Аналітика

До уваги читачів: цей матеріал втратив свою актуальність. Пропонуємо до вашої уваги нову статтю на цю тему, яка актуальна на початок лютого 2023 року.

24 лютого 2022 року Національний банк України (далі – НБУ) прийняв Постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), якою суттєво обмежив можливості купівлі іноземної валюти та здійснення розрахунків з нерезидентами. Одразу скажемо, що до Постанови № 18 постійно вносяться зміни – станом на 10 березня 2022 року зміни вносилися вже п’ять разів. Тому зараз ми розглядаємо редакцію, дійсну станом на 10 березня 2022 року. У подальшому потрібно обов’язково звертати увагу на те, яка редакція буде актуальною на кожен конкретний день.

За загальним правилом, Постанова № 18 вводить заборону на купівлю іноземної валюти та перекази іноземної валюти закордон, за окремими виключеннями. Але якщо вже ваш випадок підпадає під виключення, то купити валюту та зробити переказ закордон буде суттєво простіше, ніж раніше. Ці виключення розглянемо нижче.

Купівля іноземної валюти звичайним фізичним особам або підприємствам¹ дозволена у таких випадках (п. 12 Постанови № 18):

• у філіях, відділеннях банків, які розташовані на територіях, що перебувають під загрозою окупації, за наявності готівкової валюти у філії/відділенні². Рішення про здійснення таких операцій приймається керівником банку та може делегуватися керівникові філії/відділення банку;
• з метою проведення валютних операцій, визначених у пункті 14 Постанови № 18 (тобто купівлі іноземної валюти для здійснення дозволених валютних переказів – їх ми розберемо нижче). На такі випадки купівлі іноземної валюти не поширюються вимоги пункту 54 розділу V Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5);
• операції на умовах «своп» з клієнтами-резидентами, якщо перша частина операції передбачає купівлю у клієнта-резидента іноземної валюти.

При цьому банки не можуть продавати валюту за курсом, що відрізняється від курсу НБУ більш ніж на 1 % (купівля валюти банками також здійснюється за курсом НБУ). Обмін однієї іноземної валюти на іншу (в межах 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів) доступний.

Зняття готівкової валюти з власного валютного рахунку дозволено в еквіваленті 30 тис. грн на день, крім зняття готівкових коштів в іноземній валюті з рахунків:

1) підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), Уряду України;

2) у філіях, відділеннях банків, які розташовані на територіях, що перебувають під загрозою окупації державою-агресором/державою-окупантом (видача здійснюється у межах залишку коштів на рахунку за наявності готівкових коштів в касі філії/відділення). Рішення про видачу таких коштів приймається керівником банку та може делегуватися керівникові філії/відділення банку.

Оновлення від 05 квітня 2022 року: згідно з постановою Правління НБУ від 21 березня 2022 року № 58 ліміт зняття готівкової валюти з власного рахунку піднято до еквіваленту 100 000 грн.

Відповідно до п. 14 Постанови № 18 переказ іноземної валюти закордон дозволений громадянам та підприємствам³ у випадках:

• імпортних операцій резидентів із купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ);
• валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;
• на підставі окремих дозволів (рішень) НБУ, що приймаються на підставі звернень КМУ, міністерств та інших державних органів України;
• операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);
• переказів на користь дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном;
• розрахунків за кордоном з використанням електронних платіжних засобів або використання електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів.

Щодо попередньої оплати за товар (в рамках дозволених операцій) обмежень не встановлено.

Як бачимо, основні доступні операції – це оплата критичного імпорту, замовлень, пов’язаних із національною безпекою та обороною, а також якщо з приводу конкретного платежу буде звернення державного органу. При цьому Постанова № 18 не робить виключень навіть для оплати заборгованості по раніше поставленим товарам. Тобто навіть якщо вам раніше було поставлено товар за ЗЕД-контрактом, і платіж за нього наразі не підпадає під виключення, встановлене Постановою № 18, ви не зможете розрахуватися за цей товар. Такий випадок підпадає під визначення форс-мажору, тому для уникнення договірних санкцій радимо своєчасно інформувати свого контрагента про форс-мажор та виконати всі відповідні вимоги ЗЕД-контракту щодо застосування застереження про форс-мажор.

Оновлення від 05 квітня 2022 року: згідно з постановами Правління НБУ від 21 березня 2022 року № 58 та від 04 квітня 2022 року № 68 перелік виключень з п. 14 Постанови № 18 доповнено рядом операцій, зокрема:

