+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ ТА ЗЕД-РОЗРАХУНКИ З НЕРЕЗИДЕНТАМИ У 2023 РОЦІ

09 лютого, 2023 Інформаційні листи

До уваги читачів: цей матеріал втратив свою актуальність. Пропонуємо до вашої уваги нову статтю на цю тему, яка актуальна на кінець 2023 року.

З часу виходу та оновлення нашої минулої статті на тему валютних операцій та зовнішньоекономічних розрахунків під час воєнного стану пройшло вже багато часу та відбулися досить суттєві зміни. Тому ми вирішили підготувати новий матеріал, де б висвітлювалася актуальна ситуація у цій сфері станом на початок лютого 2023 року.

Так, в умовах воєнного стану основним нормативним актом, який регулює розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності (далі – ЗЕД), є Постанова НБУ № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18). Як вказано в п. 21 цієї Постанови, протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України (далі – НБУ) діють у частині, що не суперечать цій Постанові.

З часу прийняття Постанови № 18 в неї вносилися зміни вже 38 разів. НБУ буде і в подальшому її змінювати залежно від обставин, тому потрібно обов’язково звертати увагу на те, яка редакція є актуальною на кожен конкретний день. Зараз ми розглядаємо редакцію, дійсну станом на початок лютого 2023 року. Серед найважливішого, що потрібно знати про валютні операції та розрахунки у ЗЕД на цю дату, варто виділити:

Зняття готівки

Обмеження зняття готівки 100 000 грн на день, а також готівкових коштів в іноземній валюті в еквіваленті 100 000 грн на день (є декілька виключень для кожного правила).

Купівля валюти

Купівля іноземної валюти і далі регулюється за принципом «заборонено все, що прямо не дозволено». Відповідно із загальної заборони встановлені десятки виключень для специфічних випадків.

Купівля іноземної валюти за гривні звичайним фізичним особам або підприємствам1 дозволена у таких випадках (п. 12 Постанови № 18):

  • для проведення «дозволених» валютних переказів за кордон, визначених у п. 14 Постанови 18 (але не всіх, бо ряд операцій дозволяється виконувати тільки за рахунок вже наявної власної валюти, наприклад, повернення авансу нерезиденту та переказ на рахунки власних філій за кордоном);
  • для покриття акредитиву, відкритого банком-емітентом на користь нерезидента за операцією, визначеною в п.п. 2 п. 14 цієї Постанови (тобто імпорт будь-яких товарів та імпорт певних послуг, визначених у відповідному переліку);
  • купівля клієнтами – фізичними особами іноземної валюти в готівковій формі (в межах загального ліміту для конкретного банку);
  • купівля клієнтами – фізичними особами доларів США в безготівковій формі за гривні, розміщені на поточному рахунку цієї фізичної особи, за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції, з подальшим розміщенням купленої іноземної валюти на строковий вклад (депозит) у цьому банку. Строк розміщення придбаних коштів на вкладному (депозитному) рахунку в банку – не менше ніж шість календарних місяців без права дострокового розірвання договору банківського вкладу та повернення такого вкладу (депозиту) фізичній особі до закінчення строку, а також без можливості поповнення вкладу (депозиту). Вклад (депозит) після закінчення строку, а також нараховані за таким вкладом (депозитом) проценти підлягають поверненню/сплаті фізичній особі в національній валюті (у перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату такого повернення/сплати) шляхом зарахування на поточний рахунок фізичної особи;
  • купівля клієнтами – фізичними особами іноземної валюти в безготівковій формі за курсом, встановленим банком, в обсязі, що не перевищує в еквіваленті 100 000 грн на календарний місяць, для розміщення в цьому банку строкового вкладу (депозиту). Куплена іноземна валюта може зараховуватися на вкладний (депозитний) рахунок без попереднього зарахування на поточний рахунок фізичної особи. Строк розміщення придбаних коштів на вкладному (депозитному) рахунку в банку має бути не менше трьох календарних місяців без права дострокового розірвання договору банківського вкладу та повернення такого вкладу (депозиту) фізичній особі до закінчення строку;

Інше:

  • купівля іноземної валюти суб’єктами господарювання-резидентами (юридичними особами та фізичними особами – підприємцями) з метою забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон виключно для оплати добових витрат у розмірі, що не перевищує 80 євро (в еквіваленті, який розраховується на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, установленого НБУ на дату здійснення операції), витрат на проживання та транспортних витрат (з документальним підтвердженням розрахунку зазначених витрат на одну особу) для зарахування на поточний рахунок в іноземній валюті цього суб’єкта господарювання, операції за яким здійснюються з використанням корпоративного (бізнесового) електронного платіжного засобу.

