Аналітика

27.03.2025 Верховна Рада України проголосувала у другому читанні за законопроєкт № 12148 від 24.10.2024 (далі – Закон), яким визначається пільговий період (протягом воєнного стану та одного року після його закінчення) для окремих суб’єктів господарювання, що є позичальниками за кредитними договорами чи лізингоодержувачами за договорами фінансового лізингу, протягом якого такі особи зможуть не сплачувати заборгованості, лізингові платежі, не нараховуватимуться штрафи, пеня, санкції, а заставне майно не може бути стягнено (так звані «кредитні канікули»). Для набрання чинності Закон має бути підписано Президентом.

Загалом передбачений Законом мораторій поширюватиметься лише на випадки, коли передбачене в таких договорах нерухоме майно та транспортні засоби під заставою або іпотекою чи об’єкти фінансового лізингу перебувають або втрачені на території бойових дій чи під окупацією. При цьому він поширюватиметься лише, якщо договори кредиту чи лізингу укладені до набрання Законом чинності.

У чому полягають «кредитні канікули», запропоновані Законом?

Законом передбачено доповнення Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (далі – Прикінцеві положення ЦКУ) пунктами 23-29 щодо кредитів та пунктами 30-36 щодо лізингу, а також доповнено Розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» пунктами 10-7 та 10-8 про зупинку строків для виконавчих дій щодо кредитів та фінансового лізингу відповідно.

Щодо кредитів цими нормами передбачено, що позичальник має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі – мораторій), за сукупності певних необхідних умов. Сам мораторій щодо кредитів передбачатиме, що на час його дії:

1. позичальник звільняється від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором кредиту (позики);
2. зупиняється вчинення будь-яких дій щодо примусового звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов’язань за договором кредиту (позики), та щодо примусового стягнення заборгованості за договором кредиту (позики) з позичальника та особи, яка є поручителем, майновим поручителем виконання зобов’язань за договором кредиту (позики);
3. зупиняється нарахування грошового зобов’язання за договором кредиту (позики).

Щодо фінансового лізингу цими нормами передбачено, що лізингоодержувач (у тому числі його правонаступник), який є суб’єктом господарювання, має право звернутися до лізингодавця або особи, до якої перейшли права та обов’язки такого лізингодавця, із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату лізингових та інших платежів за договором фінансового лізингу, включаючи заборгованість за ними, неустойку (штраф, пеню) за сукупності певних умов. Сам мораторій щодо фінансового лізингу передбачатиме, що на час його дії:

1. лізингоодержувач звільняється від обов’язку сплати лізингових та інших платежів за договором фінансового лізингу;
2. зупиняється вчинення будь-яких дій щодо примусового стягнення лізингових та інших платежів за договором фінансового лізингу з лізингоодержувача та особи, яка є поручителем, майновим поручителем виконання зобов’язання за таким договором;
3. зупиняються нарахування та сплата лізингових та інших платежів за договором фінансового лізингу;
4. лізингодавцем вносяться зміни до графіка сплати лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за договором фінансового лізингу шляхом відновлення сплати таких платежів після закінчення мораторію із збереженням періодичності та розміру відповідних платежів.

Як для фінансового лізингу, так і для кредиту передбачено, що:

• строк дії договору та договорів застави, іпотеки, поруки, укладених для забезпечення виконання зобов’язань за таким договором, продовжується на строк такого мораторію;
• на строк дії такого мораторію зупиняються строки:
  • перебігу позовної давності за вимогами про сплату грошового зобов’язання за договором, звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, лізингових та інших платежів, звернення з вимогами до поручителя, майнового поручителя;
  • пред’явлення виконавчих документів до виконання;
  • вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на кошти), що стосуються стягнення коштів за такими договорами;
  • звернення стягнення на предмет забезпечення за договором застави, іпотеки, які забезпечують виконання зобов’язання за таким договором з позичальника, лізингоодержувача (його правонаступника) та особи, яка є поручителем, майновим поручителем за таким договором.
• строк такого мораторію починається з моменту прийняття лізингодавцем / кредитором рішення про застосування мораторію на підставі поданої позичальником / лізингоодержувачем заяви або якщо лізингодавець / кредитор протягом 20 робочих днів із дня отримання заяви не прийняв жодного рішення і діє протягом воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування.

Отже, фактично Закон пропонує «кредитні канікули» на період воєнного стану та протягом одного року після його закінчення для певних суб’єктів господарювання, що є лізингоодержувачами чи позичальниками.

Хто матиме право на такі «кредитні канікули»?

Протягом воєнного стану до кредитодавця чи лізингодавця (далі – кредитор) із заявою про застосування мораторію мають право звернутися позичальник чи лізингоодержувач (далі – боржник) за сукупності таких умов:

1. сукупний річний дохід боржника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з боржником входять до групи пов’язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
2. договір кредиту (позики) чи договір фінансового лізингу з боржником було укладено до набрання чинності Законом;
3. сукупний річний дохід боржника за попередній звітний рік (з урахуванням пов’язаних контрагентів) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні боржника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні у 2021 році (угіддя на окупованій території чи в зоні бойових дій не враховуються при розрахунку поточних угідь у користуванні).

