Аналітика

З 01 липня 2024 року набули чинності закон № 3706-ІХ, який вносить зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон про ЗЕД) та ще ряд законів, та закон № 3707-ІХ, який вносить пов’язані зміни до Митного кодексу України (далі – МК). По суті, це друга спроба запровадити експортне забезпечення, у зв’язку з чим вносяться зміни у відповідні нормативні акти.

1. Що запроваджується

Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) отримав право на період дії воєнного стану в Україні приймати рішення про запровадження та скасування експортного забезпечення. Суть експортного забезпечення полягає в застосуванні ставки 20 (14) відсотків ПДВ на експорт окремих видів товарів з можливістю переглянути таку ставку із застосуванням ставки 0 відсотків ПДВ після надходження в Україну оплати за такий товар. Забороняється експорт окремих видів товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, які не є платниками податку на додану вартість згідно з ПКУ.

2. Коли це запрацює

Строк залежить від КМУ.

Відповідно до перехідних положень Закону № 3706-ІХ (п. 5 розділу ІІ Закону) КМУ має право приймати рішення про запровадження режиму експортного забезпечення після: «прийняття усіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів (у тому числі щодо встановлення ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складаються відповідно до пункту 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України), а також після забезпечення можливості обробки інформації, визначеної цим Законом, в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади».

Паралельно з механізмом експортного забезпечення впроваджується система простежуваності сільськогосподарської продукції у Державному аграрному реєстрі. Так, п. 6 розділу ІІ Закону № 3706-ІХ передбачає: «Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після опублікування повідомлення про введення в дію системи простежуваності сільськогосподарської продукції в Державному аграрному реєстрі забезпечити використання даних такої системи при визначенні ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складаються відповідно до пункту 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України».

Пункт 8 розділу ІІ Закону № 3706-ІХ передбачає, що в тримісячний строк з дня опублікування такого Закону КМУ зобов’язаний, серед іншого, забезпечити в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади можливість обробки інформації, визначеної Законом.

Тобто щонайменше через три місяці (а ми вважаємо, що на всі процеси піде більше часу) може бути запроваджено режим експортного забезпечення.

3. Ризик запровадженого механізму експортного забезпечення

Насамперед до ризиків слід віднести отримане право податкового органу блокувати податкові накладні, які реєструються у зв’язку з експортом товару. Так, Закон № 3706-ІХ доповнює підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ п. 97, який передбачає, що:

«97.1 Платник податку на додану вартість з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.

Реєстрація податкової накладної, складеної відповідно до абзацу першого цього підпункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу».

Без зареєстрованої податкової накладної неможливо подати митну декларацію, в якій необхідно вказати номер податкової накладної. Це передбачено п. 9-35 розділом ХХІ МК (зміни, внесені Законом №3707-ІХ):

«Декларування товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту, здійснюється на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, до якої декларантом обов’язково вносяться відомості про дату та номер відповідної податкової накладної, складеної за операцією з вивезення за межі митної території України таких товарів у порядку, встановленому пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше ніж за 30 днів до дня подання такої митної декларації. Відповідна митна декларація повинна містити інформацію лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної податкової накладної».

За дотримання певних умов при експорті окремих видів товарів може бути застосована ставка 0 відсотків ПДВ, але і така податкова накладна підлягає реєстрації, як і у випадку застосування ставки 20 (14) відсотків ПДВ. З огляду на наведене вище положення ПКУ, будь-яка податкова накладна може бути заблокована податковим органом, що ставить під ризик ведення діяльності з експорту окремих видів товарів та понесення експортером збитків через простій судна, через неможливість митного оформлення товару без реєстрації податкової накладної.

Тобто навіть у випадку попередньої оплати, яка повністю покриває операцію з експорту окремого виду товару і таким чином не створює проблему неповернення валютної виручки (що є метою запровадження експортного забезпечення), податкова накладна все одно може бути заблокована. Чи це не розширення дискреційних корупційних можливостей податкового органу?

Розуміючи, яка вакханалія твориться податковими органами з блокуванням податкових накладних, Закон № 3706-ІХ передбачає встановлення КМУ ознак безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Але навряд чи можна очікувати, що такий механізм охопить широке коло платників ПДВ.

Ще одним ризиком можна вважати запровадження мінімально допустимої експортної ціни. Закон про ЗЕД забороняє експорт окремих видів товарів за ціною, нижчою за мінімальну. У КМУ з’являється механізм впливу на податок на прибуток через встановлення мінімально допустимої експортної ціни. Тобто є ризик, що шляхом збільшення мінімально допустимих цін на окремі товари будуть регулюватися надходження до бюджету з податку на прибуток.

