+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Складнощі чи можливості: звільнення від штрафних санкцій та пені при сплаті донарахованих податкових зобов’язань у межах 30 календарних днів після отримання ППР на підставі пп. 69.37 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ

автори: Олександр Мінін, Оксана Ганущак

03 листопада, 2023 Ексклюзив

Змінами до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набули чинності з 01 серпня 2023 року, з вказаної дати і до припинення або скасування воєнного стану на території України законодавець надав платникам податків можливість, за виконання певних умов, для звільнення від фінансової відповідальності (штрафних санкцій, пені).


Йдеться про пп. 69.37 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за яким, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення (далі – ППР), суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, штрафні санкції, нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Детальніше про це ми писали в нашому оглядовому листі: «Ложка меду в бочці дьогтю»: що позитивного принесли останні зміни до Податкового кодексу».


Вдатися до цієї опції платник податків може з різних міркувань, подекуди і просто практичних. Наприклад, платник не погоджується із контролюючим органом, проте сума податкових донарахувань прийнятна і, мабуть, дешевше та спокійніше просто заплатити ці донарахування без додаткових штрафів і пені, аніж витрачати час і ресурси на суди, які тривають доволі-таки довго.


Проте, чи все так просто, як здається на перший погляд? Які можуть бути підводні камені та на що варто звернути увагу, якщо думати, чи вдатися до такого варіанту:


1.


Насамперед суто технічний аспект.


Уявимо, за результатами податкової перевірки контролюючим органом було виявлено одне порушення у діях платника податків, про що складено акт перевірки, на підставі якого прийнято одне ППР. Платником податків приймається рішення про сплату донарахованої суми податкового зобов’язання конкретно щодо цього порушення за цим ППР.


Тут начебто питань не виникає.


А якщо описаних чи «приписаних» в акті «порушень» кілька, і ставлення платника податків до них різне?


Проблема полягає в тому, що на практиці за результатами проведення податкової перевірки контролюючий орган приймає зазвичай лише одне ППР на всі донарахування щодо порушень одного і того ж податку.


Буває, що з одним порушенням платник податків, може, й погодився б, а з іншим/іншими – зовсім не згодний, а всі вони містяться в «котлі» одного ППР.


Виходить, якщо погоджуєшся зі сплатою сум податкових донарахувань у межах 30 календарних днів, то погоджуєшся зі всім, навіть з чим не згодний. А якщо не згодний, то втрачаєш можливість на сплату нарахованого податкового зобов’язання без застосування штрафів та нарахування пені у межах 30 календарних днів з «прийнятних» для платника елементів нарахувань.


І що ж робити?


А робити, мабуть, те, що вимагати від податківців діяти за законом, а не як вони звикли на практиці – приймати «гамузом» одне ППР з одного податку, не зважаючи за якою кількістю епізодів («порушень») сукупне донарахування.


Насправді ж аналіз норм ПКУ призводить до висновку, що для кожного окремого порушення має бути «своє», окреме ППР.


Про це ми також писали: «По кожному порушенню штраф і ППР лише окремо, інакше незаконно?».


З часу написання цієї статті дотичні положення ПКУ зазнали певних змін, проте релевантний аналіз поточної редакції (він наприкінці цього огляду в доступі для передплатників) призводить до такого самого висновку, – за законом кожному порушенню своє ППР.


2.


І вимога дотримання такого порядку (кожному порушенню окреме ППР!) – не буквоїдство, адже це суттєво впливає на права платника податків.


Нагадаємо, сплата у межах 30 календарних днів за наданою опцією позбавляє платника податків права надалі оскаржувати донарахування за ППР (в цілому!), за яким проведена така оплата на вказаних умовах.


ППР, прийняте «за сукупністю», може блокувати намір платника скористатися звільненням від штрафів та пені при сплаті у межах 30 календарних днів, якщо в ППР «сидять» і порушення, з якими платник податків не згодний категорично. Проте у такий спосіб платник втрачає і можливість скористатися звільненням від санкцій по тих епізодах, щодо яких був би готовий сплатити і тим «закрити» питання.


Донарахування одним ППР «за сукупністю» і застосування таким чином санкцій не узгоджуються з ПКУ і тому, що за ПКУ в поточній редакції штрафні санкції та їх розмір залежать від вини та наявності умислу платника податків. І ці складові мають розглядатися у кожному випадку (порушенні) тільки окремо, а не так, що платник винний вже тому, що він платник та потрапив під перевірку, а, отже, у всьому вбачається його умисел.


Тож практика видається не тільки неправильною, а й незаконною, адже з кожним порушенням варто розбиратися окремо і окремо встановлювати наявність або відсутність вини, умислу, обставин, які пом’якшують або звільняють від відповідальності.


Тому нарахування одним ППР за кількома порушеннями незаконне, оскільки такі дії вчинені не в порядку та не у спосіб, передбачений законом, і реально порушують права платника податків.


Якщо ж податківці все-таки приймають лише одне ППР, це може бути самостійною підставою для його оскарження, визнання незаконним і скасування, адже за ч. 2 ст. 19 Конституції України вони повинні діяти в порядку, передбаченому законодавством.


Так що попри наявність складнощів, виходячи з практики прийняття ППР «за сукупністю», недотримання закону податківцями в цьому аспекті відкриває і додаткові можливості для платника податків при оскарженні ППР.


