+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Валютні операції та ЗЕД-розрахунки з нерезидентами станом на кінець 2023 року: дерегуляція в одних випадках і закручування гайок в інших

12 грудня, 2023 Інформаційні листи

З часу виходу нашої минулої статті на тему валютних операцій та зовнішньоекономічних розрахунків під час воєнного стану пройшов майже рік, за який відбулися суттєві зміни. Тому ми вирішили підготувати новий матеріал, де б висвітлювалася актуальна ситуація у цій сфері станом на початок грудня 2023 року.

Так, в умовах воєнного стану основним нормативним актом, який регулює розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності (далі – ЗЕД), залишається Постанова НБУ № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18). Як вказано в п. 21 цієї Постанови, протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України (далі – НБУ) діють у частині, що не суперечить цій Постанові.

Лише з дати виходу нашого попереднього матеріалу до Постанови № 18 зміни вносилися 16 разів. НБУ буде і в подальшому її змінювати залежно від обставин, тому потрібно обов’язково звертати увагу на те, яка редакція є актуальною на кожен конкретний день. Зараз ми розглядаємо Постанову № 18 в редакції від 30.11.2023 року.

Серед найважливіших змін, що відбулись за цей час, ми б виділили:

  • впровадження гнучкого курсу долара США;
  • надання можливості розраховуватися за «новими» кредитами від нерезидентів (наданими після 20.06.2023 року), але спочатку тільки власною (не купленою) валютою;
  • надання можливості розраховуватися за кредитами, забезпеченими гарантією чи порукою міжнародної фінансової організації, або наданими за участю іноземного експортно-кредитного агентства чи іноземної держави;
  • скорочення граничних строків зарахування валютної виручки від експорту низки сільгосптоварів до 90 днів;
  • нові обмеження щодо завершення валютного контролю банками (коли кошти надходять не з-за кордону, а також при поверненні нерезидентом авансу з рахунку в українському банку);
  • нові можливості для населення по придбанню готівкової та безготівкової валюти (в т.ч. скасування всіх обмежень на обсяги проданої готівкової валюти населенню).

Нижче наводимо основні аспекти, які, на нашу думку, варто знати про валютні операції та розрахунки у ЗЕД на цю дату:

Зняття готівки

Залишаються обмеження на зняття готівки 100 000 грн на день, а також готівкових коштів в іноземній валюті в еквіваленті 100 000 грн на день (є декілька винятків з кожного правила).

01.03.2023 року з винятків було виключено п. 3, яким надавалася можливість безлімітно знімати готівку у філії чи відділенні банку у районі проведення воєнних (бойових) дій або у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

З 01.07.2023 року НБУ також дав змогу небанківським фінансовим установам знімати без обмежень за сумою національну та іноземну валюту з їхніх рахунків у банках для підкріплення готівкою власних кас або кас відокремлених підрозділів.

Купівля валюти

Купівля іноземної валюти досі регулюється за принципом «заборонено все, що прямо не дозволено». Відповідно із загальної заборони встановлені десятки винятків для специфічних випадків.

Купівля іноземної валюти за гривні звичайним фізичним особам або підприємствам1 дозволена у таких випадках (п. 12 Постанови № 18):

