+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Податок на додану вартість (ПДВ): що не так і що робити?

24 січня, 2019 Блог

Alexander Shemiatkin_

Олександр Шемяткін

Партнер КМ Партнери

Податок на додану вартість (далі – ПДВ) забезпечує найбільші надходження до державного бюджету. Але з цим податком існують постійні проблеми. Нещодавно Державна фіскальна служба (далі – ДФС) у своєму листі запропонувала звільнити від оподаткування ПДВ сільгосппродукцію, яка переважно експортується. Це варіант від ДФС для вирішення проблеми зловживання з ПДВ на просторах тіньового ринку сільськогосподарського виробництва. Запропонований варіант викликав критику аграріїв, оскілки призводить до значних втрат через позбавлення сільгоспвиробників права на відшкодування сплаченого у зв’язку із виробництвом ПДВ.

Деякі кандидати в президенти пропонують відмовитись від ПДВ і перейти на податок з обороту, оскільки не вбачають інших варіантів подолати корупцію у сфері відшкодування ПДВ.

Чому ж виникають постійні проблеми з ПДВ, адміністрування якого не викликає складнощів у розвинутих європейських країнах? Пропоную своє бачення ситуації та шляхи її вирішення.

Що не так?

Наразі проблеми з ПДВ можна звести до наступного:

  • вимивання обігових коштів підприємств;
  • непрозоре адміністрування блокування податкових накладних;
  • нерівні умови оподаткування добросовісних платників у порівнянні з платниками, які використовують податкові схеми для зменшення податкових зобов’язань із ПДВ;
  • нестача коштів в бюджеті для відшкодування ПДВ експортерам (наслідок зловживань із ПДВ у ланцюгу постачання товарів);
  • недоотримання бюджетом ПДВ (наслідок зловживання з ПДВ).

Які причини та умови призводять до існування проблем з ПДВ?

Вищенаведені проблеми із ПДВ є наслідком наступних причин:

  • низький рівень державного управління і як наслідок – корупція у сфері адміністрування ПДВ;
  • надмірне податкове навантаження на бізнес, що призводить до попиту на послуги із зменшення податкового навантаження;
  • невідповідність податкового законодавства реально існуючим суспільно-економічним відносинам;
  • значний обсяг тіньового обігу товару, призначеного для експорту;
  • можливість продажу імпортованого товару без ПДВ за готівку.

Що робити?

Вирішення питань із ПДВ має відбуватися у двох напрямках: перший – зменшення податкового навантаження на бізнес, другий – прибирання умов, які створюють корупційні та оптимізаційні можливості. Для цього потрібно:

  • зменшити ставку ПДВ для експортно-орієнтованих галузей до 10 % (сільське господарство, металургія);
  • змінити момент виникнення податкових зобов’язань із ПДВ: має бути лише одна подія – відвантаження товарів (передача робіт, послуг);
  • блокування податкових накладних має відбуватися виключно судом;
  • відшкодування ПДВ, не пов’язаного з експортом або інвестиціями, має відбуватися протягом року;
  • зменшити ставку ЄСВ до 10 % для сільгоспвиробників;
  • звільнити від оподаткування ПДФО доходи фізичних осіб від здавання в оренду землі, за умов отримання коштів від орендаря у безготівковій формі на банківський рахунок. Пільга надається тимчасово, наприклад, на три роки. Одночасно особи (та члени їх сімей), які мають земельні паї, виключаються із списку отримувачів субсидій. Також скасовується пільга у вигляді звільнення від сплати земельного податку для земель сільськогосподарського призначення.

Пояснення пропозицій:

Зменшення ставки ПДВ для експортно-орієнтованих галузей. Пропонується зменшити ставку ПДВ до 10 % для галузей, що переважно експортують продукцію. Це не призведе до втрат бюджету, адже сплачений до бюджету ПДВ по ланцюгу руху товару на експорт відшкодовується. В той же час, зниження ставки призведе до зменшення вимивання обігових коштів для виробників з одного боку. З іншого боку –зменшить зацікавленість у мінімізації податкових зобов’язань (використання «скруток» та інших схем), оскільки падає «дохідність» від використання схем.

