Аналітика

17 жовтня 2018 року Управління Держпраці у Хмельницькій області (далі – Управління) на своєму веб-сайті розмістило інформацію про стягнення з роботодавця майже 2 млн грн штрафних санкцій за використання праці 16 неналежно оформлених працівників¹. Доказом тіньової зайнятості для інспекторів Управління стало те, що працівники працювали за договорами цивільно-правового характеру із щомісячним їх переукладенням.

У результаті аналізу Єдиного реєстру судових рішень ми виявили, що постанову Управління було визнано протиправною та скасовано². Більше того, суд присудив роботодавцю 99 % суми заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу³. Розглянемо детальніше позицію Управління у справі та мотиви, якими керувався суд, скасовуючи постанову Управління.

Позиція Управління

Управління встановило наступні факти: залучення роботодавцем фізичних осіб для виконання робіт з охорони майна, прибирання приміщень та території, ремонтних робіт, інших господарських робіт, здійснення юридичних, бухгалтерських послуг, послуг щодо управління житловим будинком. З огляду на це, Управління дійшло висновку про неоформлення трудових відносин із особами, які виконували відповідні роботи. Свою позицію перевіряючі аргументували наступним:

• у позивача були наявні виключно договори про виконання разової роботи без зазначення конкретного змісту виконуваних робіт;
• в актах приймання-передачі виконаних робіт не визначений конкретний результат, ці акти містять лише загальну суму виплати виконавцю;
• проведення інструктажів із охорони праці за цивільно-правовими договорами свідчить про невіддільність процесу праці від договірних відносин сторін;
• фізичні особи не мали права надавати послуги охорони без відповідної ліцензії.

Зазначимо, що такі претензії Держпраці до роботодавця є типовими, ми вже аналізували їх у наших матеріалах «Штрафи Держпраці» та «Огляд практики Верховного Суду за 2018 р., пов’язаної з розмежуванням цивільно-правових та трудових відносин».

Позиція роботодавця

Роботодавець звертав увагу суду на те, що інспектори Управління на власний розсуд дійшли до висновку про приховування трудових відносин без жодних доказів. На підтвердження відсутності трудових відносин роботодавець зазначав, що фізичні особи:

• не надавали роботодавцю трудових книжок;
• не входили до штату роботодавця;
• не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку та трудовій дисципліні, а облік їх робочого часу не здійснювався;
• отримували винагороду, яка залежала від виконання договору.

Також роботодавець обґрунтовував свою позицію тим, що Держпраці не є органом, уповноваженим визнавати цивільно-правові договори недійсними.

Оцінка суду

Суд комплексно підійшов до дослідження фактичних обставин у справі. Крім дослідження цивільних договорів, актів виконаних робіт та інших документів, було також допитано в якості свідків директора роботодавця та частину фізичних осіб, які надавали послуги за цивільно-правовими договорами.

За результатами дослідження фактів суд дійшов висновку, що сама лише наявність цивільно-правового договору не є ознакою тіньового працевлаштування. Стверджуючи про правопорушення, орган Держпраці не зібрав достатньої доказової бази, хоча був зобов’язаний це зробити відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Інспектори Управління не довели підпорядкування виконавців внутрішньому трудовому розпорядку роботодавця, виплату їм заробітної плати, систематичний характер праці.

Важливим висновком суду була констатація відсутності у Держпраці повноважень на визнання договорів недійсними. Таке право має виключно суд, а своїми діями інспектори Управління порушили презумпцію правомірності правочину.

На нашу думку, ключовими аргументами, які лягли в основу рішення суду на користь роботодавця в цій справі були (і) свідчення осіб, що надавали послуги за цивільно-правовими договорами, власне, їх думка стосовно того, чи мали місце трудові відносини, та (іі) відсутність факту визнання цивільно-правових договорів недійсними в судовому порядку.

Звичайно, Управління не погодилося з таким висновком та подало у справі апеляційну скаргу, тому вважати справу остаточно вирішеною поки ще рано.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Див. за посиланням.

²Див. за посиланням.

³Див. за посиланням.

Прокоментувати