  • для проведення «дозволених» валютних переказів за кордон, визначених у п. 14 Постанови 18 (але не всіх, бо ряд операцій дозволяється виконувати тільки за рахунок вже наявної власної валюти, наприклад, повернення авансу нерезиденту, переказ на рахунки власних філій за кордоном, повернення «нового» валютного кредиту);
  • для покриття акредитиву, відкритого банком-емітентом на користь нерезидента за операцією, визначеною в пп. 2 та 25 п. 14 цієї Постанови (тобто імпорт будь-яких товарів та імпорт певних послуг, визначених у відповідному переліку, а також відшкодування страховим та перестраховим компаніям за страхування морських суден з України в Чорному морі);
  • купівля клієнтами – фізичними особами іноземної валюти в готівковій формі (знято обмеження по кількості готівки, яку можна придбати);
  • купівля клієнтами – фізичними особами доларів США в безготівковій формі за гривні, розміщені на поточному рахунку цієї фізичної особи, за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції, з подальшим розміщенням купленої іноземної валюти на строковий вклад (депозит) у цьому банку. Строк розміщення придбаних коштів на вкладному (депозитному) рахунку в банку – не менше ніж шість календарних місяців без права дострокового розірвання договору банківського вкладу та повернення такого вкладу (депозиту) фізичній особі до закінчення строку, а також без можливості поповнення вкладу (депозиту). Вклад (депозит) після закінчення строку, а також нараховані за таким вкладом (депозитом) проценти підлягають поверненню / сплаті фізичній особі в національній валюті (у перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату такого повернення / сплати) шляхом зарахування на поточний рахунок фізичної особи;
  • купівля клієнтами – фізичними особами іноземної валюти в безготівковій формі в обсязі, що не перевищує в еквіваленті 200 000 грн на календарний місяць, для розміщення в цьому банку строкового вкладу (депозиту). Куплена іноземна валюта може зараховуватися на вкладний (депозитний) рахунок без попереднього зарахування на поточний рахунок фізичної особи. Строк розміщення придбаних коштів на вкладному (депозитному) рахунку в банку має бути не менше трьох календарних місяців без права дострокового розірвання договору банківського вкладу та повернення такого вкладу (депозиту) фізичній особі до закінчення строку (тепер немає обов’язкової прив’язки до курсу, а ліміт піднятий з 100 000 до 200 000 грн);
  • продаж фізичній особі – клієнту банку безготівкової іноземної валюти без підтвердження наявності підстав / зобов’язань для проведення такої операції на суму, що не перевищує в еквіваленті 50 000 гривень на календарний місяць в одному банку. Така іноземна валюта зараховується банком на поточний рахунок фізичної особи.

Інше:

  • купівля іноземної валюти суб’єктами господарювання-резидентами (юридичними особами та фізичними особами – підприємцями) з метою забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон виключно для оплати добових витрат у розмірі, що не перевищує 80 євро (в еквіваленті, який розраховується на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, установленого НБУ на дату здійснення операції), витрат на проживання та транспортних витрат (з документальним підтвердженням розрахунку зазначених витрат на одну особу) для зарахування на поточний рахунок в іноземній валюті цього суб’єкта господарювання, операції за яким здійснюються з використанням корпоративного (бізнесового) електронного платіжного засобу.

02.10.2023 року виключено п. 13 Постанови № 18, яким раніше було зафіксовано офіційний курс гривні до долара США.

Як зазначає НБУ, замість фіксованого курсу, що діяв з початку повномасштабного вторгнення, впроваджується режим керованої гнучкості обмінного курсу. Керована гнучкість курсу відрізняється від режиму плаваючого курсоутворення, який діяв в Україні до початку повномасштабної війни. За керованої гнучкості курсу Національний банк компенсуватиме структурний дефіцит валюти на ринку та суттєво згладжуватиме курсові зміни.

Так само виключено п. 12-1 Постанови № 18, яким встановлювалися обмеження банкам на здійснення безготівкового обміну доларів США та іншої валюти відповідно до офіційного курсу гривні до долара США та інформації про поточні курси іноземних валют до долара США (або долара США до іноземних валют) на міжнародних валютних ринках.

Тому тепер купівля-продаж усієї (раніше лише готівкової) валюти відбувається за курсом, що встановлений банком (п. 12-2 Постанови 18).

Як і раніше, клієнт-резидент зобов’язаний куплену з 11.07.2022 року іноземну валюту в установленому порядку через банк використати не пізніше ніж за два робочих дні після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти (п. 12-9 Постанови 18).

Переказ валюти за кордон

Транскордонні перекази іноземної валюти і далі регулюються за принципом «заборонено все, що прямо не дозволено». Відповідно із загальної заборони встановлені десятки винятків для специфічних випадків (про деякі з них окремо зазначимо).