4. На який товар поширюється експортне забезпечення

Стаття 19-2 Закону про ЗЕД, на який посилається п. 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, передбачає, що до окремих видів товарів відносяться товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

0409 00 00 00 – мед натуральний; 0802 31 00 00 – горіхи волоські у шкаралупі; 0802 32 00 00 – горіхи волоські без шкаралупи; 1001 – пшениця і суміш пшениці та жита (меслин); 1002 – жито; 1003 – ячмінь; 1004 – овес; 1005 – кукурудза; 1201 – соєві боби, подрібнені або неподрібнені; 1205 – насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене; 1206 00 – насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене; 1507 – олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу; 1512 – олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу; 1514 – олії ріпакова (з ріпаку або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу; 2306 – макуха та інші тверді відходи й залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані.

При цьому режим експортного забезпечення не застосовується до експорту окремих видів товарів:

• тих, що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 МК;
• насіннєвого матеріалу (включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00 – спельта (полба), 1002 10 00 00 – насіннєве жито, 1003 10 00 00 – насіннєвий ячмінь, 1004 10 00 00 – насіннєвий овес, 1005 10 13 00 – гібриди потрійні (кукурудза), 1005 10 15 00 – гібриди прості (кукурудза), 1005 10 18 00 – інші (гібриди кукурудзи), 1201 10 00 00 – для сівби (Соєві боби, подрібнені або неподрібнені), 1205 10 10 00 – для сівби (насіння ріпаку або кользи з низьким вмістом ерукової кислоти), 1206 00 10 00 – для сівби (Насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене), за наявності фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням особливостей Закону України «Про карантин рослин».

5. Як це працює

Платник податку – експортер складає митну та податкову декларації, вносячи до кожної відомості одна про одну (відповідні реквізити податкової накладної до митної декларації та навпаки), щодо одиниць виміру, категорію товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД. Для цілей уніфікації одиниць виміру Законом № 3706-ІХ передбачено, що податкові накладні на вивезення товарів будуть складатися в кілограмах.

Податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН і протягом 30 календарних днів з дати реєстрації податкової накладної експортер має оформити митну декларацію. Якщо вона не буде оформлена в межах 30 днів, то реєстрація такої податкової накладної скасовується (п. 97.2 розділу ХХ ПКУ):

«Якщо з дати реєстрації податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, в Єдиному реєстрі податкових накладних минуло 30 календарних днів і не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних скасовується».

При цьому ПКУ не містить будь-якої конкретики, алгоритму скасування реєстрації податкової накладної.

Після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту товарів платник податків складає розрахунок коригування у зв’язку з приведенням розміру ставки 20 (14) відсотків у відповідність з розміром ставки 0.

Для того, щоб податкова отримала інформацію про закінчення розрахунків за конкретною ВМД та податковою накладною, банки будуть інформувати податкову не тільки про завершення розрахунків за операціями, які знаходяться на валютному контролі, а також про такі операції, за якими надійшла попередня оплата, або сума операції менша суми, з якої операція береться на валютний контроль. Банки зобов’язані протягом 3 робочих днів після завершення розрахунків повідомити про це ДПС України.

Після отримання від банку повідомлення, податкова забезпечує відображення такої інформації в електронному кабінеті експортера, що є сигналом для коригування податкової накладної і приведення ставки податку до 0 відсотків.

Для того, щоб забезпечити синхронізацію між ВМД, розрахунками та податковою накладною, операцію з окремими видами товарів прирівняли до ВМД. Тобто ВМД та податкова накладна мають співпадати.

6. Податкова накладна і її особливості

Податкові накладні на вивезення окремих видів товару мають наступні особливості:

• у податковій накладній може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;
• одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.

При цьому варто звернути увагу, що вимога про складання податкової накладної в кілограмах стосується і податкових накладних, які складаються за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів (п. 97.2 розділу ХХ ПКУ).

Також серед нових обов’язкових реквізитів податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України наступні (підпункти «к», «л» п. 201.1 ПКУ):

• дата та номер митної декларації;
• дата та номер договору (контракту) або ж якщо товар вивозиться на підставі форвардного контракту, то робиться відповідна відмітка про форвардний контракт.

7. Мінімальні ціни

Товари підлягають експорту за цінами не нижче мінімально допустимих експортних цін. Такі ціни встановлюються Міністерством аграрної політики та продовольства України. Порядок визначення мінімальних цін затверджується КМУ. Зараз такий порядок в розробці уряду.

Такі ціни підлягають перегляду на щомісячній основі та публікуватимуться на офіційному вебсайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

8. Обмеження валютних розрахунків

На час введення КМУ режиму експортного забезпечення, щодо окремих видів товарів на здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами впроваджуються наступні обмеження:

• зарахування зустрічних вимог;
• використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів;
• використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів в іноземній валюті з-за кордону на рахунки резидентів в Україні.

Особливості митного оформлення окремих видів товарів будуть розглянуті в окремому коментарі.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2024

Прокоментувати