рішення про заборону виїзду є разовим і при пред'явленні повного пакету документів, які надають право на виїзд з України, оскаржуване рішення жодним чином не створить перешкод для перетину кордону України за наявності на це законних підстав».

Вимушені констатувати, що в розглядуваному питанні відсутній ефективний судовий захист. Визнаючи протиправним та скасовуючи рішення про відмову, суди не усувають потенційної перешкоди для громадянина у перетині державного кордону надалі.

Найтиповіші підстави для відмови у перетині кордону

Далі пропонуємо розглянути, яких помилок допускають громадяни при перетині кордону, на прикладах із судової практики щодо оскарження рішень про відмову.




















Відсутність підстав виїзду за кордон


Відсутність підтверджуючих документів, які надають право на перетин кордонуВиключення з військового обліку не означає наявність права на перетин державного кордону
Була поширеною практика, коли вже після зміни законодавства  студенти намагались виїхати за кордон, що зараз не є можливим. Аналогічно помилковою є думка, що військовий квиток з відміткою про надання відстрочки від призову на 6 місяців є достатнім підтверджуючим документом для перетину державного кордону.Частіше за все зустрічаються спори, пов’язані з підтвердженням факту інвалідності або самостійного виховання дитини (дітей) чи виїзду за кордон на постійне проживання.Громадяни, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та виключені з військового обліку, не мають права на перетин державного кордону. Також військово-обліковий документ з відміткою про виключення з військового обліку не є достатньою підставою для перетину державного кордону.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 р. у справі № 400/7830/23: «Отже, на момент виникнення спірних правовідносин (тобто, прийняття оскаржуваного рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України від 10.06.2023 №1570) особи, визначені в абзаці другому частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ (а саме: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти) не мали права на перетин державного кордону , позаяк таке право у встановленому законодавством порядку тимчасово обмежене в умовах воєнного стану. Суд також відхиляє покликання позивача на довідку Вознесенського районного ТЦК та СП №3736 від 29.05.2023 для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, оскільки така довідка у даному випадку не є документом, що підтверджує правову підставу для виїзду за кордон. Суд наголошує на тому, що сама по собі наявність у особи права на відстрочку від призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації (в т.ч. у зв`язку із здобуттям вищої освіти за кордоном) не зумовлює виникнення у такої особи безумовного права на виїзд за межі України, оскільки право на перетин державного кордону військовозобов`язаними, які не підлягають призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, також може бути тимчасово обмежене в умовах воєнного стану». Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 р. у справі № 380/11478/23: «Зокрема, суд апеляційної інстанції зауважує, що військовий квиток з відміткою про надання відстрочки від призову по мобілізації на 6 місяців як документ засвідчує виключно питання військового обліку особи і сам по собі він не є достатнім підтверджуючим документом для перетину державного кордону позивачем в умовах воєнного стану. … Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що позивач помилково тлумачить норми законодавства, що регулюють порядок перетинання державного кордону громадянами України, і помилково пов`язує наявність права на перетин кордону з наданням відстрочки від призову по мобілізації на 6 місяців».Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 р. у справі № 260/4021/22: «Колегія суддів зазначає, що розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітніх дітей не підтверджує факту самостійності виховання дитини одним із батьків, оскільки нормами СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, які тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч.1 ст.14, ч.1 ст.15 СК України). Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем під час здійснення перетину кордону не було надано представнику прикордонної служби документів, які б свідчили про встановлення певного юридичного факту (свідоцтва про смерть) чи рішення суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім), які підтверджують те, що права та обов`язки у даному випадку матері щодо дитини є припиненими і свідчать про те, що позивач здійснює самостійне виховання дитини віком до 18 років». Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 р. у справі № 520/8138/23: «Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не підпадає під категорію осіб які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації як військовозобов`язані за підставою «жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років», оскільки одній його дитині виповнився 21 рік, а будь-яких військово-облікових документів, які би свідчили, що він звільнений від призову за цією підставою позивач не надав». Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022 р. у справі № 260/1639/22: «Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем при перетині кордону не було надано документів, які підтверджували підставу для виїзду за кордон, а саме не надано паспортний документ із штампом про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання. В той же час, посвідка на постійне проживання сама по собі не є достатнім підтверджуючим документом для перетину державного кордону». Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 р. у справі № 420/4091/23: «Слід зазначити, що довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією було виключено з переліку документів, який підтверджує інвалідність постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 №1212 «Про внесення зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України». За такого правового регулювання, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що при перетинанні 02.11.2022 державного кордону, громадянин ОСОБА_1 не надав підтверджуючий документ, що його мати є інвалідом 1 групи, а довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією не є тим документом, який підтверджує інвалідність».Постанова Касаційного адміністративного суду від 09.03.2023 р. у справі № 600/2520/22-а: «Однак, факт зняття з військового обліку на підставі пп. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не є підставою (у передбачених законом випадках) для виїзду за кордон у період введення на території України воєнного стану. Водночас Верховний Суд зауважує, що військовий квиток з відміткою про зняття з обліку як документ засвідчує виключно питання військового обліку особи і сам по собі він не є достатнім підтверджуючим документом для перетину державного кордону позивачем в умовах воєнного стану»Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 р. у справі № 420/8150/23: «Позивач помилково тлумачить норми законодавства, що регулюють порядок перетинання державного кордону громадянами України, і помилково пов`язує наявність права на перетин кордону з виключенням з військового обліку. Крім того, Верховний Суд у постанові від 09.03.2023 у справі № 600/2520/22-а вказав на помилковість висновків про пов`язаність права на перетин кордону з виключенням особи з військового обліку. Доводи позивача про те, що він не відноситься до категорії військовозобов`язаних чи призовників, не перебуває в запасі, а тому не може бути обмежений в праві перетину кордону під час запровадженого воєнного стану, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що законодавством чітко визначено категорії осіб, які мають право на перетин державного кордону України у період введення на території України воєнного стану та досягли 16-річного віку, а оскільки будь-якого документа, що підтверджує його належність до однієї з цих категорій позивач не надав, то і права на перетин кордону він не має».

ІІІ. Перетин кордону заброньованими працівниками


Заброньовані працівники належать до категорії осіб, яким надано право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

...

 

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Перегляди 823

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Виїзд чоловіків за кордон: оформлена відстрочка, як підстава для перетину кордону 04 листопадаа, 2024    181

Бронювання працівників через Портал Дія: з якими проблемами вже стикнувся бізнес 07 Серпня, 2024    747

Бронювання через Портал Дія 18 Липня, 2024    391

Чому та коли можлива мобілізація чоловіків до 25 років 12 Липня, 2024    896

Зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних 19 Червня, 2024    1004

Обов’язок уточнення військово-облікових даних з 18.05.2024 р. 17 Травня, 2024    2385

Мобілізація засуджених, осіб із судимістю, підозрюваних та обвинувачених 17 Травня, 2024    3131

Нові правила мобілізації: Закон прийнято 11 Квітня, 2024    2529

Запровадження електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста 04 Квітня, 2024    753

Військовий облік, мобілізація та проходження військової служби по-новому: чого очікувати? 08 Лютого, 2024    1546

Оформлена відстрочка як обов’язкова передумова для перетину кордону чоловіками під час воєнного стану 07 Лютого, 2024    948

Виїзд чоловіків за кордон в умовах воєнного стану – чи є заборона? 15 Серпня, 2022    19161

Прокоментувати