На що звернути увагу:

  • Імпорт товарів не обмежено переліком «Критичного імпорту», проте такі обмеження збереглися для послуг.
  • Повернення нерезиденту раніше виданих ним валютних кредитів наразі дозволено лише, якщо:
    • кредитором є міжнародна фінансова організація або у будь-який інший спосіб за її участю, або якщо в ньому беруть участь іноземне кредитно-експортне агентство, іноземна держава або банк (інша іноземна юридична особа-кредитор), частка у власності якого належить іноземній державі;
    • у випадку виконання боргових зобов’язань резидента-позичальника перед нерезидентом, якщо надання / одержання загальної суми позики здійснюється виключно після 20.06.2023 року, за одночасного дотримання аж 5 умов, серед яких:
      • кошти надійдуть в Україну з-за кордону, а не навпаки;
      • обсяг виплати не перевищує максимальну процентну ставку, встановлену НБУ;
      • протягом перших трьох років строку зобов’язання можна виконати лише за рахунок власних коштів в іноземній валюті (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики від резидента) тощо.
  • Якщо у вас є заборгованість за ЗЕД-контрактом, і платіж за нього наразі не підпадає під виняток, встановлений Постановою № 18, ви не зможете розрахуватися за цей товар. Такий випадок підпадає під визначення форс-мажору, тому для уникнення договірних санкцій радимо своєчасно інформувати свого контрагента про форс-мажор та виконати всі відповідні вимоги ЗЕД-контракту щодо застосування застереження про форс-мажор.
  • Оплата за «старий імпорт» (до 23.02.2021 року) заборонена. З 30.11.3023 року така заборона не поширюється на перекази, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету;
  • Оплата арбітражних зборів і витрат при розгляді справ іноземними арбітражами чомусь дозволена лише державним підприємствам.

Відповідно до п. 14 Постанови № 18 переказ іноземної валюти за кордон дозволений громадянам та підприємствам2 у випадках:

  • переказів резидентами за операціями з імпорту товарів [продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі)], зазначених у постанові Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року № 153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту», за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена / здійснюється після 23.02.2021 року. Обмеження щодо терміну поставки товарів за операціями з імпорту товарів не поширюється на перекази, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету;

Тут треба зазначити, що обмежений лише перелік послуг, робіт, немайнових прав, у той час як перелік товарів нині не обмежений.

