Дотримання режиму експортного забезпечення під час митного оформлення: рух проти вітру
У нашому матеріалі «Заблокований експорт, або як податкова отримує контроль над експортом під прикриттям боротьби з неповерненням валютної виручки» ми вже висвітлили перезавантаження експортного забезпечення з податкової точки зору за Законом № 3706-ІХ. Тепер поглянемо на це питання в контексті митного регулювання, яке впроваджене Законом № 3707-ІХ1.
Нагадаємо, що за звичайного експорту спочатку оформлюється експортна митна декларація, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а потім у той же день має бути складена експортна податкова накладна2.
Однак у режимі експортного забезпечення (далі – РЕЗ) спершу складається податкова накладна і лише потім здійснюється митне оформлення експорту з урахуванням особливостей, встановлених новим пунктом 9-35 Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу.
1. Типи митних декларацій на товари у РЕЗ
Поміщення товарів, на які поширюється РЕЗ, у митний режим експорту здійснюється виключно на підставі періодичної (ЕК 10 РР), спрощеної митної декларації (ЕК 10 СД) або митної декларації, заповненої у звичайному порядку (ЕК 10 АА).
Митна декларація може бути оформлена лише на одну податкову накладну, реквізити якої мають бути внесені до такої митної декларації. І навпаки, якщо реквізити податкової накладної вже були внесені до поданої на оформлення митної декларації, такі дані не можуть вказуватися в іншій митній декларації (крім випадків зазначення цих даних у додаткових митних деклараціях до періодичної або спрощеної митних декларацій).
Додаткова митна декларація може закрити лише одну періодичну або спрощену митну декларацію. В одній додатковій митній декларації може бути задекларовано лише одну партію товару.
Для визначення графи митної декларації, до якої потрібно вносити реквізити податкової накладної, будемо очікувати відповідні зміни до Наказу Мінфіну № 651 від 30.05.2012 р3.
2. Кількісні характеристики товару, заявленого до експорту в РЕЗ
Вага товару (нетто), яка заявляється експортером у періодичній, спрощеній або митній декларації, заповненій у звичайному порядку, не може бути більшою, ніж кількісний обсяг товару у податковій накладній, складеній на такий товар.
Якщо існує необхідність збільшити кількість товару, спочатку треба скласти і зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної (далі – РК-1), і лише потім подавати митну декларацію з урахуванням скоригованої кількості4.
Водночас пункт 9-35 Розділу XXI Митного кодексу не встановлює, що за наслідком закриття періодичної або спрощеної митної декларації додатковими митними деклараціями кількісний обсяг товару не може бути меншим, ніж у податковій накладній. Отже, Законом № 3707-ІХ враховано особливості експорту насипного товару, коли враховується відхилення від договірної кількості товару за наслідком його завантаження на судно у порту.
Після оформлення всіх додаткових митних декларацій експортер повинен відкоригувати кількість товару у податковій накладній за фактичним обсягом вивезення шляхом складання та реєстрації розрахунку коригування до такої податкової накладної (далі – РК-2)5.
3. Фактурна вартість товару, заявленого до експорту в РЕЗ
Під час митного оформлення експортер має впевнитися, що заявлена ним у митних деклараціях фактурна вартість товару є не нижчою, ніж вартість, розрахована за мінімально допустимими експортними цінами такого товару, встановленими на дату:
а) подання періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку; та
б) пропуску товару за межі митної території України (у межах декларування товару за додатковою митною декларацією до періодичної або спрощеної митної декларації).
У разі укладання форвардного контракту та за умови, що на дату його укладання були встановлені мінімально допустимі експортні ціни на такий товар, нижньою межею фактурної вартості в обох вищевказаних етапах митного оформлення товару є вартість, розрахована за мінімально допустимими експортними цінами, що діяли на дату укладання форвардного контракту.
За недотримання вищенаведених нижніх меж фактурної вартості товару митний орган відмовляє у митному оформленні такого товару.
Після завершення вивезення договірних обсягів товару експортер повинен привести показники податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації, для чого складається та реєструється РК-2.
Оскільки у митній декларації фактурна вартість товару вказується в іноземній валюті, необхідно здійснити її перерахунок у гривню, для чого використовується офіційний валютний курс, передбачений підпунктом 97.3 пункту 97 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу:
«97.3. Базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів є договірна (контрактна) вартість таких видів товарів, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня реєстрації податкової накладної.
Базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів на підставі форвардного контракту є договірна (контрактна) вартість таких окремих видів товарів, зазначена у такому контракті, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” на дату підписання форвардного контракту за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня підписання такого контракту. У разі якщо на дату підписання форвардного контракту мінімально допустимі експортні ціни не були встановлені, база оподаткування визначається за правилами, визначеними абзацом першим цього підпункту».
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
Примітки:
1«Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану».
2Підпункт «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу.
3«Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа».
4Підпункт «а» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу.
5Підпункт «б» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Заблокований експорт, або як податкова отримує контроль над експортом під прикриттям боротьби з неповерненням валютної виручки
877
Повторна криміналізація контрабанди товарів: добре забуте старе
1276
Чергові митні новели в умовах воєнного стану. Призупинення стягнення митних платежів та митне оформлення за спрощеною процедурою
3513
Обмеження щодо експорту харчової продукції з України, введені під час дії воєнного стану
4252
Спрощення оформлення митних вантажів в умовах воєнного стану
2410
Спори щодо класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД: актуальна судова практика, що може стати у нагоді при «запеклій боротьбі» з митним органом
1466
Спори щодо митної вартості: огляд свіжих рішень Верховного Суду
2238
Податкові пільги для нових значних інвестицій
3972
ЗДП (загальна декларація прибуття) підкралась непомітно
8471
Авторизовані економічні оператори (АЕО): хто може отримати цей статус?
2528
В Україні з 01 січня 2020 р. змінено Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток та/або не є податковими резидентами держав своєї реєстрації
11017
Статус авторизованого економічного оператора (АЕО) та його переваги
2720
