Аналітика

Людина по природі вільна. (І. Кант)

Українська утопія… Яка вона? Для кожного своя, але важко собі її уявити без свободи, оскільки рефлекс свободи – характерна реакція усіх живих істот, найважливіший із вроджених інстинктів (І. Павлов). Не дивно, що основна причина розвалу совка – тотальне придушення свободи.

Пострадянський еволюційний розвиток України можна охарактеризувати як біблійне ходіння євреїв по пустелі, поки не помре останній раб. Цей період “очищення”, період “вмирання рабів”, супроводжувався побічним Ефектом Нагромадження у вигляді пострадянського законодавства і совкової бюрократичної машини.

Фактична свобода індивіда розвивається повільніше, ніж його уявлення про свободу. (А. Камю)

Українське суспільство, яке еволюційно змінює своє ставлення до свободи, знаходиться у постійному конфлікті із завжди архаїчними по відношенню до суспільства Нагромадженнями. Результати останніх виборів Президента є прямим наслідком цього конфлікту. Суспільство з новими горизонтами свободи вже почало процес люстрації архаїчних політиків, і, за великим рахунком, усієї державної бюрократії. Можна припустити, що лише зараз Україна виходить на той шлях, який балтійські країни і Польща почали тридцять років тому.

Зворотною стороною свободи є відповідальність. Саме тест на рівень відповідальності (за шкалою від безвідповідального до відповідального) показує і рівень свободи. Що можна сказати про рівень відповідальності в українському суспільстві? Скільки українських політиків подали у відставку або пішли з політики внаслідок політичної відповідальності? Скільки корупціонерів самостійно звільнились, тому що брали хабарі? Чи звільнився хоч один співробітник МЕРТ або Мінфіна в результаті визнання своєї відповідальності за саму злиденну країну Європи?

Ідея права є свобода. (В. Гегель)

Свобода в якості однієї із вищих соціальних цінностей не була включена в остаточну редакцію ст. 3 Конституції України. Слід погодитися з В. Речицьким, що Конституція України зберігає патерналістський відтінок. Ст. 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи не можуть бути обмежені. Таким чином, свобода звужена до меж, визначених Конституцією, в результаті чого відбувається зміщення від закону природи в бік закону права. Цей підхід співпадає з уявленнями Ш. Монтеск’є, який вказував, що у суспільстві, де є закон, свобода може полягати лише в тому, щоб робити те, чого повинно хотіти, і не бути примушуваним робити те, чого не повинно (за законом) хотіти.

Якщо виходити з того, що розуміння свободи склалося еволюційним шляхом, а наше законодавство оперує підходом, сформульованим ще у 18 столітті, то столітнє відставання України від розвинених країн має глибоке коріння у вигляді стану свободи нашого суспільства.

Свобода є пізнана необхідність. (Б. Спіноза)

Існування в Україні одночасно Господарського та Цивільного кодексів є яскравим прикладом нездатності прийняти нові горизонти свободи без внутрішнього запиту на це. Цивільний кодекс України за своїм вільним духом випередив усвідомлення свободи пострадянським бюрократичним апаратом. Тому у чиновників і була потреба одночасно прийняти те, що так близько за духом до совку, – Господарський кодекс, архаїчність якого безперечна на тлі Цивільного кодексу України.

Не можна застосувати інструментарії цивілізованих країн в Україні, якщо українське суспільство ще не еволюціонувало до цього. Скільки б Україна не створювала антикорупційних органів, їх суть становитимуть працюючі там люди з відповідним уявленням про відповідальність і обов’язок. Тому мають рацію ті, хто стверджує, що в Україні корупцію можна перемогти виключно прибираючи умови для її існування, а не женучись за корупціонерами.

Завдяки розвитку технологій, доступності відвідування розвинених країн, ми пізнали їх рівень життя. Тепер нам залишилося усвідомити, що від цього рівня нас відділяє ступінь свободи. Тому всі ідеї, яким варто слідувати, повинні бути пов’язані з розвитком нашої свободи і руйнуванням всього, що її обмежує. Повинна підвищитися середня “температура” усвідомленості по країні, перш ніж ми зможемо домогтися в законодавстві і держуправлінні рівня західних країн, де свобода є найвищою соціальною цінністю. Справедливості заради слід зазначити, що Захід йшов до цих стандартів століттями, а нам необхідно розвиватися стрибками.

