Аналітика

1.

На початку грудня 2023 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими встановлений виключний перелік підстав, за наявності яких підприємство тільки і може бути включене до плану-графіка перевірок на 2024 рік. Зокрема підпунктом 69.35² пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено:

«69.35^-2. Установити, що з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно:

…

5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку;

рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;

дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази;

загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;

нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

Передбачені цим підпунктом рівні сплати відповідного податку по галузях та показники середньої заробітної плати у відповідній галузі за регіонами, сформовані на основі показників за підсумками 2021 календарного року, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом …

При формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються показники позитивної динаміки:

рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев’ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання річної звітності враховуються показники за 2023 рік. У разі якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, враховуються показники за попередній рік;

…

При цьому формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу…».

2.

План-графік перевірок на 2024 рік сформований і оприлюднений на сайті ДПС. Податкова також активно користується правом на щомісячне його оновлення.

А ось встановити, чому саме підприємство туди попало і на якій саме підставі – не так просто. У плані-графіку підстави для включення до нього платника не зазначаються, і тому доводиться гадати.

Та навіть звернення, наприклад, з адвокатським запитом щодо підстав включення й отримана на такий запит відповідь часто-густо не дають достатньої ясності, чи справді належним чином визначені і фактично наявні відповідні підстави для призначення перевірки.

Наприклад, розглянемо за критерієм рівня сплати податку порівняно з галузевим:

• «рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі»

або

• «рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі».

3.

Підпунктом 69.35² встановлено, що «передбачені цим підпунктом рівні сплати відповідного податку по галузях … сформовані на основі показників за підсумками 2021 календарного року, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику». Тож ДПС за ПКУ призначена опублікувати(!) галузеві рівні («норми») сплати, сформовані на основі показників за підсумками 2021 року, з податку на прибуток та ПДВ.

ДПС призначена опублікувати галузеві рівні сплати податків, вона й опублікувала на сайті.

А звідки взялися ці рівні? Хто їх визначив і у який саме спосіб?

При цьому ні підпункт 69.35², ні інші положення ПКУ, які могли б бути потенційно дотичними (зокрема ст. 19-1 «Функції контролюючих органів» чи ст. 20 «Права контролюючих органів»), не уповноважують ДПС України чи її окремі підрозділи власне на визначення «рівня сплати податку», як і не визначають, що це саме таке, і не встановлюють, у який саме спосіб це має робитися.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України податкові органи як державні органи та їх посадові особи мають діяти «лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Як зазначено вище, підпунктом 69.35² ПКУ визначено лише, що відповідні показники по галузях публікуються на сайті ДПС України, проте ні ПКУ, ні жодний інший закон, наскільки відомо, не надає ДПС України чи її окремим органам повноважень на визначення цього показника і не визначає спосіб, у який це має робитися. Не знайшли відповідних повноважень і в інших органів, як і встановлення якимось законом способу визначення таких рівнів.

Тож якщо якийсь державний орган таки визначив ці рівні, до того ж у невстановлений законом спосіб, то такі дії слід вважати антиконституційними, такими, що вчинені за межами закону.

Це питання критичне, оскільки йдеться не просто про якісь аналітичні показники, які могли б використовуватися певними органами виключно у внутрішній роботі, а про показники, з якими закон пов’язує настання правових наслідків.

4.

Тож звідки ДПС взяла ті галузеві рівні сплати податків, які оприлюднені на сайті ДПС? Хто те джерело, яке привласнило не надані законом повноваження на визначення галузевих рівнів («норм») сплати податку за 2021 рік, і в якийсь не передбачений власне законом спосіб це фактично зробило?

З публічної інформації вбачається, що порушником конституційного ладу в цьому аспекті виступила сама ДПС.

Питання НЕвстановленості законом способу визначення «рівня сплати податку» фактично визнано в публічній площині.

Зокрема висновок про це можна зробити з наявних в інтернеті низки публікацій з посиланням на телеграм-канал Ніни Южаніної, відповідно до інформації з якого пані Южаніна звернулася до ДПС України із запитом, а як власне розраховується такий рівень.

Власне сам факт такого звернення, щоб дізнатися, як саме рахується показник, свідчить про відсутність визначення цього на нормативному рівні.