  • валютних операцій резидентів з виконання зобов’язань, які забезпечені державною гарантією;
  • переказу коштів з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентом за укладеним між ними договором купівлі-продажу товарів за умови, якщо такий переказ здійснюється за рахунок коштів, одержаних за кредитом (позикою) від МФО або за субкредитом від держави, для фінансування якого держава залучила кредит (позику) від МФО;
  • операцій з повернення нерезиденту попередньої оплати (авансового платежу), отриманої(ого) резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні після 23.02.2022 року за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару, у зв’язку з невиконанням резидентом зобов’язань за цим договором;
  • валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній / національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом;
  • операцій з оплати гарантійних зобов’язань, що виникають у зв’язку із застосуванням положень Конвенції про тимчасове ввезення, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП 1975 року), Конвенції про процедуру спільного транзиту;
  • операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави (включаючи послуги з реабілітації), а також супутніх додаткових витрат, пов’язаних з процесом лікування (включаючи консультування, забір аналізів, перебування / проживання в палаті стаціонарного лікування, харчування), придбання протезів та їх комплектуючих, оплати послуг щодо встановлення, сервісного обслуговування та ремонту протезів, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном;
  • ряд операцій з оплати страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами;
  • переказу резидентами (юридичними особами, фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності) коштів з метою здійснення розрахунків за договорами лізингу транспортних засобів, оренди транспортних засобів;
  • перерахування коштів за навчання, за послуги, що супроводжують процес навчання студентів за кордоном (включаючи оплату за проживання / отримання візи на період навчання / трансфери від гуртожитку до навчальних офісів / харчування / страхування / медичні послуги в разі необхідності надання невідкладної медичної допомоги);
  • операцій, пов’язаних із розглядом справ у Міжнародному комерційному арбітражному суді та Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті України;
  • переказу коштів юридичною особою – резидентом на рахунки власних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи, відкритих за кордоном, за одночасного дотримання умов, що перекази здійснюються:
    • протягом поточного календарного року в межах загальної суми коштів, що були переказані цією юридичною особою – резидентом протягом 2021 року для утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном, що підтверджується юридичною особою – резидентом документально. Протягом одного календарного місяця дозволяється переказувати не більше 1/4 частини від цієї суми;
    • за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики) коштів в іноземній валюті юридичної особи – резидента;
    • через один банк (за вибором юридичної особи – резидента). Зміну банку, що обслуговує ці операції, дозволяється проводити на підставі письмового звернення клієнта до банку, до якого переводиться на обслуговування клієнт, аналогічно до порядку зміни обслуговуючого банку, визначеного в п. 8 розділу I Положення № 5;
    • виключно з метою фінансування витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном (підтверджується кошторисом витрат).
  • переказу коштів резидентом – комісіонером / комерційним агентом (субагентом) / повіреним на рахунок нерезидента – комітента / суб’єкта, якого представляє комерційний агент (субагент) / довіритель, отриманих комісіонером / комерційним агентом (субагентом) / повіреним відповідно до договору комісії / агентського договору / договору доручення внаслідок продажу з 24.02.2022 року послуг / робіт, що зазначені в Постанові № 153, нерезидента – комітента / суб’єкта, якого представляє комерційний агент (субагент) / довіритель;
  • операцій з перерахування коштів для виплати аліментів;
  • розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів (за винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця 6211):
    • на суму в еквіваленті до 100 000 грн уключно на календарний місяць з усіх рахунків клієнта банку, відкритих у національній валюті. Ця вимога не поширюється на клієнтів банку – суб’єктів господарювання, що здійснюють перевезення вантажів у міжнародних сполученнях на підставі документів, що надають право на здійснення міжнародних перевезень, а також забезпечують участь (відрядження) національних збірних команд України в офіційних міжнародних змаганнях та навчально-тренувальних зборах з підготовки до таких міжнародних змагань, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України, що проводяться за кордоном, а також забезпечують участь (відрядження) працівників та військовослужбовців Міністерства оборони України та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України в заходах для вирішення питань обороноздатності України;
    • без обмеження суми з усіх рахунків клієнта банку, відкритих в іноземній валюті.
  • на суму в еквіваленті до 100 000 грн уключно на календарний місяць з усіх рахунків фізичної особи – клієнта банку, відкритих в іноземній валюті, переказів на рахунки фізичних осіб з використанням реквізитів електронних платіжних засобів платника та отримувача (p2p-переказів) та розрахунків, здійснених з використанням електронних платіжних засобів, для оплати операцій з активами, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та відповідно до правил та / або інших внутрішніх документів міжнародних платіжних систем належать до операцій «квазікеш» (англійською мовою quasi cash). До таких операцій, зокрема, але не виключно, належать: купівля криптовалют, поповнення електронних гаманців, купівля подарункових сертифікатів, перекази на користь букмекерських компаній, оплата дорожніх чеків.
  • операції з переказу іноземної валюти, що ініціюються з метою сприяння підвищенню обороноздатності України фізичною особою, яка не є суб’єктом господарської діяльності, за товари, які класифікуються за такими кодами УКТЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України»: 8507, 6211 43 90 00, 6506 10 80 00, 61 – 62, 6403 – 6405, 3926, 6217, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00, 8802 20 00 00, 8802 30 00 00, 9404 30 00 00, 3926 90 92 90, 30, 8517, 8525, 8806 (до списку додались дрони), 9025, якщо сума такої операції / операцій на календарний місяць в еквіваленті є меншою, ніж 400 000 грн (за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції);
  • переказу іноземному інвестору / нерезиденту коштів, отриманих у зв’язку з проведеною після 01.04.2023 року сплатою відсоткового доходу (купонного платежу) за облігаціями внутрішньої державної позики України згідно з умовами їх розміщення (емісії), за умови, що ці облігації не менше ніж останніх 90 календарних днів поспіль до моменту сплати відсоткового доходу (купонного платежу) обліковуються на рахунку в цінних паперах іноземного інвестора / нерезидента або номінального утримувача / іноземного банку-депозитарію, що має рахунок у цінних паперах у НБУ;
  • переказів представництвом юридичної особи – нерезидента, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України, на рахунок юридичної особи – нерезидента, інтереси якої представляє це представництво в Україні, якщо такі перекази здійснюються за рахунок іноземної валюти, одержаної від здійснення в Україні операцій з купівлі-продажу товарів, які оплачені за рахунок коштів міжнародної фінансової організації;
  • операцій з переказу коштів товарною біржею на користь нерезидента з метою повернення попередньо внесеної ним для участі в біржових торгах (аукціонах) суми гарантійного забезпечення (гарантійного внеску) за умови, що такий переказ здійснюється в межах суми коштів, яка попередньо надійшла з-за кордону в рахунок сплати нерезидентом такого гарантійного забезпечення (гарантійного внеску);
  • операцій з переказу коштів в іноземній валюті електронними резидентами (е-резидентами) на власні рахунки, відкриті за межами України, якщо такі перекази здійснюються за рахунок коштів, отриманих із-за кордону від нерезидентів, після сплати податків, передбачених законодавством України, та без використання електронного платіжного засобу;
  • на підставі окремих дозволів (рішень) НБУ, що приймаються на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Щодо боргових зобов’язань та процентних ставок за ними п. 14 Постанови № 18 переказ іноземної валюти за кордон дозволений громадянам та підприємствам2 у випадках:

  • переказу коштів з метою виконання боргових зобов’язань резидента-позичальника перед нерезидентом за укладеним між ними кредитним договором / договором позики, за яким надання / одержання загальної суми кредиту / позики (включаючи поворотну фінансову допомогу) здійснюється виключно після 20.06.2023 року, за одночасного дотримання, серед іншого, таких умов:
    • кошти за кредитом / позикою надходять з-за кордону в Україну для зарахування на поточний рахунок резидента-позичальника в банку в Україні після 20.06.2023 року;
    • така валютна операція [крім переказу коштів з метою повернення суми одержаного(ої) резидентом-позичальником кредиту / позики] проводиться в обсягах, що не призводять до перевищення розміру виплат за максимальною процентною ставкою, який визначається згідно з пунктами 196 та 197 цієї постанови;
    • за кредитом / позикою, що одержується резидентом-позичальником на строк не більше трьох років, переказ коштів на виконання зобов’язань цього позичальника за відповідним кредитним договором / договором позики з нерезидентом здійснюється лише за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики від резидента) коштів в іноземній валюті такого позичальника;
    • за кредитом / позикою, що одержується резидентом-позичальником на строк більше трьох років, протягом перших трьох років із дати першого одержання основної суми такого(ої) кредиту / позики переказ коштів з метою повернення основної суми кредиту / позики здійснюється лише за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики від резидента) коштів в іноземній валюті такого позичальника. Переказ коштів з метою виплати процентів, комісій, зборів та інших платежів (крім платежів з повернення основної суми кредиту / позики, які здійснюються протягом перших трьох років) за відповідним кредитним договором / договором позики може здійснюватися резидентом-позичальником за рахунок власних коштів в іноземній валюті та/або іноземної валюти, купленої за його дорученням у встановленому порядку;
    • не раніше строку (найбільш віддаленої дати), що визначений умовами кредитного договору / договору позики для своєчасного виконання відповідних боргових зобов’язань резидента-позичальника за таким договором перед нерезидентом (за деякими винятками відповідно до п. 195 Постанови № 18);
    • лише якщо розмір виплат за користування кредитом / позикою за таким договором не перевищує розміру виплат за максимальною процентною ставкою 12 % річних (більш детально див. п. 196 Постанови № 18);
    • відповідно до інших положень Постанови № 18.
  • переказу коштів з метою сплати процентних платежів за кредитом (позикою), одержаним(ою) юридичною особою – резидентом (позичальником) від нерезидента за укладеним між ними кредитним договором (договором позики), за одночасного дотримання таких умов:
    • за умовами кредитного договору (договору позики) дата сплати відповідних процентних платежів припадає на період з 24.02.2022 року до 10.08.2022 року (включно). Під датою сплати процентних платежів за кредитним договором (договором позики) слід розуміти кінцеву (найбільш віддалену) дату, яка визначена умовами кредитного договору (договору позики) для своєчасного виконання такого платежу. Банку забороняється вносити до АІС «Кредитні договори з нерезидентами» зміни до облікового запису, який відповідає кредитному договору (договору позики), стосовно документів про перенесення строків та сум сплати процентних платежів на період з 24.02.2022 року до 10.08.2022 року (включно) з інших періодів;
    • у резидента-позичальника немає простроченої заборгованості за кредитним договором (договором позики) станом на 24.02.2022 року;
    • загальна сума коштів, яку дозволяється переказати на підставі п.п. 28 п. 14 цієї Постанови, у межах одного кредитного договору (договору позики) протягом одного календарного місяця не може перевищувати 1/5 частини від суми процентів, що підлягали сплаті з 24.02.2022 року до 10.08.2022 року (включно) згідно з кредитним договором (договором позики);
    • кошти, що використовуються для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти / переказу валютних цінностей з метою сплати відповідних процентних платежів, не були залучені резидентом-позичальником за кредитами, позиками (уключаючи поворотну фінансову допомогу) від резидентів-кредиторів;
    • у резидента-позичальника немає заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, що підтверджується довідкою, оформленою відповідно до вимог законодавства України;
    • здійснення резидентом-позичальником господарської діяльності після 23.02.2022 року (уключаючи виплату заробітної плати працівникам, сплату інших обов’язкових платежів, що підтверджується наданими поясненнями резидента-позичальника, до яких додаються виписки з рахунків позичальника, відкритих у банках).