• валютних операцій резидентів з виконання зобов’язань, які забезпечені державною гарантією;
• операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, перерахування коштів за навчання на рахунки навчальних закладів іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);
• на суму в еквіваленті до 100 000 грн включно на одного клієнта банку на календарний місяць переказів з рахунків фізичних осіб на рахунки фізичних осіб з використанням реквізитів електронних платіжних засобів платника та отримувача (p2p-переказів) та розрахунків, здійснених з використанням електронних платіжних засобів, для оплати операцій з активами, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів міжнародних платіжних систем, та належать до операцій «квазікеш» (англійською мовою quasi cash). До таких операцій, зокрема, але не виключно, належать: купівля криптовалют, поповнення брокерських або форекс-рахунків, поповнення електронних гаманців, купівля подарункових сертифікатів, перекази на користь букмекерських компаній, оплата дорожніх чеків. Коди категорій торговців, що можуть використовуватися для таких операцій, зокрема, але не виключно, такі: 4829, 6012, 6050, 6051, 6534, 6539, 6540, 7800, 7801, 7802, 7995;
• переказів на користь представництв і філій за кордоном юридичних осіб, у статутному капіталі яких державі прямо або опосередковано належить частка в розмірі 100 відсотків, згідно з кошторисом на утримання або робочою програмою та бюджетом з урахуванням обмежень, установлених у пункті 17 цієї постанови;
• операції з переказу іноземної валюти, що ініціюється з метою сприяння підвищенню обороноздатності України фізичною особою, яка не є суб’єктом господарської діяльності, за товари, що містяться в Переліку товарів критичного імпорту, затвердженому постановою КМУ від 24 лютого 2022 року № 153 (зі змінами), з такими кодами згідно з УКТЗЕД: 8507, 6211 43 90 00, 6506 10 80 00, 61–62, 6403–6405, 3926, 6217, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00, 8802 20 00 00, 8802 30 00 00, 9404 30 00 00, 3926 90 92 90, 30, якщо сума такої операції/операцій на календарний місяць в еквіваленті є меншою, ніж 400 000 грн (за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції);

Водночас для дозволених операцій спрощено вимоги про валютний нагляд. Так, згідно з пунктом 14-1 Постанови № 18 банки здійснюють валютний нагляд за валютним операціями, що дозволені підпунктом 4 пункту 12 та пунктом 14 Постанови № 18, у спрощеному вигляді без проведення додаткового аналізу документів (інформації) про валютні операції, джерела походження коштів, що використовуються для їх проведення, та інших заходів, передбачених Положенням про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 8.

Оновлення від 05 квітня 2022 року: згідно з постановою Правління НБУ від 04 квітня 2022 року № 68 спрощений валютний нагляд залишився лише для операцій, передбачених підпунктами 1, 21, 3, 4, 6, 7 пункту 14 Постанови № 18.

При вивезенні фізичними особами готівкової валюти на суму понад 10 000 євро (в еквіваленті) не будуть вимагатися підтвердні документи банків (п. 14-2 Постанови № 18). При цьому вимога про декларування цих сум усе ще залишається.

Оновлення від 15 березня 2022 року: пункт 14-2 Постанови № 18 виключено згідно з постановою Правління НБУ від 13 березня 2022 року № 51. Тому підтвердні документи банків при вивезенні фізичними особами готівкової валюти на суму понад 10 000 євро надавати все ж доведеться.

Оновлення від 05 квітня 2022 року: згідно з постановою Правління НБУ від 04 квітня 2022 року № 68 граничні строки розрахунків з експорту та імпорту товарів за операціями на суму, що перевищує 400 000 грн, зменшено з 365 до 90 календарних днів.

Відповідно до п. 15 Постанови № 18 зупинено здійснення видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації / Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації / Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України:

1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки КМУ, міністерств та інших державних органів України;

2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Тобто підприємства, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації / Республіки Білорусь, не зможуть здійснювати більшість платежів.

Оновлення від 15 березня 2022 року: Пункт 15 Постанови № 18 було доповнено новим абзацом згідно з постановою Правління Національного банку України від 11 березня 2022 року № 48, відповідно до якого НБУ все ж може дозволити видаткові операції вказаних підприємств на підставі відповідних звернень (клопотань) державних органів України, які надаються у зв’язку зі здійсненням такими юридичними особами важливих функцій та/або надання важливих послуг.

Оновлення від 05 квітня 2022 року: згідно з постановами Правління НБУ від 26 березня 2022 року № 65 та від 04 квітня 2022 року № 68 перелік виключень до заборон, встановлених п. 15 Постанови, доповнений рядом випадків, зокрема:

• видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб – резидентів Російської Федерації та Республіки Білорусь, що містяться в переліках Служби безпеки України та/або державних органів України, попередньо погоджених Службою безпеки України, щодо можливості здійснення банками таких операцій (далі – Переліки);
• сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також з метою виконання власних зобов’язань за кредитними договорами (уключаючи відсотки) перед банками;
• перекази коштів на інші власні поточні рахунки таких осіб, відкриті в банках на території України (крім коштів у російських рублях/білоруських рублях);
• страхових виплат шляхом оплати закладам охорони здоров’я вартості медико-санітарної, іншої допомоги, що була надана застрахованій особі такими закладами, у зв’язку із настанням страхового випадку за договорами добровільного страхування;
• страхового відшкодування шкоди життю, здоров’ю, майну потерпілих, заподіяної внаслідок настання страхового випадку, що стався до 23 лютого 2022 року (включно), за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
• сплати внесків до централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 15-1 Постанови № 18 на даний момент заборонено:

1) зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;

2) приймати в Україні електронні платіжні засоби (включаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Відповідно до п. 17 Постанови № 18 банкам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

1) з використанням російських рублів та білоруських рублів;

2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь;

3) для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Відповідно до п. 17 Постанови № 18 заборони, визначені в пункті 17 цієї постанови, не поширюються на переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів):

1) на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки КМУ, міністерств та інших державних органів України;

2) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях / білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів / білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта;

3) на території України з метою здійснення соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Таким чином, якщо у вашого підприємства є, наприклад, постачальник з Білорусі, то ви не зможете розрахуватися з ним. Положення про можливість отримувати оплату за експортними контрактами з резидентами Російської Федерації та Білорусі було додано 08 березня 2022 року (перед цим бачили скарги українських підприємств, які не могли отримати кошти за раніше поставлений товар). Проте це положення не виключає дії законодавства України про санкції.

Оновлення від 05 квітня 2022 року: згідно з постановою Правління НБУ від 04 квітня 2022 року № 68 перелік виключень до п. 17 Постанови 18 викладено в новій редакції. Тепер такі заборони не поширюються на:

• переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки КМУ, міністерств та інших державних органів України;
• переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях/білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів/білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта;
• переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на території України з метою здійснення соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
• переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) за валютними операціями фізичних осіб, зазначених у підпункті 3 пункту 15 цієї постанови;
• операції із зарахування надходжень коштів (уключаючи надходження коштів у російських рублях/білоруських рублях) із-за кордону на кореспондентський рахунок банку, відкритий в іншому банку на території України;
• переказ коштів на території України з рахунку юридичної/фізичної особи, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) у Російській Федерації або в Республіці Білорусь [поточного, вкладного (депозитного) рахунку, рахунку умовного зберігання (ескроу)], на інший власний поточний рахунок такої особи (крім коштів у російських рублях/білоруських рублях);
• операції з продажу на території України юридичною/фізичною особою, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) у Російській Федерації або в Республіці Білорусь, безготівкової іноземної валюти, крім російських рублів та білоруських рублів.

Що таке «критичний імпорт»?

Перелік товарів критичного імпорту визначено постановою КМУ від 24 лютого 2022 року № 153. У цьому переліку визначено назви та коди згідно з УКТЗЕД товарів, що входять до цього переліку. Перелік постійно розширюється, зокрема він був суттєво розширений постановами КМУ № 219 від 07 березня 2022 року та № 226 від 08 березня 2022 року.

Якогось конкретного алгоритму дій щодо взаємодії з банками при оплаті товарів критичного імпорту Постанова № 18 не встановлює. Тому, якщо ваше підприємство планує оплачувати такий товар, рекомендуємо зв’язатися з обслуговуючим банком та попередньо обговорити запланований платіж. Крім того, для уникнення непорозумінь із банком бажано вказувати відповідний код УКТЗЕД вже в самому договорі на поставку товару та інвойсі на оплату.

У повідомленні НБУ, опублікованому 06 березня 2022 року, зазначено, що з метою оперативного реагування на потреби економіки України в умовах воєнного стану НБУ тримає постійний зв’язок із банками та КМУ, оперативно аналізуючи потреби клієнтів банків. Ураховуючи зазначений аналіз, КМУ постійно актуалізує перелік товарів критичного імпорту.

Також НБУ повідомив, що для забезпечення належних умов для здійснення купівлі іноземної валюти та переказів за операціями з купівлі товарів критичного імпорту банками налагоджена спільна постійна робота з клієнтами. Зокрема, банки регулярно інформують клієнтів про актуальний перелік товарів критичного імпорту та аналізують імпортні операції на предмет відповідності товарів, що купуються, критеріям, наведеним у згаданому вище переліку.

НБУ акцентував увагу банків та їх клієнтів на необхідності оперативно відпрацьовувати питання щодо нагальних потреб клієнтів, невідкладно пов’язаних із забезпеченням стабільного функціонування економіки в умовах воєнного стану та створення належних умов для оперативного фінансування потреб держави для забезпечення національної безпеки і оборони, всебічної підтримки Збройних Сил України, та орієнтуватися саме на визначений перелік товарів критичного імпорту. Якщо відповідних товарів (продукції та послуг) немає в переліку, потрібно звертатися до НБУ та КМУ з пропозицією внести товар, який, на вашу думку, повинен у ньому бути.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Тут ми опускаємо положення, пов’язані з міжбанківськими розрахунками, і концентруємося тільки на можливостях, доступних звичайним українським підприємствам та громадянам.

²Це положення було додано 08 березня 2022 року.

³Знову ж таки, тут концентруємося тільки на можливостях, доступних звичайним українським підприємствам та громадянам, і не торкаємося міжбанківських розрахунків, розрахунків з міжнародними фінансовими організаціями.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2022

Прокоментувати