Аналітика

Початок воєнної агресії Росії проти України, безперечно, зупинив роботу судової системи України, принаймні на декілька днів майже по всій Україні. Проте станом на 70-й день війни варто зазначити, що здійснення правосуддя в Україні здебільшого відновлене у тій чи іншій формі, окрім судів, що перебувають на тимчасово окупованій території або які постраждали під час проведення бойових дій.

Згідно з даними Державної судової адміністрації України станом на 02.05.2022 р. не здійснюють правосуддя 136 апеляційних та місцевих судів, більшість з яких розташовані на тимчасово окупованій території. Пошкодженими повністю або зруйнованими є 51 суд.

Інші суди загальної юрисдикції або працюють в особливому режимі, встановленому, виходячи із ступеня загрози для життя та здоров’я колективів судів та відвідувачів, або здійснюють правосуддя у штатному режимі. Про це вже неодноразово зазначалось як у розгорнутих інтерв’ю Голови Верховного Суду Всеволода Князєва, так і Державною судовою адміністрацією України на офіційній веб-сторінці.

Якщо питання розгляду цивільних, господарських та адміністративних справ може розглядатись як таке, що «не на часі», то питання здійснення кримінального провадження – актуальне як ніколи. Як мінімум, з мотиву необхідності забезпечення невідворотності кримінального покарання, затримання осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, та вирішення питання про забезпечення нових та вже триваючих кримінальних проваджень.

При цьому, якщо судовий розгляд кримінальних справ у суді можна відкласти, змінити територіальну підсудність справи з метою подальшого розгляду, то, наприклад, із забезпеченням судового контролю у кримінальному провадженні вже дещо важче. Питання, що перебувають на розгляді у того ж слідчого судді, є справами невідкладними у зв’язку з чітко визначеними строками у Кримінальному процесуальному кодексі України (далі – КПК України).

У зв’язку з введенням воєнного стану Верховною Радою України вже неодноразово приймались зміни до КПК України, а саме внесені Законом України від 03.03.2022 р. № 2111-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» та Законом України від 15.03.2022 р. № 2137-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про електронні комунікації" щодо підвищення ефективності досудового розслідування "за гарячими слідами" та протидії кібератакам».

Однак найбільш «тектонічні» зміни щодо порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, зокрема через його спрощення, набрали чинності 01.05.2022 р. – йдеться про набрання чинності Законом України від 14.04.2022 р. № 2201-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану».

Зміни щодо порядку здійснення кримінального провадження направлені насамперед для прискорення прийняття процесуальних рішень (прим. – найперше прокурорами) для забезпечення досудового розслідування, але з урахуванням дотримання балансу прав та свобод людини.

Наразі порядок здійснення кримінального провадження у період воєнного стану встановлено у розділі ІХ-1 «ОСОБЛИВИЙ РЕЖИМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ» КПК України та передбачає наступні особливості:

• початок досудового розслідування – винесення постанови дізнавача, слідчого, прокурора про початок досудового розслідування, за умови, якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• впроваджено можливість створення міжвідомчих слідчих груп;
• можливість фіксації проведення слідчих дій або процесуальних дій за допомогою доступних технічних засобів, з подальшим складанням протоколу щодо проведеної слідчої дії протягом 72 годин після закінчення слідчої дії чи відповідної процесуальної дії;
• за відсутності об’єктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 КПК України, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 1461, 147, 152-1561, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-2552, 258-2585, 260-2631, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину, – відповідні повноваження слідчого судді виконує керівник органу прокуратури;
• можливість проведення обшуку або огляду житла (іншого володіння особи) без залучення понятих. У такому разі – обов’язкова безперервна відеофіксація слідчої дії;
• строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання;

Тобто затримати особу без судового рішення чи постанови прокуратури можна майже на 11 діб. Наскільки доцільними є такі зміни – питання залишається відкритим. Звичайно, умови воєнного стану передбачають обмеження прав та свобод людини, зокрема щодо вільного пересування. Проте 11 діб затримання особи є, очевидно, надмірним строком затримання за відсутності у подальшому мотивів обрання реального запобіжного заходу.

• показання, отримані під час допиту свідка/потерпілого/підозрюваного, можуть бути використані як докази у суді. Умова – хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Тобто достатньо фіксування на програмний диктофон на будь-якому мобільному пристрої;
• передбачена можливість дистанційної участі захисника в окремих слідчих діях;
• покладення на дізнавача, слідчого та прокурора обов'язків із зберігання матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування яких здійснюється в умовах воєнного стану, в електронній формі;
• визначено умови та особливий порядок відновлення матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного часу (ст. 615-1 КПК України);
• встановлено можливість скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу за інших обставин (ведення активних бойових дій на певній території). Не підлягає скасуванню та/або зміні запобіжний захід, застосований у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України та злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 КК України.

Окремо зазначимо, що положення розділу ІХ-1 КПК України розповсюджувались до 08.03.2022 р. не лише на умови воєнного стану, а й, зокрема, на період надзвичайного стану. Тож очевидно, що введені зміни – не останні.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2022

Прокоментувати