Лише в умовах свободи енергія індивіда може проявитися у всій повноті. В свободі – головна пружина людського вдосконалення. (Б. Чичерін)

Свобода – виняткова можливість діяти, відсутність зовнішніх перешкод руху. До таких зовнішніх перешкод слід віднести зайву бюрократизацію, низьку якість норм, високе податкове навантаження. Руйнування Нагромаджень є першочерговим завданням влади, якщо вона істинно слідує ідеї свободи. Тільки такі рішення, які руйнують Нагромадження і можна назвати WOW-рішеннями для України.

WOW-рішення – рішення, засновані на ідеї свободи.

Постійне відчуття присутності правоохоронних органів, рейдерство і безкарне переписування інформації про власника в реєстрах – це все форми обмеження свободи. Тому WOW-рішенням буде негайна ліквідація податкової міліції та економічних відділів СБУ незалежно від створення альтернативних органів. Відправлення у відставку керівництва Мінюсту за кожен факт неправомірного втручання в роботу різноманітних реєстрів (рухомого майна, нерухомості, речових прав) буде ефективним WOW-рішенням.

Щорічно в Україні проводяться сотні тисяч всіляких перевірок бізнесу. Ефективність цих перевірок сумнівна, про що свідчать їхні результати. В цей же час, за заявами податкової, майже 98% всіх податкових надходжень здійснюються добровільно. Там, де є “жорстка” тінь, ці перевірки не проводяться, а тому ніяк не впливають на надходження до бюджету або зменшення тіньової економіки (наприклад, тіньового обігу підакцизних товарів).

У такій ситуації WOW-рішенням є річний мораторій будь-яких перевірок, за винятком питань, пов’язаних із трансферним ціноутворенням і підакцизними товарами, а також – у зв’язку із нещасними випадками. Один рік – достатній термін для проведення модифікації контролюючих органів під стандарти, що відповідають ідеям свободи. У цьому аспекті заміна податку на прибуток податком на виведений капітал (ПнВК) допоможе спростити і поліпшити адміністрування у податковій сфері, оскільки вона значно скорочує кількість операцій, що оподатковуються, дозволяє автоматизувати віддалений контроль за основною частиною операцій і при цьому забезпечує оподаткування відповідно до волі платника податків – виводити кошти з бізнесу або інвестувати.

ВВП – об’єктивний показник стану свободи.

Зростання ВВП вище рівня інфляції в Україні можливий за умови зниження обмеження свободи. Крім вищезазначених адміністративних обмежень, величезний негатив на зростання ВВП справляє надмірне податкове навантаження, що набагато перевищує криву Лаффера.

За своєю суттю, крива Лаффера – це візуалізація стану свободи в податках. Високі податки сприймаються як обмеження свободи і з одного боку пригнічують енергію творити (рухатися вперед), а з іншого – призводять до зростання ухилення від сплати податків. З огляду на інстинктивність свободи, ухилення при високих податках психологічно сприймається вже не як питання економії, але як питання «боротьби» за свободу. Тому результат високих податків завжди один і той же – зниження надходжень до бюджету і стримування зростання ВВП. Зниження податкового навантаження, в першу чергу прямих податків на працю (ЄСВ), є WOW-рішенням, спрямованим на зростання ВВП.

Нагромадження – основна перешкода, що стримує зростання ВВП. Якщо Україна хоче досягти за три роки щорічне зростання ВВП на рівні +10 %, то прагнення до цього повинно стати національною програмою (стратегією). Кожне рішення і дія влади повинні спочатку тестуватися на відповідність принципу – “А чи призведе це до +10 % ВВП?”. Відповідно, до WOW-рішення можна віднести модифікацію системи оплати праці та пенсійного забезпечення бюджетників і чиновників таким чином, щоб її основна частина була прив’язана до зростання ВВП вище 5 % на рік, щоб вони розуміли, що, випускаючи нове совкове регулювання або перешкоджаючи скасуванню вже діючого, вони позбавляються значної частини винагороди.

Свобода і персональна відповідальність повинні стати орієнтиром для всієї діяльності держави – універсальною гільйотиною для всього держапарату і законодавчих Нагромаджень.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Прокоментувати