+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Податкова частина Дія Сіті – в аспекті податку на виведений капітал

автор: Олександр Шемяткін

30 грудня, 2021 Ексклюзив

З 01 січня 2022 року набуває чинності закон від 14 грудня 2021 року № 1946-IX, яким вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні. У цьому матеріалі розглядаються зміни, що стосуються можливості сплати податку на прибуток підприємств на особливих умовах, а по суті – впровадження для резидентів Дія Сіті податку на виведений капітал (далі – ПнВК) з певними обмеженнями, порівняно з варіантами ПнВК, які були викладені в законопроектах № 8557 та № 1185.

Насамперед для розуміння, як буде працювати ПнВК в особливих умовах сплати податку на прибуток, розглянемо, як вони поєдналися. І це цікаво. Бо якщо в податку на прибуток об’єктом оподаткування є скоригований на податкові різниці фінансовий результат (тобто по суті дохід, зменшений на витрати), то у ПнВК об’єктом є операції, які призводять до виведення капіталу з платника податку, тобто по суті є витратами. Логічним виглядало введення ПнВК в окремому розділі ПКУ та виключення резидентів Дія Сіті з платників податку на прибуток. Але з політичних міркувань ПнВК став частиною податку на прибуток. При цьому в пункті 137.10.1 ПКУ передбачено, що:

«Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, цим пунктом та пунктом 141.91 статті 141 цього Кодексу. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу».

Безумовно, таке виключення про незастосування до резидента Дія Сіті п. 134.1.1 ПКУ мали передбачити безпосередньо в пункті 134.1. Але маємо те, що маємо. Результат від цього не змінюється – резидент Дія Сіті, який обрав особливі умови сплати податку на прибуток, не визначає об’єкт оподаткування, який є звичайним для податку на прибуток.

Зміни до ПКУ передбачають, що для застосування особливих умов сплати податку на прибуток необхідно подати заяву про це або до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті, або (якщо заява не була подана до уповноваженого органу) – вже до податкової. Так, ПКУ передбачає:

«141.10.2. Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до підпункту 141.10.1 цього пункту, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року».

На відміну від законопроектів про ПнВК, резиденти Дія Сіті – платники на особливих умовах будуть мати зобов’язання утримувати податок з доходів нерезидентів під час виплати таких доходів. Якщо така виплата доходу є ще й об’єктом оподаткування ПнВК, то передбачено зменшення ПнВК на суму утриманого податку. Тобто бюджет більше не отримає, а от адміністративне навантаження на платника залишається. Цікаво буде в ситуаціях, коли резидент Дія Сіті не утримав податок з нерезидента, але все одно сплатив в бюджет повну суму ПнВК (не зменшену на суму податку, якщо б такий був утриманий). Не утримав, бо вважав, що нерезидент є бенефіціарним власником. А от податкова під час перевірки вирішить, що нерезидент не є бенефіціарним власником. У підсумку податок донарахують і застосують штраф та пеню, а одночасно переплату ПнВК не визнають, бо на момент сплати ПнВК не було на що зменшувати (репатріація не була сплачена). Як підсумок, маємо нерви, яких не мало бути, при «нульовому» результаті для бюджету.

Таке зменшення передбачено пунктом 137.10.1 ПКУ:

«Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, цього пункту та пункту 141.91 статті 141 цього Кодексу, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, цього пункту та пункту 141.91 статті 141 цього Кодексу».

Крім репатріації, резидент Дія Сіті – платник на особливих умовах, якщо він є контролюючою особою, також буде сплачувати податок на прибуток такої контрольованої іноземної компанії (далі – КІК):

«141.91.4. Якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 392 цього Кодексу».

До резидента Дія Сіті – платника на особливих умовах застосовуються правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ), з тією відмінністю, що визначення різниці між ціною постачання (придбання) товарів (послуг) та ціною, визначеною за правилами ТЦУ, оподатковується як прямий об’єкт по ставці 18 %.

Базова ставка ПнВК для інших об’єктів (витратних операцій) складає 9 %.

Сам механізм оподаткування ПнВК передбачає оподаткування виплати дивідендів та прирівняних операцій. Базова ставка ПнВК для таких об’єктів (витратних операцій) складає 9 %.

Класичний податок на дивіденди (естонська модель) передбачає по суті два об’єкти: дивіденди та операції, що непов’язані із господарською діяльністю. Враховуючи істотну різницю в рівні державного управління між Естонією та Україною (рівень економічних свобод в Естонії більше 70 балів, а в Україні трохи більше 50 балів), такий об’єкт, як «операції, що непов’язані із господарською діяльністю», був замінений на конкретний вичерпний перелік об’єктів оподаткування. Як наслідок, тексту більше, але і дискреції у податкових органів менше.

У ПКУ такі об’єкти перераховані в підпункті 141.91.2. Звертаємо увагу, що такі об’єкти треба застосовувати одночасно з нормами, які визначають базу оподаткування, яка визначає порядок визначення суми об’єкта оподаткування. База передбачена в підпункті 135.2 ПКУ.

У цьому матеріалі хочемо зупинитися на двох об’єктах, яких не було в законопроектах щодо ПнВК. Перший – це виплати у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з придбанням майна (робіт, послуг) у платників єдиного податку (141.91.2.12. ПКУ). Відповідно до підпункту 135.2.1.15 ПКУ база оподаткування для цього об’єкта визначається наступним чином:

«135.2.1.15. коштів та/або вартості майна (крім податку на додану вартість, якщо він застосовується), виплачених (переданого) у зв’язку з придбанням майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року в розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю».

