+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Закон про податковий «клуб білого бізнесу» (який насправді головним чином не про «білий» бізнес) щодо рівнів сплати податку понад середньогалузеві – на майбутнє, і як імпліцитне підтвердження незаконності цього в минулому

автор: Олександр Мінін

02 липня, 2024 Ексклюзив

Верховною Радою прийнятий і підписаний Головою Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». Станом на дату підготовки цього огляду офіційний текст закону ще не був оприлюднений, тож коментар базується на тексті, який підписаний Головою Верховної Ради.

Насамперед, попри назву, за обсягом наведених в ньому положень вказаний закон головним чином не про особливості адміністрування «білого» бізнесу, а про інші зміни до Податкового кодексу. І ці інші зміни насправді переважають за обсягом те, що стосується власне «білих» платників. Тож по факту цей закон є інструментом низки змін, а «білі» швидше виступають в якості офіційного прапорця закону.

У цьому огляді зупинимося лише на деяких положеннях, які дають ретроспективний погляд і по факту імпліцитне підтвердження незаконності дій податкової в минулому по відбору до планових документальних перевірок платників податків за змінами до Податкового кодексу, які набули чинності на початку грудня 2023 року.

Нагадаємо, що відповідними змінами було встановлено, що планові документальні перевірки можуть призначатися зокрема щодо платників податків, які за підсумками 2021 року відповідають принаймні одному з таких критеріїв:

«рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку;

рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;

дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази;

загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;

нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

Передбачені цим підпунктом рівні сплати відповідного податку по галузях та показники середньої заробітної плати у відповідній галузі за регіонами, сформовані на основі показників за підсумками 2021 календарного року, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок”. При цьому для цілей цього підпункту галузь визначається за видами економічної діяльності на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010».

Щодо цього ми звертали увагу, що нормативно методологія визначення рівнів сплати податку не визначена, повноважень визначати комусь таку методологію закон не надає (вказане положення уповноважувало ДПС тільки на оприлюднення середньогалузевих рівнів), а в залежності від застосованої методики результати можуть бути відмінними суттєво.

Тож із цього погляду закону, як належним чином встановленого порядку, – немає. І вже тому визначення рівнів сплати податку як середньогалузевих, так і по конкретному платнику податків неправомірне.

Нагадаємо, що за ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи і їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А за законом ні підстав, ні повноважень, ні способу визначення рівнів сплати податків як середньогалузевих, так і по конкретному платнику податків не було.

Тож призначення планових перевірок на 2024 рік за цими критеріями може вважатися неправомірним за відсутності визначених для цього власне законом підстав, і вже тому результати таких перевірок можуть визнаватися нікчемними.

Докладніше про це в нашому огляді «Планова документальна перевірка у 2024 році призначена з посиланням на низький (порівняно із середньогалузевим) рівень сплати податку – НЕзаконно!». Вбачається, що законодавець дослухався до цього (що може розглядатися як імпліцитне визнання вказаного вище), і вирішив заповнити таку правову лакуну при визначенні критеріїв «білого» бізнесу.

Так, для «білого» бізнесу змінами, запроваджуваними обговорюваним законом, встановлюються зокрема такі критерії (у складі нового пункту 69.41 до підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу):

«69.41.2.1. До Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включаються юридичні особи, що перебувають на загальній системі оподаткування, за умови одночасної відповідності всім таким критеріям: a) показник рівня сплати податку на прибуток підприємств дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали з урахуванням пункту 137.5 статті 137 цього Кодексу; 15 б) показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі (крім платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання) за останні 12 звітних (податкових) періодів; в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб.

69.41.2.2. До Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включаються резиденти Дія Сіті за умови відповідності такому критерію: показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник рівня сплати податків до зведеного бюджету резидентів Дія Сіті.

69.41.2.3. …» (і далі критерії для платників податків на спеціальних податкових режимах та ФОПів).

Тобто показники схожі по суті на ті, які обрані для критеріїв призначення планових документальних перевірок у 2024 році.

І цього разу законодавець таки встановив повноваження на визначення порядку розрахунку цих рівнів. Так, наприкінці п. 69.41.2 встановлено:

«Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для цілей цього підпункту галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010.

Розраховані середні показники критеріїв, передбачені цим підпунктом, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених цим підпунктом, розміщуються в електронному кабінеті такого платника податків».

Тож закон уповноважує Мінфін визначати порядок розрахунку відповідних критеріїв для «виокремлення» «білого» бізнесу.

