Блог

Олександр Шемяткін

Партнер КМ Партнери

Стало зрозумілим, чому Мінфін пропонує запровадити ПнВК лише для МСБ, а в ідеалі – взагалі поховати його.

Для великих компаній Мінфін готує BEPS у його найгіршому варіанті. Не варто нагадувати, що кроки BEPS є складним механізмом, підготовленим фактично консультантами тієї ж «Великої четвірки» (можливо, колишніми) на базі OECР. Основна мета BEPS – забезпечити належне оподаткування материнських компаній, розташованих в країнах G20 (за посиланням – матеріал щодо критики BEPS, у тому числі США). Тут наводиться переклад фрагменту:

«В офіційній відповіді на опитувальний лист ООН BEPS Індія критикувала ОЕСР за вирішення тільки поверхневих питань, в той час як складні питання залишилися нерозкритими, що послаблює ефективність Проекту, і закликала ООН вжити заходів для недопущення несправедливості в міжнародних правилах оподаткування через перекоси на користь розвинених країн».

Мінфін разом з EY (Ernst & Young) підготували законопроект щодо імплементації BEPS («Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування»).

Зараз цей законопроект розісланий асоціаціями для обговорення.

Багато в чому зазначений законопроект намагається вирішити ті ж питання, що і ПнВК, але в інший спосіб.

Поступово розглянемо всі новації, які пропонуються в законопроекті щодо BEPS для великих компаній. А великі компанії хай вже вирішують, з чим їм краще бути.

Як ПнВК вирішує питання розмивання бази?

Класичні схеми виводу капіталу (проценти, роялті, інвестиції за кордон) стають прямими об’єктами оподаткування ПнВК. Такі транзакції як виплата роялті, процентів, інвестування за кордон за певних умов стають об’єктами оподаткування. Це прозоро. Власник вирішує, чи готовий він заплатити податок і здійснити певні операції, чи ні. Якщо так – то сплачується податок, якщо ні – то операції не здійснюються у такий спосіб, а кошти інвестуються або виплачуються як дивіденди зі сплатою меншої суми відсотків.

Це легко адмініструвати, і вірогідність виникнення спорів дуже незначна.

Законопроект щодо BEPS пропонує вирішувати ці питання шляхом введення численних оціночних питань. Тобто контролюючий орган буде вирішувати, чи це була виплата роялті, процентів або це виплата дивідендів.

Так, законопроект щодо BEPS передбачає, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також:

• суми процентів, роялті та/або доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь пов’язаної особи – нерезидента понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки;
• вартість товарів (робіт, послуг), що придбаваються у пов’язаної особи – нерезидента …. понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

Законопроект щодо BEPS надає контролюючим органам право вирішувати, чи враховувати для цілей розрахунку податкових зобов’язань такого платника податків фінансові та економічні результати контрольованих операцій у разі одного з таких випадків:

• відсутня розумна економічна причина (ділова мета) здійснення таких операцій;
• проведення операції не передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому;
• головною ціллю або однією із головних цілей контрольованих операцій є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
• на момент проведення операції було доцільним очікувати отримання прибутку.

Податковий орган не має обов’язку доводити це в суді. Він це буде робити в акті перевірки.

І ці люди нам казали, що обов’язок контролюючого органу в суді – доводити удаваність правочину – це «капець» який ризик для платників податків?

Цікаво, що законопроект щодо BEPS «запозичив» ідеї із законопроекту #8557 щодо ПнВК.

Так, законопроект щодо BEPS передбачає, що донарахування за ТЦУ стають прямими об’єктами оподаткування. Передбачається, що об’єктами застосування податку на прибуток стають:

• вартість товарів (робіт, послуг), що придбаваються під час здійснення контрольованих операцій у пов’язаної особи – нерезидента або нерезидента, зазначеного в підпунктах «в» – «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 підпункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються під час здійснення контрольованих операцій пов’язаній особі – нерезиденту або нерезиденту, зазначеному в підпунктах «в» – «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

Я так розумію, що це намагання вирішити проблеми зі збитками, – яких, нагадаю, 1,3 трильйони.

Тут я «передаю привіт» збитковим компаніям – членам EBA, які проти ПнВК.

Але ж це лише часткове вирішення проблеми зі збитками. Частково тому, що якщо збиткова компанія буде виводити кошти через дивіденди на Нідерланди, то податкове навантаження так і залишиться 0 %. Питання з виплатою збитковими компаніями процентів також не вирішується.
Окрім цього, в законопроекті щодо BEPS взята ідея прирівнювання 4 групи єдиного податку до платників податку на прибуток у випадку здійснення операцій з нерезидентами.

Хлопці, ну от відверто, чи це не визнання ефективності законопроекту #8557 щодо ПнВК?

Після ознайомлення з законопроектом є чітке відчуття, що податкова служба не зможе нормально це адмініструвати. Правила законопроекту щодо BEPS є складними для адміністрування. А отже, держава отримує погіршення інвестиційного клімату, збільшення корупційних можливостей та не дуже ефективне перекриття каналів виведення 11 млрд доларів щороку.

А що отримає бізнес? Збільшення витрат на комплаєнс (відповідність правилам «витягнутої руки»)? Таки-так, бо з такими правилами і перспективами спорів із податковою службою обґрунтовувати відповідність операцій діловій меті та ринковим цінам треба буде якісніше. І не хвилюйтесь – за ваші гроші консультанти все якісно обґрунтують, і бюджет більше не отримає, але бізнес платитиме більше.

Правила адміністрування ПнВК не йдуть в жодне порівняння.
Незважаючи на це, керівництво Мінфіну стверджує, що спочатку треба здійснити реформу ДФС, а потім впроваджувати ПнВК. А для запуску законопроекту щодо BEPS реформа ДФС не потрібна?

У мене запитання до Мінфіну: кого лобіюєте, пані та панове? Чи ви не розумієте, що ви робите? Чи є сміливість визнати, що ви робите все, щоб не дати прийняти законопроект #8557 щодо податку на виведений капітал?

Невже державна посада не вимагає неупередженого ставлення до державних справ? Чи щось заважає?

Великий бізнес – welcome to BEPS.

Я хочу звернутися до податкових консультантів:

Шановні, пора вже визначитись, у якій країні ви збираєтесь жити.

Прокоментувати