Закон № 466-ІХ встановив, що прибуток фізичних осіб від деяких операцій з інвестиційними активами розраховується за звичайними цінами. Що це означає?
1.
Закон № 466-ІX доповнив новими правилами п. 170.2.2 ст. 170 Розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що визначає порядок оподаткування прибутку фізичних осіб від операцій з інвестиційними активами.
Нагадаємо, що для цілей розрахунку податку на доходи фізичних осіб (надалі – ПДФО) у випадку здійснення операцій з інвестиційними активами повинен розраховуватися прибуток (збиток). Цей прибуток (збиток) визначається як різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю.
П. 170.2.7 ПКУ містить спеціальне визначення інвестиційного активу – пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.
Нові правила поширюються на операції, що здійснюються платником податків з нерезидентами-пов’язаними особами або ж нерезидентами, що зареєстровані в державах (територіях), що включені Кабміном1 у перелік низькоподаткових на виконання п.п. 39.2.1.2 ПКУ.
У таких випадках доходи і витрати визнаються:
«у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу».
Тобто відтепер фізичні особи, що здійснюють операції з інвестиційними активами, мають враховувати і потенційні податкові наслідки застосування звичайних цін. При цьому під дію вказаних норм може потрапити велика кількість операцій, адже перелік низькоподаткових держав (територій) достатньо широкий і включає, серед іншого, такі популярні юрисдикції, як Кіпр та Об’єднані Арабські Емірати.
Нижче ми розглянемо, що ці нові правила можуть означати на практиці.
...Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Краще пізно, ніж ніколи: нарешті законодавці вирішили виправити норми щодо відповідальності за уточнення звітності з ТЦУ 
684
Кабмін оновив перелік «низькоподаткових» юрисдикцій
1170
Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн набрала чинності для України: наслідки для учасників МГК в Україні
657
Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток
1475
Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети)
513
Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл»)
380
Справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл» проти ГУ ДПС в Одеській області: після нового розгляду Верховний Суд все ж остаточно відмовив податківцям у «креативному» застосуванні методу чистого прибутку
1073
Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?
1423
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
862
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
1903
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
958
Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн
1623
Прокоментувати