Граничні строки розрахунків

Відповідно до п. 14-2 Постанови № 18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на суму більше еквіваленту 400 000 грн становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року (якщо операція відбулася раніше, то до неї застосовується загальний строк 365 днів, передбачений постановою НБУ від 02.01.2019 року № 5).

При цьому відповідно до п. 14-6 Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту / імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, крім операцій:

  1. операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг, а саме: міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка;
  2. оплати страхових платежів за договорами перестрахування у випадках, визначених п.п. 16 – 191 п. 14 Постанови № 18.

Також варто звернути увагу на зміни, прийняті постановою Правління НБУ від 10.11.2023 року № 145 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 “Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів”», якою НБУ встановлює окремі граничні строки розрахунків для деяких експортних операцій.

З 11.11.2023 року цим нормативним актом НБУ скоротив зі 180 до 90 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту 12 товарних груп «аграрного розділу» 1-24 УКТ ЗЕД, який включає такі товарні коди: 1001 – пшениця, 1002 – жито, 1003 – ячмінь, 1004 – овес, 1005 – кукурудза, 1201 – соєві боби, 1205 – насіння ріпака, 1206 00 – насіння соняшника, 1507 – соєва олія, 1512 – соняшникова олія, 1514 – рапсова й гірчична олія, 2306 – макух.

Як зазначає НБУ, такі зміни покликані посилити дисципліну дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту товарів.

З 30.11.2023 року Постановою № 18 передбачені випадки, коли завершення валютного контролю не допускається. Відповідно до п. 1419 Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

  1. за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти не переказувалися з-за кордону в Україну;
  2. за операцією з імпорту товарів, якщо відбувається повне або часткове повернення імпортеру коштів з рахунку нерезидента, відкритого в банку в Україні;
  3. за операціями з експорту та імпорту товарів за наявності факту закриття всіх рахунків клієнта-резидента в цьому банку.

Обмеження розрахунків з особами, пов’язаними з державами-агресорами

Відповідно до п. 15 Постанови № 18 зупинено здійснення видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації / Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації / Республіки Білорусь. З цього правила встановлено також ряд винятків, серед яких, наприклад, переказ коштів на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ, оплата соціальних виплат, виплата заробітної плати, оплата комунальних послуг, сплата податків, зборів та інших обов’язкових платежів, продаж безготівкової валюти, або на підставі відповідних звернень (клопотань) державних органів України.