Крім цих умов, для договору кредиту також мають бути виконані наступні умови:

1) виконання зобов’язання за таким договором має бути забезпечено заставою, іпотекою:

а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться «на території бойових дій чи в окупації»¹;

б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом «на території бойових дій чи в окупації».

2) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість такого майна в заставі чи іпотеці «на території бойових дій чи в окупації» становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов’язання за таким договором кредиту (позики);

3) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником із дня, коли застава, іпотека опинилися «на території бойових дій чи в окупації» становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

Крім цих умов, для фінансового лізингу також мають бути виконані наступні умови:

1) на день укладення договору лізингоодержувач здійснював господарську діяльність «на території бойових дій чи в окупації»;

2) об’єкт фінансового лізингу знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або він вибув з володіння лізингоодержувача не з його волі іншим шляхом «на території бойових дій чи в окупації»;

3) загальна сума дивідендів, виплачених лізингоодержувачем за період із дня, коли об’єкт фінансового лізингу отримав статус втраченого «на території бойових дій чи в окупації», до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором фінансового лізингу. Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

Якщо всі вищезазначені умови виконано, то боржник отримує право на подання заяви для встановлення для нього такого мораторію («кредитних канікул») щодо його договору кредиту чи фінансового лізингу.

Порядок «отримання» мораторію

Для «отримання» мораторію позичальник чи лізингодавець подає своєму кредитору заяву з пакетом документів, що підтверджують виконання вищезазначених умов, та зазначає інформацію, визначену в пункті 24 щодо кредиту та пункті 31 Прикінцевих положень ЦКУ щодо фінансового лізингу (найменування сторін договору, їхні реквізити, реквізити і дата договору та договору поруки, застави, іпотеки до нього, сукупний річний дохід боржника за попередній звітний та 2021 рік або площа угідь, відомості щодо об’єкта застави, іпотеки чи фінансового лізингу тощо). Заява подається на поштову чи електронну адресу кредитора, зазначену в договорі.

Кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів із дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію, надсилаючи його у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу боржника, зазначену в договорі.

Рішення кредитора про відмову у застосуванні мораторію може бути оскаржено до господарського суду.

Якщо боржник у заяві зазначив недостовірну інформацію, мораторій скасовується, а всі зобов’язання донараховуються та мають бути виконані включно за період застосування мораторію.

Якщо кредитор безпідставно відмовив у мораторії, мораторій вважається застосованим із дня отримання кредитором заяви боржника про його застосування.

Що буде з уже діючим мораторієм?

Пункт 18 Прикінцевих положень ЦКУ вже передбачає мораторій на період воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, за яким позичальник звільняється від:

• відповідальності за порушення грошового зобов’язання;
• від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення;
• підлягають списанню штрафи, пеня та інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 за таке прострочення.

Такий мораторій має суттєві відмінності від пропонованого Законом, адже він:

• діє лише у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором;
• стосується лише зобов’язань за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) (по суті лише договорів позики та кредиту);
• стосується усіх позичальників, а не лише суб’єктів господарювання;
• має коротший строк дії;
• є по суті більш загальним мораторієм з мінімальною кількістю вимог, порівнюючи з мораторієм за Законом;
• не потребує «активації» через заяву боржника та рішення кредитора;
• не поширюється на договори фінансового лізингу;
• звільняє лише від грошових зобов’язань, а не від застави чи іпотеки як пропонується Законом.

Отже, якщо суб’єкт господарювання не підпадає під умови, передбачені для мораторію за Законом, поки автоматично діє загальний мораторій, передбачений пунктом 18 Прикінцевих положень ЦКУ. Закон не скасовує мораторію, передбаченого пунктом 18 Прикінцевих положень ЦКУ, а пропонує введення ще двох нових видів мораторію для договорів кредиту, забезпечених заставою, порукою чи іпотекою, та договорів фінансового лізингу.

Перевагою «нового» мораторію є те, що він на час його дії звільняє від:

• здійснення виконавчих проваджень, хоча щодо майна «на території бойових дій чи в окупації» станом на сьогодні уже заборонені такі дії;
• сплати не лише процентів та інших наслідків прострочення, як «старий» мораторій, а й від сплати «тіла кредиту»;
• сплати лізингових платежів та забороняє виконання договорів поруки, якими забезпечується договір фінансового лізингу.

Варто зазначити, що і «старий», і «новий» мораторії прямо не поширюються на договори поворотної фінансової допомоги (хоча такі за своєю суттю є договорами позики), у зв’язку з чим лише судовою практикою буде вирішено, чи застосовується до них «новий» мораторій, передбачений Законом.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Під формулюванням «на території бойових дій чи в окупації» маються на увазі території:

– активних бойових дій, у тому числі на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій),

– тимчасово окуповані РФ території України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2025

Прокоментувати