З наявної в інтернеті інформації можна зрозуміти, що пані Южаніна отримала відповідь (як розуміємо, Листом № 51/2/99-00-04-03-01-02 від 18.01.2024 року – його текст доступний в інтернеті), в якому зазначено (наводимо за публічними джерелами):

------------------------------------------

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення щодо надання інформації стосовно алгоритму розрахунку показників рівня сплати податку на прибуток та податку на додану вартість і в межах компетенції повідомляє таке.

Алгоритм розрахунку показника рівня сплати податку на прибуток платника податків (%):

РС (ПП) = ПП / Д х 100, де

ПП (податок на прибуток) = рядок 06 + рядок 06.1 + рядок 06.2 + рядок 06.3 + рядок 06.4 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 податкових декларацій з податку на прибуток;

Д (дохід) = рядок 01 податкових декларацій з податку на прибуток.

Алгоритм розрахунку показника рівня сплати податку на додану вартість (%):

РС (ПДВ) = Н / Обсяг х 100, де

Обсяг = сума рядків 1.1 А, 1.2 А, 1.3 А податкових декларацій з податку на додану вартість;

Н = сума рядків 18 (рядок 18 Б) податкових декларацій з податку на додану вартість.

Зазначимо, що рівні сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по галузях формуються на основі показників звітності за 2021 рік та опубліковані на офіційному вебсайті ДПС, у відповідності до підпункту 69.352 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

----------------------------------------------------------------------

5.

Проте з цього тексту не вбачається, що йдеться про визначення рівня сплати податку по галузі, який ДПС оприлюднює за законом.

Тут наводиться «алгоритм розрахунку показника рівня сплати податку на прибуток платника податків», тобто одного окремого платника податку на прибуток, а не рівня сплати податку по галузі, який за ПКУ підлягає оприлюдненню.

Так що питання, а у який саме спосіб визначені галузеві рівні сплати податку, які оприлюднені ДПС, залишається відкритим.

А залежно від застосованого способу, результати можуть суттєво різнитися.

Наприклад, якщо брати середньоарифметичний показник рівнів сплати, розрахованих по окремих платниках податків, то він, мабуть, буде суттєво різнитися від показника, розрахованого як середньозваженого по галузі, якщо зібрати спочатку відповідні показники.

Наприклад:

Уявімо двох платників податку:

1. Податок до сплати – 15. Дохід – 200. Рівень сплати податку за спрощеною формулою – 7 %.


2. Податок до сплати – 20. Дохід – 1000. Рівень сплати податку за спрощеною формулою – 2 %.

Якщо середній рівень по галузі рахувати як середньоарифметичний рівень цих двох платників, то середній рівень по галузі – 4,5 % (2 + 7, і поділити потім на 2).

А якщо розрахувати як середньозважену величину (окремо підсумувати спочатку податок і доходи, а потім вже поділити одну підсумкову величину на іншу, тобто: (15+20) : (200+1000) х 100), то виходить 2,91 %.

Як бачимо, різниця суттєва! І вже навіть тому питання встановлення (законом!) належного способу визначення такого показника (чого законом не зроблено), від якого залежить можливе включення до плану-графіка перевірок, має критичне значення.

6.

Щодо ПДВ з наведеного тексту буквально незрозуміло чи йдеться про встановлення рівня сплати ПДВ одного окремого платника податків, чи для галузі в цілому – бо в тексті описується розрахунок на базі даних податкових декларацій (множини).

Проте це швидше з огляду на те, що має визначатися рівень за рік, а декларації з ПДВ подаються щомісячно, тож треба їх підсумувати; а йдеться таки про розрахунок рівня для окремого платника ПДВ.

Так що і тут залишається відкритим питання – а як власне визначається галузевий рівень?

Як варіант, за рецептом страви «Рябчики з кониною», яка готується у пропорції 50% на 50% – одного рябчика (якщо хтось не знає, рябчик – маленький птах) на одного коня?

Метод визначення важливий і від нього залежить багато. Так, свого часу у КВН прозвучало таке в репризі «Інтерв’ю репортерові»:

- Інститут значно збільшує випуск фахівців, і це призводить до значного наближення світового рівня професіоналів відповідного профілю до рівня фахівців інституту.

- Уточніть, чи не обмовка, може, йдеться про наближення рівня фахівців – випускників інституту до світового рівня?

- Ні, все правильно, адже на середньоарифметичний рівень впливає кількість, і тому чим більше саме наших фахівців, тим ближче середньоарифметичний рівень до рівня саме наших фахівців. Тому шляхом збільшення кількості наших фахівців ми понижуємо світовий рівень до нашого, і таким чином зближуємо світовий рівень і свій.