Відповідно до перехідних положень такий об’єкт застосовуватиметься, починаючи з 2024 року в розмірі 50 %, а вже з 2025 року – в розмірі 20 %. Так, обмеження щодо резидентів Дія Сіті можна пояснити тим, що для них передбачена можливість залучати гіг-спеціалістів із застосуванням 5 % ПДФО, військового збору та ЄСВ з мінімальної бази.

Інший об’єкт – це по суті всі об’єкти, перераховані у підпункті 141.91.2 ПКУ, які будуть застосовуватись у відносинах з платниками податку на прибуток за звичайними правилами. Якщо в законопроектах з ПнВК такі об’єкти виникали виключно у відносинах з нерезидентами, фізичними особами та неприбутковими організаціями, то для резидентів Дія Сіті – платників на особливих умовах додаються платники податку на прибуток. Зрозуміло, що якщо резидент Дія Сіті буде переважно працювати з нерезидентами, то в цьому аспекті мало що змінюється. Але якщо значна кількість операцій буде на внутрішньому ринку, то це значне ускладнення. Значною перевагою, однак, залишається ставка 9 % та відкладений момент оподаткування. Проте перед тим, як прийняти рішення, чи переходити на ПнВК, все ж потрібно чітко уявляти модель роботи компанії. Може статися так, що залишитись на податку на прибуток буде вигідніше і простіше.

Слід звернути увагу на ще одну особливість. Це окреме визначення поняття «звичайна ціна» для резидентів Дія Сіті – платників на особливих умовах. Так, підпункт 14.1.711 передбачає:

«Звичайна ціна майна, робіт, послуг при визначенні бази оподаткування резидентами Дія Сіті – платниками податку, що сплачують податок на прибуток підприємств на особливих умовах, при здійсненні операцій, які є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.91 статті 141 цього Кодексу (крім визначення бази оподаткування у разі здійснення контрольованих операцій), визначається на рівні ціни договору, але не нижче ціни придбання майна (робіт, послуг), а для необоротних активів – не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок календарного місяця, протягом якого здійснюються операції продажу (відчуження), ліквідації таких необоротних активів.

Для майна (крім необоротних активів), робіт, послуг, вироблених (створених, наданих) платником податку, звичайна ціна визначається на рівні ціни договору, але не нижче виробничої собівартості, яка розрахована за правилами бухгалтерського обліку відповідно до принципів, методів і процедур, визначених в обліковій політиці платника податку. Якщо в обліковій політиці такі принципи, методи і процедури не визначені, контролюючий орган самостійно розраховує виробничу собівартість відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності».

Це значно спрощує порядок визначення звичайної ціни, порівняно з поточним її визначенням, яке застосовується для цілей ПДВ. Враховуючи кількість спорів платників податків з податковими органами щодо визначення звичайної ціни, саме таке нове визначення треба було зробити загальним для всіх. Але для ПДВ залишається старе визначення. Отже, платники ПнВК, якщо будуть ще і платниками ПДВ, будуть застосовувати два різних визначення звичайної ціни.

Нагадаємо, що звичайна ціна для цілей ПнВК застосовується у випадку проведення розрахунків по операціях, які є об’єктом оподаткування, у негрошовій формі.

Під час виплати дивідендів резиденти Дія Сіті – платники на особливих умовах не сплачують авансовий платіж з податку на прибуток. Так, відповідно до підпункту 57.11.8 ПКУ:

«Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів».

Отже, окрім зниженої ставки 9 % (для ТЦУ 18 %), відкладеного моменту оподаткування до моменту виведення коштів, відсутність авансу з податку на прибуток – це ще одна підстава, що може заохотити перейти резидентів Дія Сіті на ПнВК.

Але повторимось, що, враховуючи поширення оподатковуваних операцій на відносини резидентів Дія Сіті з платниками податку на прибуток, варто уважно прорахувати модель, економію і складнощі, які виникають у зв’язку з такою ситуацією, а вже після цього приймати рішення.

Сподіваємось, що викладене дасть загальне розуміння, як воно має працювати, те адаптоване ПнВК під резидентів Дія Сіті, а вже деталі конкретних ситуацій із застосуванням об’єктів ПнВК в реальних операціях – тема окремих розмов.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2021

Перегляди 1756

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Повернути українців: чи дійсно влада цього хоче? 27 квітня, 2022    754

Тотальне спрощення ведення бізнесу 27 квітня, 2022    423

Податковий «набір» «Дія Cіті» для IT-індустрії прийнятий всупереч поточним обіцянкам МВФ, але принаймні на часткове виконання передвиборчих обіцянок 30 грудня, 2021    401

Податок на виведений капітал (ПнВК) може бути введений лише для всіх платників 24 квітня, 2020    1981

ПнВК та індекс економічної свободи 25 вересня, 2019    2163

Податок на виведений капітал + BEPS 06 вересня, 2019    1333

Все, що нам потрібно – СВОБОДА! 19 червня, 2019    2471

Податок на виведений капітал 2019 — leave them, kids, alone 19 листопада, 2018    1468

Залиште нас у спокої. Як податок на виведений капітал змінить поведінку бізнесу 16 листопада, 2018    3813

Податок на прибуток: перешкода для росту ВВП 14 листопада, 2018    1918

Чому варто приймати податок на виведений капітал, а не просто продовжувати боротися з корупцією і виховувати/підвищувати кваліфікацію податкової, як досі 07 листопада, 2018    2342

Результати останнього дослідження «Індекс міжнародної податкової конкурентоздатності 2018» (2018 International Tax Competitiveness Index) або чому ПнВК – це найперспективніша податкова реформа 26 жовтня, 2018    4856

Прокоментувати