В українських реаліях сплачений на митниці ПДВ утворює певний самостійний актив, який навчилися продавати. Якщо імпортований товар продати за готівку або через ФОП, які не показують джерело походження товару, то імпортований товар по факту продається без нарахування ПДВ-зобов’язань. У той же час, від споживачів отримується сума за товар, яка додатково до вартості товару містить суму, що дорівнює або перевищує суму ПДВ, сплачену на митниці. Оскільки офіційно імпортером (наступним посередником) зобов’язання не показуються, то такі особи втрачають право на ПДВ-кредит від імпорту (придбання). Але якщо товар, якій вже по факту проданий, продати на папері з ПДВ, то кредит зберігається і утворює актив, що може зменшити податкові зобов’язання іншим платникам податків, у яких податкові зобов’язання перевищують кредит.

Враховуючи імпортно-орієнтований характер української економіки, актив у вигляді імпортного ПДВ має істотний розмір, який спричиняє істотні втрати бюджету та викривлення конкурентного середовища. Ускладнення адміністрування ПДВ, як, наприклад, СЕА ПДВ, не перешкоджають такій практиці. Попередній досвід показує, що подальше ускладнення буде лише створювати проблеми для добросовісних платників.

Єдиний ефективний спосіб припинити таку практику – прибрати попит на придбання кредиту. Зменшення ставки ПДВ до 10 % у сукупності зі зменшенням податкового навантаження на фонд оплати праці, наприклад, через зниження ставки ЄСВ для сільгоспвиробників до 10 %, прибирає економічну доцільність у придбанні податкового кредиту.

Зміна моменту виникнення податкових зобов’язань. Така зміна має дві цілі. Перша ціль – зменшити вимивання обігових коштів для виробників. Якщо попередня оплата не буде призводити до виникнення податкових зобов’язань, то в умовах роботи за попередньою оплатою збільшуються обігові кошти для виробника на 20 %. Крім того, це спростить облік. Друга ціль – прибрати можливість використовувати попередню оплату як схему для формування податкового кредиту за схемними операціями.

Блокування податкових накладних судом. Наразі бізнес стикається із проблемами, пов’язаними з ручним управлінням блокування податкових накладних. Такий механізм містить системні корупційні ризики. Як наслідок, система блокування створює проблеми для добросовісних платників і не вирішує проблеми існування схемного кредиту. Переміщення питання до суду (як це планувалося з самого початку розробки системи блокування) дозволить значно зменшити корупційні ризики та зменшить випадки необґрунтованого блокування.

Відшкодування внутрішнього ПДВ протягом року. Для зменшення оптимізаційних можливостей з ПДВ варто змінити строк для відшкодування ПДВ, право на відшкодування якого виникло у зв’язку зі здійсненням операцій, не пов’язаних з експортом або інвестиціями. Строк може складати 12 місяців з моменту виникнення від’ємного значення.

Зниження ставки ЄСВ для найбільше тіньових експортно орієнтованих галузей економіки. На сьогодні надмірне оподаткування фонду оплати праці стимулює пошук бізнесом схем зменшення податкового навантаження. Будь-які відносини влади і підпорядкування мають певні ознаки домовленості між суб’єктами, які передали владу і які отримали владу. Відсоток тіньового сектору економіки демонструє, що домовленість так і не була досягнута або від неї хтось відмовився. Виключно адміністративно-примусові заходи не призведуть до істотного зменшення тіньового сектора економіки. Тому сторони мають почати взаємний рух. Але саме влада має почати такий рух, бо саме вона існує за рахунок платників податків, з якими має домовитись. Зменшення тиску на фонд оплати праці потребує вся економіка. Але, враховуючи існуючий стан з бюджетом, виконати це вкрай важко. Тому починати треба з галузей із найбільшим тіньовим відсотком. Зменшення ЄСВ до 10 % для агарної сфери може бути як певний експеримент для подальшого поширення на всю економіку. Крім того, враховуючи значний відсоток неофіційного працевлаштування, зменшення ЄСВ та ставки ПДВ має всі шанси забезпечити більше надходження до бюджету порівняно з поточною ситуацією.