3.


Наступне питання: а що з кримінальною відповідальністю у разі такого самовизнання порушення платником податків, «добровільної» сплати донарахувань без штрафів у межах 30 календарних днів і тим самим без права на подальше оскарження?


У цьому аспекті якраз сплата без штрафів може створити проблему.


У минулому відомі випадки, коли навіть при сплаті сум донарахованих податкових зобов’язань зі всіма штрафами та пенею правоохоронні органи порушували кримінальні провадження заради «напрацювання статистики», адже звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі – ККУ) у разі сплати «по повному» до початку притягнення до кримінальної відповідальності відбувається не автоматично, а лише за рішенням суду.


А в розглядуваному випадку сплати без штрафів навіть не виконуються всі умови для звільнення від відповідальності за ч. 4 ст. 212 ККУ.


Так, чч. 4-6 ст. 212 ККУ передбачають:


«Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)



4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою цієї статті, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).


5. Діяння, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.


6. Діяння, передбачені частинами першою - третьоюцієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять у систему оподаткування, якщо такі діяння пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів, щодо яких особою було подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму збору відповідно до підрозділу 9-4"Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу XX Податкового кодексу України в межах складу та вартості об’єктів декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо такі діяння вчинені до 1 січня 2021 року та пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування або розпорядженням ними».


Частини 5 і 6 ст. 212 ККУ – це спеціальні положення для тогочасного «податкового компромісу» чи «податкової амністії» при спеціальному одноразовому добровільному декларуванні.


А для п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ чогось на кшталт ч. 5 чи ч. 6 ст. 212 ККУ немає.


Тож, виходячи з попереднього практичного досвіду, не можна виключати, що сплата = імпліцитне самовизнання нарахованих податкових зобов’язань (і відповідних порушень) у межах 30 календарних днів стане підставою для порушення кримінального провадження за фактом ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), і навіть з погрозами, що підстав для звільнення вже від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 ККУ тут немає. Адже власне податки то сплатили, проте без відшкодування шкоди, спричиненої несвоєчасною сплатою, тобто без сплати відповідних фінансових санкцій, пені. А тому буквально умови для звільнення від відповідальності за ч. 4 ст. 212 ККУ не виконуються.


4.


Таких ризиків не було б, якби законодавець спеціально врегулював це питання.


Якщо вже не дотичними змінами до ККУ подібно до ч. 5 чи ч. 6 ст. 212 ККУ, то хоч як паліативу, щось на кшталт передбаченого щодо контрольованих іноземних компаній за п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:


«…


до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39-2 цього Кодексу. У зв’язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39-2 цього Кодексу, за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років:


а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;


б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України».


5.


Як резюме:


Для належного врегулювання проблемних питань як вони описані вище відповідні аспекти теж доводиться брати до уваги при прийнятті платником податків рішення, чи сплачувати податкові зобов’язання протягом 30 календарних днів після отримання ППР без застосування штрафних санкцій та нарахування пені, розуміючи, що можна зіштовхнутись із «набором» донарахувань і пов’язаними з цим складнощами, а потенційно – ще й з ризиком відкриття кримінального провадження за «фактом самовизнання» та сплатою податкових зобов’язань за тим порушенням, яке вже далі за ПКУ не може оскаржуватися.


...

 

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Перегляди 581

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Накази про перевірку навіть за відсутності визначених для них законом підстав оскаржити неможливо?
Подобається чи не подобається – терпи, платнику податків [перевірку]?
09 квітня, 2024    164

Планова документальна перевірка у 2024 році призначена з посиланням на низький (порівняно із середньогалузевим) рівень сплати податку – НЕзаконно! 02 квітня, 2024    254

Юлія Кривомаз виступила на онлайн-заході Комітету АПУ «Актуальна судова практика в податкових спорах» 12 лютого, 2024    117

Документальні перевірки і донарахування – в межах яких строків можливі зараз?
А які строки зберігання документів для таких перевірок (бо яка документальна перевірка без документів)?
09 січня, 2024    607

Верховний Суд на службі податкових органів, або як ВС відмінив податковий кодекс, зробивши право на податкову перевірку безспірним та абсолютним 02 жовтня, 2023    557

«Ложка меду в бочці дьогтю»: що позитивного принесли останні зміни до Податкового кодексу 28 серпня, 2023    603

Порушення граничних строків розрахунків за експортними / імпортними операціями: перевірки і відповідальність – особливості під час воєнного стану і трохи до цього 14 серпня, 2023    496

Що з плановими та позаплановими податковими перевірками з 01 серпня 2023 року?
Розширення кола позапланових перевірок і чи можуть прийти з плановою перевіркою тільки тому, наприклад, що маєте справу з паливом?
02 серпня, 2023    513

Чекаєте на поновлення перевірок з 1 липня 2023 року? А вони з багатьох питань вже «тут» 04 травня, 2023    2506

Сезон перевірок податковою дотримання валютного законодавства в частині строків розрахунків за експортно-імпортними операціями відкритий 28 квітня, 2023    760

Зміни до переліку документальних позапланових перевірок, які дозволено проводити на період до припинення або скасування воєнного стану 07 листопада, 2022    831

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не видаються покупцям: справа набуває нових обертів і нового значення? 04 грудня, 2020    4494

Прокоментувати