Справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл» проти ГУ ДПС в Одеській області: після нового розгляду Верховний Суд все ж остаточно відмовив податківцям у «креативному» застосуванні методу чистого прибутку
Продовження статті: «Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?»
У попередній статті щодо цієї справи ми озвучили занепокоєння тим, що Верховний Суд (далі – ВС) неочікувано задовольнив касаційну скаргу ГУ ДПС частково та направив справу на новий розгляд в суд апеляційної інстанції. Так, справа, яка розвивалася загалом у позитивному ключі для Платника податків, могла б мати негативне закінчення. А такий результат мав би негативні наслідки для багатьох платників податків, що зіштовхуються з контролем ТЦУ.
Нагадаємо, що позиція ГУ ДПС ґрунтувалася на перегляді ринкового діапазону рентабельності, розрахованого ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (далі – Платник податку) при застосуванні методу чистого прибутку під час обґрунтування послуг перевалки в Одеському морському торговельному порту.
Додатково до здійснених Платником податків кроків для відбору співставних підприємств ГУ ДПС застосувало два додаткових критерії: 1) за розміром компанії (а саме: за обсягом активів та кількістю працівників) та 2) за географічним розташуванням портів, де надаються послуги.
У результаті таких «удосконалень» критеріїв відбору у вибірці ГУ ДПС залишилося три компанії для 2014 року та аж дві компанії для 2015 року. При цьому, як можна зрозуміти з текстів судових рішень, нижній квартиль діапазонів чистої рентабельності для 2014 року склав 13,37 % та вражаючі 44,39 % для 2015 року.
Для порівняння, результати дослідження Платника податків були такими: нижній квартиль діапазону 2014 року склав 7,42 %, а у 2015 році – 8,30 %.
Таким чином, додаткові критерії, застосовані податківцями, призвели до кардинального звуження вибірки і зростання нижчої межі діапазону, що і призвело до встановлення порушення норм ст. 39 ПКУ.
Як ми зауважували у попередньому матеріалі, перед судами у цьому випадку стоїть фундаментальне питання практики ТЦУ: чи доречне введення ГУ ДПС додаткових критеріїв, які суттєво знижують кількість компаній у вибірці, за рахунок чого діапазон суттєво зміщується у «профіскальному» напрямі?
З полегшенням можемо зазначити, що судова влада в цьому випадку відповіла на це питання в позитивному для платників податків ключі.
Нагадаємо, що ВС частково задовольнив касаційну скаргу ГУ ДПС, мотивуючи це таким чином:
«…суду апеляційної інстанції варто було дослідити й проаналізувати саме сукупність тих обставин, які слугували підставою до висновку контролюючого органу про незіставність осіб у розрізі кожного із запропонованих позивачем у вибірці суб`єктів господарювання через призму географічного розташування (місцезнаходження) ринків та їх обсягів».
І ось зрештою за результатами повторного перегляду справи апеляцією (якою підтверджено попереднє рішення на користь платника податків) 22 лютого 2024 року ВС поставив крапку в цьому спорі (рішення доступне за посиланням).
Зі змісту рішень випливає, що суд апеляційної інстанції при повторному розгляді детальніше розглянув аргументи сторін щодо двох нових критеріїв, застосованих ГУ ДПС для звуження вибірки.
Так, як і зазначав ВС, апеляційний суд детально розглянув відібрані Платником податків компанії у частині їх зіставності як за критерієм розміру, так і географічного положення.
За критерієм розміру апеляційним судом встановлено, що «…діяльність обраних ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» співставних компаній у повному обсязі відповідає діяльності Товариства, як за кодом КВЕД, так і з урахуванням галузевої специфіки та відповідних видів діяльності (постачанням послуг перевалки та зберігання вантажів, іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту), а більшість з вищевказаних компаній мають відповідний ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» розмір основних фондів».
Також апеляційний суд ще раз звернув увагу і на «креативний» підхід ГУ ДПС до відбору нібито співставних компаній за цим критерієм: «зі змісту вказаного акта перевірки не вбачається з яких підстав відповідач частково залишив в вибірці середні компанії, а частково виключив їх з вибірки, при цьому включив у вибірку компанії з меншою кількістю трудових ресурсів ніж у тих, які були виключені, а також не обґрунтовано чому відповідач не залишив в вибірці тільки великі компанії».
В аналогічному ключі апеляційним судом проаналізовано і критерій географічного розташування портів, у яких здійснювалася господарська діяльність.
Так, апеляційний суд встановив, що (1) «середньозважені глибини у вказаних портах є наближеними до глибин причалів на яких здійснює свою діяльність позивач», а також (2) «передбачена рівність умов доступу портового оператора до причалу для усіх портів та портовий збір справляється в даному випадку пропорційно завантаженню».
У результаті ВС визнав, що «…суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що за встановлених у справі, що розглядається, фактичних обставин, доводи відповідача про необхідність виключення з зіставних підприємств компаній, що здійснюють свою діяльність не у глибоководних портах та портах Азовського моря є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень».
ВС погодився з висновками суду апеляційної інстанції і в результаті відмовив ГУ ДПС у задоволенні касаційної скарги.
Таким чином, можна зробити висновок, що у цьому спорі поставлена крапка – судова влада критично оцінила підхід податківців з винайденням критеріїв для звуження вибірки співставних компаній та визнала його необґрунтованим у цьому конкретному випадку.
Звичайно, таке рішення не має універсального характеру і не стане «запобіжником» проти подібних спроб маніпуляції вибіркою співставних компаній з боку податківців у майбутньому. Водночас це рішення дає підстави для оптимізму тим платникам податку, яким доведеться захищатися від подібних підходів податківців у майбутньому – за належної правової підтримки та ґрунтовних пояснень, підкріплених доказами, свою позицію можна відстояти в судах.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн набрала чинності для України: наслідки для учасників МГК в Україні
Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток
Олександр Мінін та Іван Шинкаренко взяли участь у круглому столі АНК Ukraine «Податкові та митні перевірки – практика та новації»
Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети)
Олександр Мінін та Іван Шинкаренко виступили на круглому столі «Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання»
Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл»)
Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн
Свіже рішення Верховного Суду щодо правил ТЦУ: нові підходи до застосування методу ПНЦ, щодо яких, на жаль, залишились питання