Наявність такого спеціального уповноваження, і брак цього щодо минулого визначення платників до планової документальної перевірки 2024 року за такими критеріями, імпліцитно підтверджують неправомірність дій ДПС (де вбачається, що ДПС самостійно, за відсутності на це повноважень за законом, визначала і порядок розрахунку) при формуванні Плану-графіку на підставі цих критеріїв на 2024 рік.

А на майбутнє побачимо, що встановить Мінфін для «білого» бізнесу. Від цього багато що залежатиме, майже як у відомому вислові: «не важливо, як голосують — важливо, як рахують».

На підтвердження значення порядку розрахунку наведемо для зручності ще раз тут умовний приклад з огляду «Планова документальна перевірка у 2024 році призначена з посиланням на низький (порівняно із середньогалузевим) рівень сплати податку – НЕзаконно!»:

«Залежно від застосованого способу, результати можуть суттєво різнитися, наприклад, якщо брати середньоарифметичний показник рівнів сплати, розрахованих по окремих платниках податків, то він, мабуть, буде суттєво різнитися від показника, розрахованого як середньозваженого по галузі, якщо зібрати спочатку відповідні показники.

Наприклад:

Уявімо двох платників податку:

  1. Податок до сплати – 15. Дохід – 200. Рівень сплати податку за спрощеною формулою – 7 %.
  2. Податок до сплати – 20. Дохід – 1000. Рівень сплати податку за спрощеною формулою – 2 %.

Якщо середній рівень по галузі рахувати як середньоарифметичний рівень цих двох платників, то середній рівень по галузі – 4,5 % (2 + 7, і поділити потім на 2).

А якщо розрахувати як середньозважену величину (окремо підсумувати спочатку податок і доходи, а потім вже поділити одну підсумкову величину на іншу, тобто: (15+20) : (200+1000) х 100), то виходить 2,91 %.

Як бачимо, різниця суттєва!».

І можливі підходи не зводяться лише до середньоарифметичного чи середньозваженого. Із стандартного можна згадати і моду, і медіану, та й взагалі прийняття аргументованих рішень на підставі даних – це мистецтво статистики, яке має бути застосовано при належному підході.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2024

Перегляди 301

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Олександр Мінін та Іван Шинкаренко взяли участь у круглому столі АНК Ukraine «Податкові та митні перевірки – практика та новації» 23 липня, 2024    39

Накази про перевірку навіть за відсутності визначених для них законом підстав оскаржити неможливо?
Подобається чи не подобається – терпи, платнику податків [перевірку]?
09 квітня, 2024    321

Планова документальна перевірка у 2024 році призначена з посиланням на низький (порівняно із середньогалузевим) рівень сплати податку – НЕзаконно! 02 квітня, 2024    473

Юлія Кривомаз виступила на онлайн-заході Комітету АПУ «Актуальна судова практика в податкових спорах» 12 лютого, 2024    234

Документальні перевірки і донарахування – в межах яких строків можливі зараз?
А які строки зберігання документів для таких перевірок (бо яка документальна перевірка без документів)?
09 січня, 2024    778

Складнощі чи можливості: звільнення від штрафних санкцій та пені при сплаті донарахованих податкових зобов’язань у межах 30 календарних днів після отримання ППР на підставі пп. 69.37 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ 03 листопада, 2023    780

Верховний Суд на службі податкових органів, або як ВС відмінив податковий кодекс, зробивши право на податкову перевірку безспірним та абсолютним 02 жовтня, 2023    668

«Ложка меду в бочці дьогтю»: що позитивного принесли останні зміни до Податкового кодексу 28 серпня, 2023    929

Порушення граничних строків розрахунків за експортними / імпортними операціями: перевірки і відповідальність – особливості під час воєнного стану і трохи до цього 14 серпня, 2023    615

Що з плановими та позаплановими податковими перевірками з 01 серпня 2023 року?
Розширення кола позапланових перевірок і чи можуть прийти з плановою перевіркою тільки тому, наприклад, що маєте справу з паливом?
02 серпня, 2023    602

Чекаєте на поновлення перевірок з 1 липня 2023 року? А вони з багатьох питань вже «тут» 04 травня, 2023    2812

Сезон перевірок податковою дотримання валютного законодавства в частині строків розрахунків за експортно-імпортними операціями відкритий 28 квітня, 2023    833

Прокоментувати