+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Кому насправді доведеться більше платити в 2017 році? Зміни в частині оплати праці

30 грудня, 2016 Інформаційні листи

Новини про підвищення мінімальної заробітної плати  в пресі викликали справжній резонанс. Так, починаючи з 2017 року, мінімальна заробітна плата становитиме 3 200 грн1 (проти сьогоднішніх 1 600 грн), що, на перший погляд, є позитивною зміною для працюючих громадян. Однак не все так прозоро, як здається спочатку. Хто ж реально платитиме за «ініціативу» законодавця підвищити рівень життя українського народу?

Так, 27 грудня 2016 року Президент України підписав Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року (далі – «Закон»). Даний Закон, серед іншого, вносить зміни в частині визначення мінімальної заробітної плати, системи оплати праці, матеріального забезпечення окремих верств населення. Розглянемо, що ж змінюється.

Сьогодні відповідно до ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі – «КЗпП») під мінімальною заробітною платою мається на увазі законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну (погодинну) норму праці. Відповідно до чинної ст. 96 КЗпП формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) прив’язано до встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, зараз посадовий оклад працівника не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (сьогодні 1 600 грн). Починаючи з 2017 року розмір мінімальної заробітної плати становитиме 3 200 грн, і якби не зміни, які були внесені Законом, то виходило б, що мінімальний посадовий оклад працівника (чи то державного, чи то приватного сектору) був би не нижчим ніж 3 200 грн. Однак не тут то було.

Починаючи з 2017 року вищевказані ст. 95 та ст. 96 КЗпП викладені в новій редакції. Так, з 2017 року мінімальна заробітна плата визначається як встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Як бачимо, відтепер для визначення розміру мінімальної заробітної плати не береться за основу проста, некваліфікована праця. Чому? Тому що тепер тарифна сітка (схеми посадових окладів), що є базою для формування та диференціації розмірів заробітної плати, не мають прив’язки до розміру мінімальної заробітної плати. Відтепер ст. 96 КЗпП, яка визначає систему оплати праці, встановлює, що мінімальні посадові оклади працівників (і тут уточнення – тих, які фінансуються з бюджету) не можуть бути меншими за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. З 2017 року мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб становитиме 1 600 грн2. Тобто з 2017 року мінімальний посадовий оклад бюджетника не може бути меншим за 1 600 грн, як, власне, і зараз (бо поки що оклад прив’язаний до мінімальної заробітної плати).

Йдемо далі. Законом вносяться зміни до Закону України «Про оплату праці», який доповнюють новою ст. 3-1. Відповідно до вказаної статті розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати і, якщо нарахована заробітна плата працівника, який відпрацював повний місяць, є нижчою, то роботодавець зобов’язаний провести доплату до рівня мінімальної заробітної плати.

Із зазначеного вбачається, що якщо працівнику за повний місяць роботи нараховано менше ніж 3 200 грн, то роботодавець змушений доплатити. Жодних виключень зазначене правило в розрізі роботодавців, які фінансуються з бюджету, чи то приватних осіб не містить. Але вся «родзинка» криється в наступному.

Якщо раніше мінімальна заробітна плата не включала будь-які доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, здійснювані на користь працівників (це був суто оклад), то відтепер дане положення із ст. 95 КЗпП виключили. Єдине обмеження, яке встановив законодавець при обчисленні розміру заробітної плати, – це те, що при розрахунку не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці, в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Всі решта виплат (наприклад, надбавки за ранг, доплата за суміщення посад і т. д.) будуть входити при розрахунку доходу працівника для цілей визначення відповідності мінімальній зарплаті.

Тобто виходить, що весь сукупний дохід працівника з урахуванням доплат, премій і будь-яких виплат заохочувального та компенсаційного характеру не може бути нижчим за мінімальну заробітну плату – 3 200 грн.

Тут, як відомо, основну частину щомісячного доходу багатьох працівників підприємств, що фінансуються з бюджету, якраз складають не посадовий оклад, а доплати, надбавки та премії, що виплачуються понад оклад. А в такому випадку для бюджетників, по суті, нічого не змінюється: тепер їх оклад не прив’язаний до розміру мінімальної заробітної плати, а лише до прожиткового мінімуму, розмір якого буде таким як і зараз мінімальна зарплата, а в мінімальну заробітну плату входитимуть надбавки. Ситуація буде вигідною лише для працівників, яким, враховуючи всі доплати та надбавки, нараховано менше 3 200 грн.

Що ж стосується інших виплат з бюджету, то практично в усіх випадках законодавець змінив прив’язку розміру виплат з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, що, в свою чергу, в порівняні з теперішніми витратами не збільшить видатки бюджету. Сюди належать і оклади працівників державних органів, що встановлені на законодавчому рівні (наприклад, суддів, прокурорів і т. д.), і гарантії окремим верствам населення (наприклад, грошова допомога військовослужбовцям та членам їх сімей). Враховуючи, що наразі мінімальна заробітна плата складає 1 600 грн, а з 2017 року прожитковий мінімум теж складатиме 1 600 грн, то держава додаткових витрат в цій частині не нестиме.

І виходить, що від внесених Законом змін бюджет не особливо страждає. В основному, питання турбують підприємств-небюджетників, які платять працівникам менше ніж 3 200 грн.

Більш детально про зміни дивіться інфографіку.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII.

2Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2016

Перегляди 10347

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Е-листки непрацездатності: чи помітні покращення? 23 вересня, 2021    763

Відрядження в Україну: огляд податкових та імміграційних питань при працевлаштуванні іноземців 18 червня, 2021    1575

Електронні листки непрацездатності вже діятимуть з 01 травня 30 квітня, 2021    2195

Запитайте юриста: які пільги передбачені працівникам за роботу зі шкідливими умовами праці? 22 квітня, 2021    5371

Черговий закон про зменшення тиску на бізнес – вовк в овечій шкурі? 16 квітня, 2021    1039

Повідомлення про надзвичайні заходи у сфері трудового законодавства в Україні, спричинені кризою Covid-19 13 травня, 2020    1181

Проєкт нового Порядку контролю за додержанням законодавства про працю – вчитися на помилках? Держпраці: ні, не чули. 07 серпня, 2019    2649

Польові будні Держпраці.
Судова справа про використання цивільно-правових договорів у відносинах з фізичними особами
06 травня, 2019    1271

5-та група єдиного податку: «+» vs «-» 01 березня, 2019    11301

Маніпуляція як інвестпроект 25 лютого, 2019    3315

Нові розміри штрафів за порушення трудового законодавства 08 лютого, 2019    1926

Огляд практики Верховного Суду за 2018 р., пов’язаної з розмежуванням цивільно-правових та трудових відносин 11 грудня, 2018    1813

Прокоментувати