Блог

Олександр Шемяткін

Партнер КМ Партнери

В Україні 1,8 млн ФОП, з яких єдиний податок сплачують 1,3 млн ФОП:

І група – 200 тис.;

ІІ група – 581 тис.;

ІІІ група – 523 тис.

ФОП на єдиному податку – це соціальний факт (масове суспільно значуще явище).

Чи можна розчерком пера (будь-яким законопроєктом, у тому числі № 1053-1 або № 1073), припинити існування соціального факту?

Чи може 1,3 млн громадян змінити спосіб свого мислення, метод ведення бізнесу, повсякденні звички, що формувалися з огляду на звичний дохід, тільки завдяки розчерку пера?

Для 1,3 млн громадян України фраза «ФОП на єдиному податку» = С-В-О-Б-О-Д-А!

Хто цього не розуміє, той або

• навмисно провокує соціальні потрясіння, або
• епічний «геній», який загрався у власну вибірковість, або
• банально відпрацьовує лобізм конкретних замовників.

Якщо це (наїзд на ФОП) – провокація, супровід закулісного перформансу, то до завершення воно не дійде, десь із відкриттям ринку землі його скасують.

Якщо це (ФОПівське «мочилово») – творіння епічної вибірковості, то є потреба в розумінні, а навіщо? Щоб допомогти оточенню, яке ту вибірковість призначило, та зрозуміти, що фіскалізація ФОП нічого не вирішує.

З таких «навіщо» звучить:

• це метод протидії сірому (чорному) імпорту та (або)
• створення рівних умов ведення бізнесу (це питання тут не розглядається, відзначу лише, що апріорі не можуть існувати рівні умови для малого, середнього та великого бізнесу).

Якщо ж це свято лобізму, то крім аргументів, що спростовують те «навіщо», потрібні ще й масові акції.

Що таке митниця як соціальне явище?

Це 6,4 тис. митних брокерів, 10 тис. митників – працівників Державної фіскальної служби, приблизно 40 тис. підприємств-експортерів та імпортерів, які переважно користуються послугами тих же брокерів.

Можна припустити, що кількість задіяних у відносинах митного контролю не перевищує 50 тис. осіб, а тих, хто займається цим постійно – 20 тис. осіб.

Така кількість не може формувати масове соціальне явище, на відміну від ФОП на єдиному податку.

То чи можна навести лад у професійних відносинах між 20 тис. осіб за рахунок регулювання соціального явища за участю 1,3 млн осіб?
Розглянемо це питання далі.

Операції ФОП, які утворюють об’єкт оподаткування, здійснюються без участі контролюючого органу. Лише в майбутньому вони потенційно можуть бути об’єктом перевірки податкового органу.

Відносини в митній справі відбуваються виключно за участі працівника Державної фіскальної служби. Якщо врахувати ексклюзивність процесу митного оформлення (митник – декларант або брокер), то коло учасників митного оформлення конкретної партії звужується до 3-5 осіб.

Порушення митних правил – дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, пред’явлення їх для проведення митного контролю та митного оформлення, за які передбачена адміністративна відповідальність (ст. 458 Митного кодексу).

Порушення митних правил може встановити виключно митник під час митного оформлення або пост-аудиту. Але якщо митник є учасником «таїнства приховування» митного порушення, то ніхто не зможе виявити митне порушення. Можливо, правоохоронні органи, які це «таїнство» підслуховували, але то вже не митне, а кримінальне порушення.
Чи можна після завершення «ексклюзивного таїнства приховування» вирішити питання такого приховування за рахунок фіскалізації ФОП?

Розглянемо реальний приклад. Компанія вирішила придбати телефон з ПДВ у відомого продавця. Було запропоновано дві опції: офіційний імпорт та сірий імпорт, із різницею в 20 %. Компанія обрала сірий та отримала всі первинні документи на телефон. Чи вирішить це питання фіскалізація ФОП?

Висновок очевидний – питання порушення митних правил (які приховуються) можна вирішити виключно на митниці.

Розширення повноважень митниці, наприклад, право запитувати в деяких випадках додаткові документи, всіх питань не вирішить (деякі експерти стверджують, що взагалі мало що вирішить). Як вірно підказують практики та експерти, проблема існування порушення митних правил, які не виявляють, не в повноваженнях, а у вибірковості підходів митників та безпосередній допомозі у приховуванні порушень із боку самих митників.

Так що ж робити?

Точно залишити у спокої ФОП та вирішувати питання безпосередньо на митниці!

Яким чином вирішувати на митниці, думаю, 20 тис. активно задіяних осіб можуть підказати. Вони чудово знають усі схеми, особливо враховуючи, що частина митних брокерів – це вчорашні митники.

Але проблема в тому, що схеми на митниці – це бізнес, на відміну від соціального факту – ФОП на єдиному податку!

Схеми на митниці – це бізнес, що добре організований, із власними «журналістами», суть діяльності яких – створювати імітацію боротьби з порушеннями на митниці та «поборювати» конкурентів-бенефіціарів схем.

Чи варто очікувати, що хтось із середини почне відмовлятися від власного схемного бізнесу, допомагаючи їх викривати?

Але цей бізнес у імпортоорієнтованій країні реально шкодить суспільству, викривляючи конкуренцію та позбавляючи бюджет ресурсу для зниження прямих податків, що допомогло б змінитись на експортоорієнтовану країну.

Україна 28 років імітує налагодження обміну інформацією з іноземними митницями для прозорості та повноти інформації (що саме та за скільки імпортується в Україну).

Поки імітація інформаційного оргазму продовжується, пропоную розглянути наступну пропозицію, від якої я і сам не в захваті, але підтримую, якщо пропозицію розглядати як альтернативу кешбеку для ФОП.

З 01 січня у багатьох країнах Європи починає діяти 12-й крок плану BEPS, який передбачає розкриття консультантами та платниками податку на прибуток інформації про схеми агресивної оптимізації. В Польщі це правило вже почало діяти.

Аналогічний механізм міг би бути запущений на українській митниці.

– Митний брокер, декларант, митник, працівник правоохоронного органу зобов’язані розкривати інформацію про відомі їм конкретні операції, за якими приховуються порушення митних правил.

– За розкриття інформації – винагорода в розмірі 50 % від вартості товару, щодо якого були вчинені дії з приховування порушення митних правил після реалізації конфіскованого товару або отримання від порушника штрафу в розмірі 100 %.

– І навпаки, такий само штраф буде стягуватися персонально з особи, яка не розкрила інформацію, хоча достовірно знала про це.

Такий собі митний кешбек.

Головне – підготувати законопроєкт, а там і обмін інформацією запрацює, аби цей митний кешбек не запрацював.

Прокоментувати