Аналітика

В оновлених процесуальних кодексах¹ електронним доказам присвячені окремі положення, покликані внести ясність у питання їх використання у судових спорах. Зараз вже напрацьована певна судова практика та є перші висновки щодо застосування новел законодавства.

Ми пропонуємо розібратися із тим, що таке електронні докази, як їх подавати, а також до чого тут електронний цифровий підпис (далі — ЕЦП) та ще не запущена Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі — ЄСІТС). Окремо ми розповімо про те, чи варто змінити стару звичку подавати до суду прості роздруківки скріншотів, і навіщо відрізняти паперову форму електронного доказу від письмового доказу в електронній формі.

Що таке електронний доказ?

Із визначення електронних доказів (ч. 1 ст. 96 ГПК України) знати необхідно дві їх обов'язкові ознаки:

1. це будь-яка інформація в електронній (цифровій) формі,


2. яка містить дані про обставини, що мають значення для справи.

(1) ЗУ «Про електронну комерцію» у ст. 3 містить визначення електронної форми представлення інформації. Головне із цього визначення те, що це спосіб документування інформації у будь-якій нематеріальній формі з використанням будь-яких засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Перелік різновидів електронних доказів, а також способів їх зберігання законодавець розумно залишив відкритим. Окремою важливою ознакою є можливість відтворювати інформацію у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною.

(2) До належності електронних доказів не встановлюються специфічні вимоги, тому дана властивість визначається в загальному порядку (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Якщо наведені критерії виконуються – можна сміливо подавати до суду електронні докази. Але як зробити це процесуально правильно? ...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.