Як приклад, можна навести ситуацію з програмістами, які використовують систему єдиного податку. Система єдиного податку істотно зменшує надходження до бюджету у вигляді ЄСВ та ПДФО, але IT-галузь постійно зростає, забезпечує надходження валютних коштів до країни і сплату податків через споживання. Система єдиного податку залишає офіційне оформлення відносин у цій сфері для значної кількості програмістів, незважаючи на те, що у цій галузі значні можливості для отримання доходу без офіційного оформлення відносин або трудової міграції.

Зниження навантаження на фонд оплати праці буде мати ефект і для ПДВ, зменшивши економічне підґрунтя для придбання податкового кредиту.

Звільнити від оподаткування ПДФО дохід від здавання в оренду землі. Зловживання з ПДВ забезпечується, в тому числі, за рахунок тіньового виробництва сільгосппродукції, що виробляється за рахунок використання необлікованої землі. Орендодавці-фізичні особи незацікавлені в офіційному оформленні відносин з орендарями, оскільки не хочуть сплачувати ПДФО. Орендарі також зацікавлені у неофіційному використанні землі для зменшення облікованого обсягу виробництва та землі, з якої сплачується єдиний податок. Якщо фізична особа не буде мати ПДФО, то вона не буде мати мотивів для приховування відносин оренди.

При цьому особи (та члени їх сімей), які мають земельні паї, виключаються зі списку отримувачів субсидій, що компенсує втрати бюджету від надання податкової пільги. Також скасовується пільга у вигляді звільнення від сплати земельного податку для земель сільськогосподарського призначення. Це буде стимулювати здавати землю в оренду або використовувати її за призначенням самостійно, а також позбавить сенсу структурування, коли на пільговиків оформлюють земельні ділянки.

Детінізацію треба починати з певних галузей економічними стимулами, поступово розповсюджуючи успішні приклади на всю економку. Сільське господарство має найбільший відсоток тіньового виробництва. Тому варто починати саме з цієї сфери.

Перегляди 11952

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Строки звернення з позовом про стягнення «старого» бюджетного відшкодування з ПДВ: врахування правової позиції Верховного Суду чи «гра у кості»? 04 жовтня, 2023    320

Строки стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ: що змінилося після рішення Великої Палати Верховного Суду? 01 березня, 2023    1008

Юлія Кривомаз виступила на онлайн-заході Комітету АПУ «Проблемні питання ПДВ» 13 лютого, 2023    1615

Верховна Рада прийняла законопроект № 4184: «податок на Google» та інші важливі зміни 09 червня, 2021    2256

Строки оскарження донарахувань з ЄСВ: погляд Верховного Суду 12 квітня, 2021    3488

Президент підписав Закон, що знижує ставку ПДВ для сільгосппродукції 23 лютого, 2021    1270

Огляд ПДВ-змін у законопроекті 4184, або не Google єдиним 22 лютого, 2021    2074

ЄСВ-покращення з 01.01.2021 р. 25 січня, 2021    3638

Про що свідчить статистика ПДВ? 16 жовтня, 2020    4648

Звільнення від ПДВ «заднім» числом: що робити? 02 квітня, 2020    1347

Особливості оскарження донарахувань (штрафних санкцій) з ЄСВ 24 березня, 2020    1373

КМ Партнери разом з бізнесом протистоїть «драконівським» штрафам за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних 13 січня, 2020    1293

Прокоментувати