П. 13 Постанови 18 зафіксовано офіційний курс гривні до долара США на рівні 36,5686 грн за один долар США, починаючи з 9.00 21 липня 2022 року.

Відповідно до п. 12-1 Постанови 18 банки здійснюють безготівковий обмін доларів США за курсом, що може відхилятися не більше ніж на 1 % від курсу НБУ. Безготівковий обмін іншої валюти здійснюється за курсом, що може відхилятися не більше ніж на 1 % від курсу, який визначається на підставі офіційного курсу гривні до долара США, що діє в день здійснення операції, а також інформації про поточні курси іноземних валют до долара США (або долара США до іноземних валют) на міжнародних валютних ринках, які отримуються через торгівельно-інформаційні системи на момент здійснення операції.

Купівля-продаж готівкової валюти відбувається за курсом, що встановлений банком (п. 12-2 Постанови 18).

Клієнт-резидент зобов’язаний куплену з 11 липня 2022 року іноземну валюту в установленому порядку через банк використати не пізніше ніж за два робочих дні після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти (п. 12-9 Постанови 18).

Переказ валюти закордон

Транскордонні перекази іноземної валюти і далі регулюються за принципом «заборонено все, що прямо не дозволено». Відповідно із загальної заборони встановлені десятки виключень для специфічних випадків (про деякі з них окремо зазначимо).

На що звернути увагу:

  • Імпорт товарів більше не обмежено переліком «Критичного імпорту», проте такі обмеження збереглися для послуг.
  • Повернення нерезиденту раніше виданих валютних кредитів наразі неможливе (можлива лише виплата процентів при дотриманні специфічних умов, про які нижче).
  • Постанова № 18 не робить виключень навіть для оплати існуючої заборгованості. Тобто навіть якщо у вас є заборгованість за ЗЕД-контрактом, і платіж за нього наразі не підпадає під виключення, встановлене Постановою № 18, ви не зможете розрахуватися за цей товар. Такий випадок підпадає під визначення форс-мажору, тому для уникнення договірних санкцій радимо своєчасно інформувати свого контрагента про форс-мажор та виконати всі відповідні вимоги ЗЕД-контракту щодо застосування застереження про форс-мажор.
  • Оплата за «старий імпорт» (до 23 лютого 2021 року) заборонена.
  • Оплата арбітражних зборів і витрат при розгляді справ іноземними арбітражами чомусь дозволена лише державним підприємствам.

Відповідно до п. 14 Постанови № 18 переказ іноземної валюти закордон дозволений громадянам та підприємствам2 у випадках:

  • переказів резидентами за операціями з імпорту товарів [продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі)], зазначених у постанові Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту», за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року;

Тут треба зазначити, що обмежений лише перелік послуг, робіт, немайнових прав, у той час як перелік товарів нині не обмежений.

