Аналітика

Багатьох, на жаль, вже торкнулась проблема знищення, втрат чи пошкодження майна під час дії воєнного стану та проведення активних військових дій. У цьому огляді спробуємо розібратись із питаннями, що можуть виникати у бізнесу, який зіштовхнувся зі знищенням, втратою чи пошкодженням майна під час воєнних дій, зокрема пов’язаними із документальною фіксацією та наслідками для цілей податкового обліку.

1.

Будь-яке знищення, втрата чи пошкодження майна тягнуть за собою певні податкові наслідки, які залежать від того, що саме зумовило знищення, втрату чи пошкодження.

Наразі можна припустити такі можливі причини втрат, як бойові дії (попадання снарядів, ракет тощо), втрати, зумовлені крадіжками як з боку окупантів, так і з боку місцевих мародерів, навмисним пошкодженням майна окупантами.

Наразі хтось із платників вже достеменно дізнався через ті чи інші канали (ЗМІ, фото з місць подій у соціальних мережах, спілкування із знайомими свідками подій тощо) про знищення або пошкодження свого майна і вже задумався про те, яким чином відобразити такі події в обліку. Інші ж платники, які у мирному житті вели діяльність на територіях, де наразі ведуться активні бойові дії, можуть лише здогадуватись про те, чи вціліло їхнє майно. І питання відображення втрат може постати перед ними згодом (щиро сподіваємось, що цього не станеться).

Відзначимо, що багато хто вже мав певний досвід подібних подій у зв’язку із веденням діяльності та наявністю активів на території, яка згодом отримала статус зони АТО. І, на жаль, такий досвід був не досить позитивним, адже переважна більшість платників займали консервативний підхід та здійснювали відображення втрат майна на такій території без визнання витрат у бухгалтерському та податковому обліку та із нарахуванням податкових зобов’язань із ПДВ. Ті ж, хто зайняв більш сміливу позицію, отримували спори із податківцями.

Через брак належного правового регулювання та фіскальну позицію контролюючих органів деякі платники і надалі у той чи інший спосіб обліковують на балансі активи, що знаходяться у зоні АТО.

Зрозуміло, що те майно, що знаходиться в зоні АТО, вже давно втратило ознаки активу, зокрема через брак у платників податків контролю над ним (навіть якщо щось вціліло). А наявність контролю є однією із вимог, за яких у бухгалтерському обліку актив визнається «активом» у розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Але за логікою формальних вимог законодавства ліквідувати пошкоджені активи можливо лише після проведення інвентаризації та встановлення винних осіб та/або причин, що призвели до втрат (або принаймні вчинення дій, спрямованих на встановлення таких осіб/причин). При цьому проведення інвентаризації вимагає наявності доступу до активів у зоні АТО, який для переважної більшості платників раніше був відсутній і залишається таким наразі. І, на жаль, вимоги щодо необхідності інвентаризації пошкоджених активів і досі не змінились (додали лише відстрочку здійснення інвентаризації до того моменту, коли вона стане можлива).

Розглянемо нижче, що робити платникам, які зазнали втрат, зараз у поточних умовах, коли втрати вже не обмежуються територією АТО, з урахуванням тих змін, які вже були внесені законодавцем.

2.

У нещодавніх змінах до ПКУ, внесених Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120), законодавець зробив спробу відмінити необхідність нарахування ПДВ у зв’язку із знищенням (втратою) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили під час дії воєнного стану.

Зокрема, підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» доповнено п. 32-1 наступного змісту:

«Тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари:

придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану;

…

До наведених у цьому пункті операцій норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються».

Слід нагадати, що до цих змін ПКУ не врегульовував прямо питання оподаткування ПДВ втрат товарів внаслідок обставин, які не залежали від волі платників податків.

Подібна норма була передбачена ПКУ лише щодо основних засобів, на чому ми більш детально зупинимось нижче.

Втім, і за того правового регулювання, яке існувало до внесення згаданої зміни, існували підстави для того, щоб визнавати операції зі списання знищених (втрачених) товарів у подібних обставинах як таких, що не призводять до виникнення податкових зобов’язань із ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ. Нагадаємо, що п. 198.5 ПКУ передбачає нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку із використанням товарів у неоподаткованих операціях або операціях, які не є господарською діяльністю платника податків. Але формально знищені, втрачені товари взагалі не можуть використовуватись жодним чином, у жодних операціях, тому і умови, за яких платник податків має нарахувати податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ, не виконуються.

Водночас у контролюючих органів зазвичай був протилежний підхід до тлумачення п. 198.5 ПКУ, що, найімовірніше, і зумовило внесення таких змін.

3.

Питання оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних із ліквідацією необоротних активів, знищених або зруйнованих у зв’язку з дією обставин непереборної сили, було досить давно врегульовано ПКУ.

Нагадаємо, що відповідно до п. 14.1.191 ПКУ ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника, може розглядатись як постачання товарів для цілей оподаткування ПДВ. Водночас зазначеним пунктом передбачається, що:

«Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням».

А п. 189.9 ПКУ передбачає, що:

«189.9. У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням».

Тобто і раніше ліквідація основних засобів внаслідок дії обставин непереборної сили дозволялась без ПДВ.

4.

Принаймні на перший погляд, з наведених норм вбачається, що знищення, втрати, руйнування майна (товарів на складах, необоротних активів) під час воєнного стану не призводять до виникнення податкових зобов’язань із ПДВ.

Однак, як завжди, диявол криється в деталях. І тут питання зводиться в основному до формування належної доказової бази, належного документального оформлення та належного оформлення списання знищених, зруйнованих та/або втрачених товарів, основних засобів у бухгалтерському обліку.

...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Прокоментувати