+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Зміни Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності – «зелене світло» паралельному імпорту

22 жовтня, 2019 Блог

Ivan Shynkarenko_

Іван Шинкаренко

Кандидат економічних наук, партнер КМ Партнери

17.10.2019 року Верховна Рада України проголосувала за Проєкт Закону № 1230 від 02.09.2019 року про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

Змін достатньо багато, але вони переважно технічні. І головну зміну не просто ідентифікувати, якщо не стикався з проблематикою раніше.

А на моє переконання, головна зміна тут – нова редакція ч. 3 ст. 397 Митного кодексу Україна щодо випадків, коли «заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності, передбачені частиною першою цієї статті, не застосовуються».

Конкретніше, те, що такі заходи захисту не застосовуватимуться до:

«1) оригінальних товарів, тобто товарів, які були виготовлені за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником».

Тобто в багаторічному спорі щодо «паралельного імпорту» поставлена крапка. Принаймні в частині перепон для такого імпорту на митниці.

Нагадаю, що глосарій СОТ визначає паралельний імпорт як «операцію, під час якої товар, виготовлений легально (тобто не контрафактний) закордоном, ввозиться без дозволу власника прав інтелектуальної власності (знаку для товарів або патенту). Певні країни дозволяють такі операції, а інші – ні».

Основна ідея паралельного імпорту полягає у використанні можливості цінового арбітражу у випадку різних цінових політик щодо товару в різних країнах. Тобто, якщо якийсь товар по тій чи іншій причині дешевше для польського ринку, ніж для українського, то для такого товару може виникнути нагода заробити на різниці цін.

Проблема «паралельного імпорту» для України полягала в тому, що чітко в законодавстві не визначено, до яких держав ми відносимося – до тих, що дозволяють паралельний імпорт, чи до інших?

Ключ проблеми криється в законодавстві інтелектуальної власності, де мав би бути чітко прописаний принцип вичерпання прав правовласника. Зокрема, який принцип вичерпання прав інтелектуальної власності застосовується у нас:

  • національний – лише у випадку продажу товару в країні правовласник вже не вправі забороняти подальші операції з товаром (паралельний імпорт = порушення прав інтелектуальної власності),
  • міжнародний – перший продаж товару будь-де у світі призводить до втрати правовласником права забороняти операції з товаром (паралельний імпорт дозволено) чи
  • регіональний – перший продаж у певній групі країн позбавляє правовласника права забороняти подальші операції з товаром (дозволено в межах певної групи країн [наприклад, ЄС] і заборонено при операціях таких країн із третіми країнами).

Окрім суто теоретичних питань, дана невизначеність створювала і практичні нюанси. Так, митний реєстр прав інтелектуальної власності активно використовувався офіційними імпортерами для створення перепон для несанкціонованого ввезення «оригінальних» товарів іншими імпортерами.

Схоже, що в цьому питанні поставлена крапка і на митниці ввезення «оригінальних» товарів більше не зупинятимуть. Звичайно, якщо не буде проблем довести, що товар, у дійсності, є «оригінальним».

Однак у контексті паралельного імпорту варто також нагадати, що він може створювати й інші проблеми для офіційних імпортерів, а саме ризики з трансфертного ціноутворення, про що ми детально розповідали в нашому матеріалі «Паралельний імпорт: приховані податкові ризики для офіційних імпортерів в контексті правил трансфертного ціноутворення». Офіційним імпортерам раджу ознайомитися.

Перегляди 3661

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Чергові митні новели в умовах воєнного стану. Призупинення стягнення митних платежів та митне оформлення за спрощеною процедурою 01 квітня, 2022    2661

Обмеження щодо експорту харчової продукції з України, введені під час дії воєнного стану 15 березня, 2022    2887

Спрощення оформлення митних вантажів в умовах воєнного стану 14 березня, 2022    1510

Спори щодо класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД: актуальна судова практика, що може стати у нагоді при «запеклій боротьбі» з митним органом 19 серпня, 2021    705

Спори щодо митної вартості: огляд свіжих рішень Верховного Суду 15 квітня, 2021    1325

Податкові пільги для нових значних інвестицій 02 квітня, 2021    2180

ЗДП (загальна декларація прибуття) підкралась непомітно 19 листопада, 2020    7315

Авторизовані економічні оператори (АЕО): хто може отримати цей статус? 14 січня, 2020    2021

В Україні з 01 січня 2020 р. змінено Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток та/або не є податковими резидентами держав своєї реєстрації 14 січня, 2020    8990

Статус авторизованого економічного оператора (АЕО) та його переваги 24 грудня, 2019    1945

Оновлення процедури митного оформлення за законом щодо авторизованих економічних операторів 16 грудня, 2019    819

Зміни Митного кодексу у зв’язку з авторизованими економічними операторами – спрощення, але не для всіх 28 листопада, 2019    3270

Прокоментувати