Блог

Олександр Шемяткін

Партнер КМ Партнери

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна¹, підняв важливу тему щодо зменшення кількості первинних документів, необхідних для обліку. Наприклад, відмовитися від використання актів виконаних робіт (послуг). Це, безперечно, потрібно робити, але це той випадок, коли йдеться про документ, що є фундаментом бухгалтерського та податкового обліку. Для скасування цього акта необхідно, насамперед, змінити філософію цих обліків. По суті, ми із цим стикнулися, коли готували та просували законопроект з податку на виведений капітал, для якого бухоблік втрачає таке значення, як для податку на прибуток, а відповідно і акт виконаних робіт може відправитись у небуття.

Цікаво було спостерігати, як реагували деякі податкові консультанти і бухгалтери, які хвилювались за свою роботу в умовах ПнВК, запитуючи, а що ми будемо робити?

Існуюча модель податкового та бухгалтерського обліку забезпечує зайнятість значної кількості громадян і тому багато хто з них буде підтримувати Мінфін у його пострадянській філософії, якою пронизане українське законодавство. Але мало хто замислюється, що одночасно такий облік зменшує кількість бізнесу. Краще забезпечити зайнятість більшою кількістю підприємців, ніж адміністративним навантаженням на одного підприємця.

Має стати філософією обліку принцип – власник краще проконтролює, на що витрачати кошти, ніж купа контролюючих органів, а тому первинні документи можуть бути лише ті, які він вважає потрібним оформити.

Але це фактично руйнує всі існуючі сьогодні підходи до контролю за обліком з боку держави та судових органів. Переважна більшість контрольної роботи податкової фактично зводиться до перевірки первинних документів та висування претензій до «мишей» у цих документах. Значна кількість годин аудиторів, бухгалтерів, консультантів йде на створення/перевірку таких документів. Судові справи полягають у збиранні та повторній перевірці цих документів. І тут якраз працює принцип – без купи папірців твоїй справі гаплик.

А як же бути з нереальними правочинами? Але тут і відповідь – якщо він нереальний, то на папірці мало хто звертає увагу, від податкової до суду.

Тому, на перший погляд, технічне питання скасування акта виконаних робіт, як і ще купи непотрібних документів обліку, лежить у площині тотальної зміни підходу до обліку та перевірок цього обліку, та по суті стає цвяхом в облікову труну феодальної системи.

Для вирішення цього «технічного» питання треба скасовувати «феодальні» норми у податковому кодексі та законі про фінансовий та бухгалтерський облік, скасувати інструкції з первинного обліку виробничих процесів тощо, скоротити на 90 % штат ДПС.

Одночасно з цим питанням необхідні кроки для значного зменшення попиту бізнесу на схеми зниження податкового навантаження. Для цього саме влада має істотно знизити податкове навантаження (ПДФО/ЄСВ) на фонд оплати праці, та в ідеалі замінити податок на прибуток на ПнВК, скасувати СЕА ПДВ та СЕАРП. Але, на жаль, все це можливо, лише коли існуючий фінансовий блок (у всіх ланках влади) відправиться у напрямку російського корабля, бо для них підприємець – це особа, яку треба тримати в лещатах.

PS: На жаль, останні тенденції Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР), особливо в питаннях ТЦУ, все частіше відходять від свого ж принципу, що власнику видніше, як і що оформлювати. Але останні тенденції з перенесення нових правил ОЕСР у законодавство України чітко демонструють, що, як наслідок, відбувається погіршення умов ведення бізнесу та скорочення у підприємців. Сучасний Захід перебуває в зовсім іншому економічному стані та має інший рівень державного управління, а тому може бавитись зі своїм BEPS. Але ця історія не для України.

Примітки:

¹CASE Україна – незалежна неприбуткова громадська організація, яка проводить економічні дослідження, аналіз та прогнозування макроекономічної політики.

Прокоментувати