Блог

Олександр Мінін

Старший партнер КМ Партнери

Особливо останнім часом доводиться часто чути, що податок на прибуток підприємств у нас не такий вже й поганий, а проблеми з ним – це не вади власне такої моделі оподаткування, а недоліки/зловживання/недосконалість і тому подібне виконавця. І, відповідно, потрібно не саму модель змінювати, а просто боротися з корупцією в податковій/підвищувати її кваліфікаційний рівень і рівень відповідальності/виводити з-під політичного впливу і впливу окремих олігархів тощо.

Так, це можна і треба робити. Однак, якщо мета – позбавлення бізнесу надмірного і невиправданого адміністративного тиску і водночас перекриття схем виведення прибутку з-під оподаткування в Україні – може бути досягнута системно, шляхом зміни моделі, то, мабуть, саме цій опції потрібно надати пріоритет. Співвідношення між ресурсами, що витрачаються, і результатом в рамках певної моделі, парадигми обмежене і не гарантує досягнення результату вище певної межі. Ривок може забезпечити тільки зміна парадигми. Як-от наприклад, якщо йти пішки, то, навіть докладаючи вдвічі чи втричі більше енергії, не наздоженеш велосипедиста, хоч він буде докладати для цього значно менше зусиль. Тому для досягнення нового рівня варто осідлати нову парадигму.

Система оподаткування виведеного капіталу замість традиційної моделі оподаткування прибутку підприємств є такою новою парадигмою.

Як приклад і аналогія: скільки в Україні боролися з корупцією, зловживаннями і недоліками в системі відшкодування ПДВ? Роками, попри всі декларовані зусилля, ця тема залишалася найбільш болючою, особливо для експортерів. А зі зміною моделі порядку відшкодування з 2017 року відбулося чи не магічне перетворення, і зараз відшкодування в цілому працює без принципових суттєвих нарікань. На сьогодні це, мабуть, один із найуспішніших і яскравих прикладів позитивних змін в українській податковій системі. А можна ж було і там нічого принципово не змінювати, і тільки продовжувати «виховувати» податкову, щоб вона належно працювала. Адже теоретично і попередня система відшкодування могла нормально працювати за належного ставлення податкової; і схожі системи так працюють у деяких інших країнах.

Однак саме зміна системи забезпечила реальний ривок України у вирішенні питання відшкодування ПДВ. Якщо ж би просто продовжували «виховування» податкової щодо цього, як і раніше, то проблема, мабуть, залишалася б на тому ж рівні, і залишалася б корупційною, непрозорою мішенню для традиційних нарікань.

Тож варто і питання оподаткування прибутку, мабуть, вирішити так само системно – зміною парадигми, а не продовженням переконання «вовків» стати вегетаріанцями. Саме зміна парадигми може швидше забезпечити відповідні зміни. Варто нагадати, що саме країни, які вже запровадили такі системи, очолюють рейтинг податкової конкурентоспроможності країн ОЕСР.

Прокоментувати