Відповідно до п. 15-1 Постанови № 18 на цей момент заборонено:

  1. зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані НБУ та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури);
  2. приймати в Україні електронні платіжні засоби (уключаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані НБУ та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури).

Відповідно до п. 17 Постанови № 18 банкам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

  1. з використанням російських рублів та білоруських рублів;
  2. учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь;
  3. для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстровані / постійно проживають) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Винятки з цього правила встановлені п. 17-1 Постанови № 18:

  1. переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;
  2. переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях / білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів / білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта;
  3. переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на території України з метою здійснення соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
  4. переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) за валютними операціями фізичних осіб, зазначених у п.п. 3 та 12 п. 15 цієї Постанови;
  5. операції із зарахування надходжень коштів (уключаючи надходження коштів у російських рублях / білоруських рублях) із-за кордону на кореспондентський рахунок банку, відкритий в іншому банку на території України;
  6. переказ коштів на території України з рахунку юридичної / фізичної особи, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) у Російській Федерації або в Республіці Білорусь [поточного, вкладного (депозитного) рахунку, рахунку умовного зберігання (ескроу)], на інший власний поточний рахунок такої особи (крім коштів у російських рублях / білоруських рублях);
  7. операції з продажу на території України юридичною / фізичною особою, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) у Російській Федерації або в Республіці Білорусь, безготівкової іноземної валюти, крім російських рублів та білоруських рублів;
  8. переказ на території України гривні з метою сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також гривні / іноземної валюти (крім російських рублів та білоруських рублів) з метою виконання власних зобов’язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками.

Таким чином, якщо у вашого підприємства є, наприклад, постачальник з Білорусі, то ви не зможете розрахуватися з ним. Але отримати оплату по експортному контракту чи повернути сплачений раніше аванс – можливо.

Також нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 року № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з РФ.

При цьому залишається діючою постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», якою заборонено ввезення ряду продуктів, які походять з РФ.

Інші нововведення за період з 10 лютого по 01 грудня 2023 року

З 01.03.2023 року відповідно до п. 12 Постанови № 18 клієнт-резидент (крім фізичних осіб) для здійснення купівлі іноземної валюти зобов’язаний надати банку інформацію про загальну суму коштів в іноземній валюті на його поточних і вкладних (депозитних) рахунках без урахування грошових коштів в іноземних валютах, що розміщені на вкладних (депозитних) рахунках до 06.09.2022 року включно та щодо яких із 07.08.2022 року не змінювалася сума вкладу (депозиту) та/або не продовжувався строк розміщення вкладу (депозиту).

06.10.2023 року було повернено визначення НБУ довідкового значення курсу гривні до долара США та інших іноземних валют, як тільки НБУ затвердить нові переліки довідкових курсів відповідно до Положення № 148 (п.п. 132-133 Постанови № 18).

З 06.10.2023 року була прийнята нова редакція п. 194 Постанови № 18, якою банкам забороняється здійснювати відчуження цінних паперів іноземних емітентів та/або інші дії, наслідком яких може бути відчуження цінних паперів іноземних емітентів, на користь:

1) резидентів (крім інших банків);

2) нерезидентів, крім операцій за договорами купівлі-продажу таких цінних паперів із проведенням виключно грошових розрахунків в іноземній валюті за такими договорами з нерезидентами за межами України та/або шляхом здійснення транскордонних переказів.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Тут ми упускаємо положення, пов’язані з міжбанківськими розрахунками, і концентруємося тільки на можливостях, доступних звичайним українським підприємствам та громадянам.

2Знову ж таки тут концентруємося тільки на можливостях, доступних звичайним українським підприємствам та громадянам, і не торкаємося міжбанківських розрахунків, а також розрахунків державних підприємств, страховиків та інших індивідуально виділених суб’єктів.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2023

Перегляди 572

Прокоментувати