Спосіб визначення галузевого рівня сплати податку – це не просто формальність, адже залежно від застосованого способу результат може різнитися суттєво. І способи можуть бути різними, не зводяться до вибору між середньоарифметичним та середньозваженим. Чому б, наприклад, галузевий рівень не визначити як моду чи медіану, яка розраховується за правилами статистики (до речі, відповідні методи застосовуються і податківцями, зокрема для цілей трансфертного ціноутворення і визначення «нормальної» ціни)? Різні способи – різні кінцеві результати – різні значення галузевого рівня.

Невстановлення способу розрахунку галузевого рівня сплати податку = надання податковій можливості маніпулювати з цим показником через обрання способу розрахунку.

7.

Власне і визначення рівня сплати податку для індивідуально визначеного платника податку викликає питання, і від способу тут теж багато що залежить.

Так, наприклад, за наведеним вище текстом листа ДПС рівень сплати ПДВ розраховується наступним чином:

РС (ПДВ) = Н / Обсяг х 100, де

Обсяг = сума рядків 1.1 А, 1.2 А, 1.3 А податкових декларацій з податку на додану вартість;

Н = сума рядків 18 (рядок 18 Б) податкових декларацій з податку на додану вартість.

Проте за цим алгоритмом зовсім не враховується сплата ПДВ при ввезенні в Україну!

Уявімо таку ситуацію: інвестор ввозить масу обладнання для заводу, який будується в Україні, і сплачує при цьому ПДВ на митниці. Проте податкова за наведеним алгоритмом відмовляє інвестору враховувати такий, фактично сплачений, ПДВ (вітаємо дорогі інвестори!).

Водночас якщо платник має декларацію з «красивими» показниками, проте ПДВ фактично не сплатив, то в нього з рівнем сплати (?) податку все в порядку.

Проте за наведеним алгоритмом визначається не рівень фактичної сплати ПДВ до бюджету, а певний умовний показник.

Нагадаємо, за ПКУ має братися до уваги буквально саме сплата.

8.

Головне ж, що спосіб визначення рівня сплати податку й орган, який на це уповноважений, законом не встановлені ні для галузевого рівня, ні для індивідуального платника податку (показники якого мають порівнюватися з галузевими).

Тобто вбачається, що ДПС України і територіальні органи ДПС (які роблять подання для включення до плану-графіка на підставі визначених ними показників) намагаються свавільно заповнити цю правову лакуну, на що не мають за законом повноважень.

9.

Щодо рівнів сплати податку варто звернути увагу ще на такий важливий момент:

Підпунктом 69.35² ПКУ також встановлено:

«При формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються показники позитивної динаміки:

рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев’ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання річної звітності враховуються показники за 2023 рік…».

Законодавець вимагає (імперативно встановлено «враховуються»!, а не щось на кшталт «можуть враховуватися») обов’язково врахувати при формуванні плану-графіка на 2024 рік показники позитивної динаміки по відповідній галузі.

Тобто якщо буквально відповідна галузь демонструє позитивну динаміку з рівня сплати відповідного податку, то що? Як це має бути враховано?

Також повертаємося до питання, а хто і як буде визначати ці рівні сплати податку по відповідній галузі і наявність позитивної динаміки?

Адже для цілей застосування вказаної норми ці дані за 2023 рік мають бути наявними. Де вони?

І як їх застосовувати? Логічним виглядає варіант, що у разі наявності такої позитивної динаміки по галузі всі, хто належать до такої галузі, до плану-графіка не попадають з огляду на врахування позитивної динаміки по відповідній галузі, як буквально в ПКУ. Тобто буває колективна відповідальність, а тут законодавець надає колективну (галузеву) «індульгенцію», якщо галузь «на підйомі» за рівнем сплати якогось із зазначених податків?

Тоді потрібно бачити ці галузеві показники за 2023 рік, щоб розуміти, хто на цій підставі має бути «заброньований» від включення до плану-графіка.

Такого поки не бачили. Проте певні галузі, мабуть, таки матимуть право на таке полегшення. Наприклад, ймовірно, банківська, з огляду на публічну інформацію про непоганий для них за показниками діяльності 2023 рік, і особливо збільшення ставки податку на прибуток.

...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Прокоментувати