  • валютних операцій резидентів з виконання зобов’язань, які забезпечені державною гарантією;
  • переказу коштів з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентом за укладеним між ними договором купівлі-продажу товарів за умови, якщо такий переказ здійснюється за рахунок коштів, одержаних за кредитом (позикою) від МФО або за субкредитом від держави, для фінансування якого держава залучила кредит (позику) від МФО;
  • операцій з повернення нерезиденту попередньої оплати (авансового платежу), отриманої(ого) резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні після 23 лютого 2022 року за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару, у зв’язку з невиконанням резидентом зобов’язань за цим договором;
  • валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом;
  • ряд операцій з оплати страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами;
  • переказу резидентами (юридичними особами, фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності) коштів з метою здійснення розрахунків за договорами лізингу транспортних засобів, оренди транспортних засобів;
  • переказу коштів з метою сплати процентних платежів за кредитом (позикою), одержаним(ою) юридичною особою – резидентом (позичальником) від нерезидента за укладеним між ними кредитним договором (договором позики), за одночасного дотримання таких умов:
    • за умовами кредитного договору (договору позики) дата сплати відповідних процентних платежів припадає на період з 24 лютого 2022 року до 10 серпня 2022 року (включно). Під датою сплати процентних платежів за кредитним договором (договором позики) слід розуміти кінцеву (найбільш віддалену) дату, яка визначена умовами кредитного договору (договору позики) для своєчасного виконання такого платежу. Банку забороняється вносити до АІС «Кредитні договори з нерезидентами» зміни до облікового запису, який відповідає кредитному договору (договору позики), стосовно документів про перенесення строків та сум сплати процентних платежів на період з 24 лютого 2022 року до 10 серпня 2022 року (включно) з інших періодів;
    • у резидента-позичальника немає простроченої заборгованості за кредитним договором (договором позики) станом на 24 лютого 2022 року;
    • загальна сума коштів, яку дозволяється переказати на підставі п.п. 28 п. 14 цієї Постанови, у межах одного кредитного договору (договору позики) протягом одного календарного місяця не може перевищувати 1/5 частини від суми процентів, що підлягали сплаті з 24 лютого 2022 року до 10 серпня 2022 року (включно) згідно з кредитним договором (договором позики);
    • кошти, що використовуються для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти / переказу валютних цінностей з метою сплати відповідних процентних платежів, не були залучені резидентом-позичальником за кредитами, позиками (уключаючи поворотну фінансову допомогу) від резидентів-кредиторів;
    • у резидента-позичальника немає заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, що підтверджується довідкою, оформленою відповідно до вимог законодавства України;
    • здійснення резидентом-позичальником господарської діяльності після 23 лютого 2022 року (уключаючи виплату заробітної плати працівникам, сплату інших обов’язкових платежів, що підтверджується наданими поясненнями резидента-позичальника, до яких додаються виписки з рахунків позичальника, відкритих у банках).
  • операцій, пов’язаних із розглядом справ у Міжнародному комерційному арбітражному суді та Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті України;
  • переказу коштів юридичною особою – резидентом на рахунки власних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи, відкритих за кордоном, за одночасного дотримання умов, що перекази здійснюються:
    • у межах загальної суми коштів, що були переказані цією юридичною особою – резидентом протягом 2021 року для утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном, що підтверджується юридичною особою – резидентом документально. Протягом одного календарного місяця дозволяється переказувати не більше 1/4 частини від цієї суми;
    • за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики) коштів в іноземній валюті юридичної особи – резидента;
    • через один банк (за вибором юридичної особи – резидента). Зміну банку, що обслуговує ці операції, дозволяється проводити на підставі письмового звернення клієнта до банку, до якого переводиться на обслуговування клієнт, аналогічно до порядку зміни обслуговуючого банку, визначеного в п. 8 розділу I Положення № 5;
    • виключно з метою фінансування витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном (підтверджується кошторисом витрат).
  • переказу коштів резидентом – комісіонером / комерційним агентом (субагентом) / повіреним на рахунок нерезидента – комітента / суб’єкта, якого представляє комерційний агент (субагент) / довіритель, отриманих комісіонером / комерційним агентом (субагентом) / повіреним відповідно до договору комісії / агентського договору / договору доручення внаслідок продажу з 24 лютого 2022 року послуг / робіт, що зазначені в Постанові № 153, нерезидента – комітента / суб’єкта, якого представляє комерційний агент (субагент) / довіритель;
  • валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;
  • операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання), уключаючи операції зі здійснення страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування осіб, які виїжджають за кордон, на рахунки асистуючих компаній-нерезидентів;
  • операцій з перерахування коштів за навчання на рахунки навчальних закладів іноземної держави або на рахунки юридичних осіб – нерезидентів, які відповідно до наданих навчальними закладами повноважень здійснюють приймання коштів;
  • операцій з перерахування коштів для виплати аліментів;
  • розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів (за винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця 6211):
    • на суму в еквіваленті до 100 000 грн уключно на календарний місяць з усіх рахунків клієнта банку, відкритих у національній валюті. Ця вимога не поширюється на клієнтів банку – суб’єктів господарювання, що здійснюють перевезення вантажів у міжнародних сполученнях на підставі документів, що надають право на здійснення міжнародних перевезень, а також забезпечують участь (відрядження) національних збірних команд України в офіційних міжнародних змаганнях та навчально-тренувальних зборах з підготовки до таких міжнародних змагань, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України, що проводяться за кордоном;
    • без обмеження суми з усіх рахунків клієнта банку, відкритих в іноземній валюті.
  • на суму в еквіваленті до 100 000 грн уключно на календарний місяць з усіх рахунків фізичної особи – клієнта банку, відкритих в іноземній валюті, переказів на рахунки фізичних осіб з використанням реквізитів електронних платіжних засобів платника та отримувача (p2p-переказів) та розрахунків, здійснених з використанням електронних платіжних засобів, для оплати операцій з активами, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та відповідно до правил та / або інших внутрішніх документів міжнародних платіжних систем належать до операцій «квазікеш» (англійською мовою quasi cash). До таких операцій, зокрема, але не виключно, належать: купівля криптовалют, поповнення електронних гаманців, купівля подарункових сертифікатів, перекази на користь букмекерських компаній, оплата дорожніх чеків. Коди категорій торговців, що можуть використовуватися для таких операцій, зокрема, але не виключно, такі: 4829; 6012; 6050; 6051; 6534; 6539; 6540; 7800; 7801; 7802; 7995;
  • операції з переказу іноземної валюти, що ініціюються з метою сприяння підвищенню обороноздатності України фізичною особою, яка не є суб’єктом господарської діяльності, за товари, які класифікуються за такими кодами УКТЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України»: 8507, 6211 43 90 00, 6506 10 80 00, 61 – 62, 6403 – 6405, 3926, 6217, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00, 8802 20 00 00, 8802 30 00 00, 9404 30 00 00, 3926 90 92 90, 30, 8517, 8525, 9025, якщо сума такої операції / операцій на календарний місяць в еквіваленті є меншою, ніж 400 000 грн (за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції);
  • переказів фізичними особами – нерезидентами іноземної валюти, купленої за кошти, одержані в разі загибелі військовослужбовця, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» (зі змінами);
  • переказу іноземному інвестору / нерезиденту коштів, отриманих у зв’язку з проведеною після 01 квітня 2023 року виплатою погашення / сплатою доходу за облігаціями внутрішньої державної позики України згідно з умовами їх розміщення (емісії);
  • операцій з переказу військовослужбовцями, які є нерезидентами, коштів, отриманих як виплата грошового забезпечення згідно із законодавством України, у сумі, що не перевищує в еквіваленті 400 000 грн на календарний місяць. Такі операції дозволяється здійснювати через банк, в якому відкрито рахунок для зарахування коштів грошового забезпечення;
  • на підставі окремих дозволів (рішень) НБУ, що приймаються на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків

Відповідно до п. 14-2 Постанови № 18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на суму більше еквіваленту 400 000 грн становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (якщо операція відбулася раніше, то до неї застосовується загальний строк 365 днів, передбачений постановою НБУ від 02 січня 2019 року № 5).

При цьому відповідно до п. 14-6 Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту / імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (крім операцій операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг, а саме міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

Обмеження розрахунків з особами, пов’язаними з державами агресорами

Відповідно до п. 15 Постанови № 18 зупинено здійснення видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації / Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації / Республіки Білорусь. З цього правила встановлено також ряд винятків, серед яких, наприклад, переказ коштів на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ, оплата соціальних виплат, виплата заробітної плати, оплата комунальних послуг, сплата податків, зборів та інших обов’язкових платежів, продаж безготівкової валюти, або на підставі відповідних звернень (клопотань) державних органів України.

Відповідно до п. 15-1 Постанови № 18 на даний момент заборонено:

  1. зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані НБУ та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури);
  2. приймати в Україні електронні платіжні засоби (уключаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані НБУ та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури).

Відповідно до п. 17 Постанови № 18 банкам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

  1. з використанням російських рублів та білоруських рублів;
  2. учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь;
  3. для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Винятки з цього правила встановлені п. 17-1 Постанови № 18:

  1. переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;
  2. переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях / білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів / білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта;
  3. переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на території України з метою здійснення соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
  4. переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) за валютними операціями фізичних осіб, зазначених у п.п. 3 та 12 п. 15 цієї Постанови;
  5. операції із зарахування надходжень коштів (уключаючи надходження коштів у російських рублях / білоруських рублях) із-за кордону на кореспондентський рахунок банку, відкритий в іншому банку на території України;
  6. переказ коштів на території України з рахунку юридичної / фізичної особи, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) у Російській Федерації або в Республіці Білорусь [поточного, вкладного (депозитного) рахунку, рахунку умовного зберігання (ескроу)], на інший власний поточний рахунок такої особи (крім коштів у російських рублях / білоруських рублях);
  7. операції з продажу на території України юридичною / фізичною особою, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) у Російській Федерації або в Республіці Білорусь, безготівкової іноземної валюти, крім російських рублів та білоруських рублів;
  8. переказ на території України гривні з метою сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також гривні / іноземної валюти (крім російських рублів та білоруських рублів) з метою виконання власних зобов’язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками.

Таким чином, якщо у вашого підприємства є, наприклад, постачальник з Білорусі, то ви не зможете розрахуватися з ним. Але отримати оплату по експортному контракту чи повернути сплачений раніше аванс – можливо.

Також нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2022 року № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з РФ.

При цьому залишається діючою постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», якою заборонено ввезення ряду продуктів, які походять з РФ.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Тут ми опускаємо положення, пов’язані з міжбанківськими розрахунками, і концентруємося тільки на можливостях, доступних звичайним українським підприємствам та громадянам.

2Знову ж таки, тут концентруємося тільки на можливостях, доступних звичайним українським підприємствам та громадянам, і не торкаємося міжбанківських розрахунків, а також розрахунків державних підприємств, страховиків та інших індивідуально виділених суб’єктів.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2023

Перегляди 14056

Прокоментувати